Державне регулювання економіки - Гриньова В.М. - 9.2. Регулювання припливу іноземних інвестицій у національну економіку

Національна економіка сьогодні приваблює іноземного інвестора за рахунок:

1) місткості внутрішнього ринку;

2) дешевої робочої сили;

3) слабкої конкуренції серед іноземних підприємців. Іноземними інвестиціями є всі види майнових, фінансових

та інтелектуальних цінностей, які іноземні інвестори вкладають в різні види діяльність для отримання прибутку. Іноземні інвестиції бувають прямі та портфельні. Пряма інвестиція - це внески нерезидентів до статутного фонду підприємства-резидента, що забезпечують права власності нерезидентів на придбані майно, майнові комплекси або на акції, облігації та інші цінні папери, та становлять не менше 10 % вартості статутного фонду підприємства-резидента, а також інвестиції, отримані в результаті укладання концесійних договорів та договорів про спільну інвестиційну діяльність. До категорії прямих інвестицій належать кредити та позики, що надійшли від прямих інвесторів. Прямі інвестиції передбачають довгострокові економічні взаємовідносини, які відображають тривалу зацікавленість іноземного інвестора щодо суттєвого впливу на управління підприємством-резидентом з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Портфельна інвестиція - це інвестиція у вигляді цінних паперів (акції, паї, та ін.), рухомого та нерухомого майна, майнових прав, частка яких становить у статутному фонді підприємства-резидента до 10 %.

Мотивація прямих іноземних інвестицій в економіку країни ґрунтується на трьох мотивах, основний з яких - найбільш вигідне вкладення капіталу - це досягається виробництвом товарів і послуг на місці. Другий мотив-техніко-економічний: створення за кордоном власної інфраструктури зовнішньоекономічних зв'язків (транспортних підприємств, банків, страхових компаній, торгових компаній та ін.). Третій мотив: економічна та політична нестабільність, високі податки, "відмивання" тіньових коштів. Особливо такий капітал поступає в країни з пільговим оподаткуванням для тих компаній, які зареєстровані там, але здійснюють свої операції за межами цих країн. Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну в 2005 р. подані у табл. 9.4, 9.5.

Таблиця 9.4. Прямі іноземні інвестиції в Україну, млн дол. США

Таблиця 9.5. Прямі інвестиції з України, тис. дол. США

Негативний рівень інфляції, нестабільність економічної та політичної ситуації, високі ставки основних податків, відсутність системи підтримки приватного бізнесу, бюрократичні обмеження не дають змоги іноземним інвесторам вкладати значний капітал в економіку України та створюють мотивацію українському капіталу переміщатися в економіку розвинутих держав.

Прямі інвестиції в економіку країни залучаються за допомогою розробки та реалізації інвестиційних проектів, які характеризуються такими етапами.

І етап: вивчення ринку зарубіжної країни, аналіз номенклатури вітчизняних товарів і послуг, перспективних для збуту за кордоном і визначення місткості зарубіжного ринку за цією номенклатурою. На цій основі складають прогноз реалізації товарів і послуг;

ІІ етап: оцінка перспективи вкладання інвестицій в основні фонди та оборотні засоби: витрати на розміщення офісу, транспорт, склади, витрати на зарплату, закупівлю і зберігання товарів, страхування товару та ін.;

III етап: вивчення місцевого та вітчизняного законодавства стосовно підприємства та інвестиційної діяльності для іноземного інвестора, а також митного законодавства. На цьому етапі відбувається оцінка інвестиційного клімату та ризиків;

IV етап: визначення організаційно-правової форми підприємства, що планується створити або придбати;

V етап: підготовка та прийняття організаційних документів (договір, статут та ін.); реєстрація підприємства.

Портфельного інвестора за кордоном цікавить: рівень прибутковості іноземних цінних паперів; ступінь ризику за цими вкладеннями; бажання диверсифікувати свій портфель цінних паперів за рахунок паперів іноземного походження. Тому чинниками, які негативно впливають на процес іноземного інвестування в Україні, е:

- нестабільна політична ситуація;

- відсутність досконалої правової бази, яка гарантує права іноземним інвесторам;

- відсутність культури ведення бізнесу українськими партнерами;

- відсутність розвинутої інфраструктури бізнесу.

Усунення основних причин, які стримують розвиток іноземного інвестування в Україні, е одним із важливих завдань державного1 регулювання інвестиційної діяльності, тому що національна економіка має визначену потребу в іноземних інвестиціях.