Зовнішньоекономічні операції і контракти - Козик В.В. - 6.8.4. Формулювання альтернативних варіантів

Валютна ефективність експортної угоди ( Квехр) визначається за формулою:

де Квв середньозважена величина коефіцієнта ефективності використання отриманої від угоди валюти (використовується у випадку обов'язковості продажу валюти у валютний резерв держави чи іншим органам, наприклад, Центральному банку, за встановленими курсами), НВ/ІВ; N - розмір експортної партії, штук.

6.8.4. Формулювання альтернативних варіантів

Обгрунтоване рішення про експорт товару у заданій кількості за певну ціну в ту чи іншу країну потребує не тільки здійснення оцінки даного варіанту угоди, а й його порівняння з можливими альтернативами. У загальному випадку слід намагатися сформулювати та порівняти реальні альтернативи, які відрізняються одна від одної такими характеристиками:

• розмір експортної партії;

• країна-імпортер;

• розмір експортної квоти (враховується задоволеність внутрішнього попиту та мірою державного регулювання з його забезпечення);

• рівень контрактної ціни;

• набір супутніх послуг;

• умови виробництва продукції, які визначають рівень виробничих витрат та капіталоємності;

• період організації виробництва експортної продукції та виходу на зовнішній ринок (враховується факор часу).

Нижче розглянуті способи порівняння альтернатив по деяких зазначених вище характеристиках.

Вибір оптимального розміру експортної партії. Не зважаючи на те, що вплив розміру попиту та розміру виробництва на ефективність експорту має складний характер, він обов'язково повинен враховуватись у процесі ТЕО ЗЕО. У всіх випадках необхідно розраховувати точку беззбитковості та враховувати тенденції зменшення валютної виручки на одиницю експортної продукції внаслідок зниження контрактної ціни зі зростанням пропонованої покупцю партії товару. Показник точки беззбитковості є одним з найважливіших узагальнюючих показників будь-якого МП. Рівноспрямованість впливу фактору концентрації виробництва та насичення попиту призводить до формування оптимального (з точки зору максимізації ефекта операції) розміру експортної партії товару у кожному конкретному випадку.

Переміщення експорту з однієї країни до іншої. Розглядаючи можливості експорту товару у різні країни, слід оцінювати втрати внаслідок відмови від експорту до однієї з них. У розрахунках може використовуватись така формула:

збутової мережі, рекламу, створення системи технічного обслуговування, постачання заласних частин тощо. Покупці у різних країнах висувають різні вимоги до комплектації виробів; можуть не збігатися також вимоги національних стандартів до тих чи інших параметрів.

Обгрунтування експортної ціни товару. Розрахунок показників ефекту та ефективності експорту передбачає, що ціна експортного товару відома, але на практиці контрактна ціна сама є предметом переговорів та може варіюватись у певних межах. Для правильної побудови тактики переговорів важливо визначити ці межі і, зокрема,

мінімально допустиму експортну ціну (^ртіп)$ яка розраховується за умови, що

ефект експорту (у формулі 6.18) дорівнює нулю при фіксованих затратах на виробництво та реалізацію продукції, за такою формулою;

Розраховану так мінімально допустиму ціну можна порівнювати з відомими пропозиціями конкурентів.

На підприємствах, які готують експортну операцію, як правило, складається спеціальний внутрішній документ, в якому обґрунтовується очікувана контрактна ціна та майбутня ефективність угоди. Цей документ називають розрахунком експортної ціни, або конкурентним листом. Він містить основні показники якості експортного товару порявняно з відомими пропозиціями конкурентів, розрахунок рівня експортної ціни, якого можна досягнути, у відповідній валюті з урахуванням прийнятих БУП та інших умов передбачуваної угоди.

Підбір ефективних умов виробництва. Якщо є альтернативні можливості організувати експортне виробництво на кількох підприємствах, слід оцінити порівняльну ефективність кожного варіанта Крім того, слід виявити можливості удосконалення виробництва на базі нових технологій, що приведе до зниження затрат, але потребуватиме додаткових капітальних вкладень. Доцільно оцінити величину максимально допустимих затрат на виробництво та збут експортної продукції

(^"хрпих^ виходячи з очікуваного рівня контрактної ціни. Прийнявши Епр Щ 0, з формули розрахунку ефекту (6.18) отримуємо:

Врахування чинника часу при оцінці довготривалого експортного контракту. Оцінюючи довготривалий експортний контракт, в розрахунку ефекту експортного виробництва слід врахувати вплив чинника часу. Крім того, необхідно оцінити вигідність ( або недоліки) більш раннього виходу на зовнішній ринок з експортним товаром. У цих випадках для розрахунку інтегрального ефекта експортного проекту

використовується формула:

де К, - капітальні вкладення у &-му році, необхідні для організації експортного виробництва, створення збутової мережі, підготовки персоналу, придбання технології,