Економіка праці та соціально-трудові відносини - Гриньова B.M. - 10.3. Виявлення рівня задоволення працею

Залежно від змісту, предметів, засобів та умов праці можна виділити такі її різновиди. Класифікаційна схема видів праці наведена на рис. 10.2.

Основними видами поділу праці на підприємстві є: функціональний, технологічний, предметний, професійний і кваліфікаційний.

Згідно з виконуваними функціями персонал підприємства поділяють на:

- службовців - виконавців, що здійснюють допоміжну роботу з реалізації функцій управління (табельники, касири та ін.)

- фахівців – осіб, діяльність яких у сфері управління вимагає вищої освіти (економісти, юристи, інженери-технологи, інженери-механіки, бухгалтери, диспетчери, аудитор

— робітників — виробничий персонал, що здійснює свою трудову діяльність у матеріальному виробництві з переважною часткою фізичної праці: основний і допоміжний.

— керівників, які підрозділяються на лінійних — керівники всіх рангів, у функції яких входить загальне керівництво виробничим процесом в цілому (ділянкою, цехом), та функціональних — особи, що керують функціональними відділами й службами управління.

Технологічний поділ праці обумовлений виділенням стадій виробничого процесу і видів робіт. Тобто, відповідно до особливостей технології на підприємстві можуть створюватися цехи і ділянки.

Предметний поділ праці передбачає спеціалізацію виробничих підрозділів і співробітників на виготовленні визначених видів продукції.

Професійний поділ праці характеризується знаннями і навичками, необхідними для виконання визначеного виду робіт, тобто професійною компетентністю працівників. Професійна компетентність працівників визначає здатність працівника якісно і безпомилково виконувати свої функції як у звичайних, так і в екстремальних умовах, успішно освоювати нове. Виділяють такі види компетенції:

-— функціональна, що характеризується професійними знаннями й умінням їх реалізувати;

— інтелектуальна, яка виражається в здатності до аналітичного мислення і здійснення комплексного підходу до виконання своїх обов'язків;

— ситуативна, котра означає вміння діяти відповідно до ситуації;

— соціальна, яка припускає наявність комунікацій та інтегральних здібностей, вміння підтримувати відносини, правильно сприймати й інтерпретувати чужі думки, виявляти до них ставлення.

Кваліфікаційний поділ праці визначається розходженням виконуваних робіт і складністю. Це обумовлює різні терміни підготовки персоналу до виконання відповідних функцій. Кваліфікація працівників визначається такими факторами, як рівень загальних і спеціальних знань, стаж роботи в цей чи аналогічний період, необхідний для освоєння професії. Для керівників йдеться також про рівень організаційних навичок. Кваліфікація присвоюється спеціальною комісією на основі всебічної перевірки знань і досвіду певної особи та юридично закріплюється в документах: дипломах, свідоцтвах тощо.

10.3. Виявлення рівня задоволення працею

Визначення рівня задоволення працею займає важливе місце в системі управління персоналом. Це пов'язано з тим, що саме від ступеня задоволення працею залежить кінцевий результат трудової діяльності, який впливає на фінансово-економічний стан підприємства. Під час визначення рівня задоволення працею часто використовують гуманістичний підхід, який передбачає використання методів, притаманних соціології праці. Соціологія праці вивчає не тільки соціально-технологічні та соціально-економічні основи трудової діяльності, а й дає змогу використовувати індивідуальний підхід до кожного працівника в таких питаннях, як характер праці, матеріальні і моральні стимули і задоволеність працею. Постановка таких питань зумовлює вирішення комплексу більш конкретних завдань дослідження: виявлення ступеня загальної задоволеності працею окремих соціальних груп працівників підприємства, інтенсивності і взаємозв'язку факторів, що впливають на задоволеність трудовою діяльністю, вивчення структури мотивів, які спонукають до її активізації і розробка практичних рекомендацій з удосконалення системи стимулювання персоналу.

З цією метою на підприємстві розробляється анкета за участю провідних фахівців цього напряму. Анкета містить низку питань. Питання анкети поділяються на такі групи:

— ступінь задоволення організацією праці;

— ступінь задоволення обслуговуванням робочих місць;

— ступінь задоволення оплатою праці;

— ступінь задоволення харчуванням, медичним обслуговуванням та ін.

За наявності знання проблеми виділяється об'єкт і формується описова гіпотеза, тобто гіпотеза про структурно-функціональні зв'язки і класифікаційні характеристики досліджуваного соціального об'єкта для обробки результатів соціологічного обстеження. Якщо результати соціологічного дослідження не дають відповіді на запитання про причинно-наслідкові зв'язки досліджуваного об'єкта, дослідження закінчується класифікацією емпіричних даних, що стосуються структури об'єкта.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Чим відрізняється праця від роботи?

2. Які е основні стимули до праці?

3. Дайте характеристику основним видам праці.

4. Як визначається рівень задоволення працею?