Оцінювання майна - Калінеску Т.В. - 5.3. Державна земельна інспекція

Державна інспекція по контролю за використанням і охороною земель діє на підставі Положення про Державну інспекцію по контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. № 1958. Державна інспекція по контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) є урядовим органом державного управління, що знаходиться в складі Державного комітету із земельних ресурсів (Держкомзему) і йому підкоряється.

Основним завданням Держземінспекції є [4]:

участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики в сфері земельних відносин;

організація і здійснення державного контролю за використанням і охороною земель;

узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробка пропозицій щодо його удосконалення.

Згідно з п. 4 Положення № 1958 Держземінспекція відповідно до покладеного на неї завдання:

1) організує і здійснює державний контроль за:

дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами земельного законодавства;

дотриманням установленого порядку придбання і реалізації права на землю, у тому числі на землі водяного і лісового фонду;

використанням земельних ділянок відповідно

їхньому цільовому призначенню;

дотриманням законодавства в процесі висновку цивільно-правових договорів, надання в користування, передачі у власність, вилучення (викупу) земельних ділянок;

веденням державного обліку і реєстрації земель, вірогідністю інформації про наявність і використання земель;

розміщенням, проектуванням, будівництвом і введенням у дію об'єктів, що негативно впливають чи можуть уплинути на стан земель;

виконанням комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від водяної і вітрової ерозії, від псування, забруднення хімічними і радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими й іншими відходами, недопущенням заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям, селів, підтоплення, заболочування, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення й інших процесів, що ведуть до погіршення стану земель;

дотриманням термінів своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок і обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних і інших робіт, зв'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель;

дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруджень, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

дотриманням порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

проведенням державної землевпорядної експертизи містобудівної і землевпорядної документації;

дотриманням термінів розгляду чи заяв клопотань щодо придбання і реалізації прав на землю;

2) застосовує в межах своєї компетенції заходи для усунення порушень земельного законодавства, у тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок власникам чи їхнім користувачам;

3) видає спеціальні дозволи на зняття і перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затвердженим у встановленому законом порядку;

4) бере участь у розробці проектів нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням і охороною земель;

5) подає пропозиції Держкомзему щодо анулювання ліцензій на проведення землевпорядних і землеоцінних робіт;

6) при необхідності бере участь у роботі комісій із прийняття меліорованих, рекультивованих і інших земель, а також у визначенні земельних ділянок для розміщення об'єктів будівництва й у вирішенні інших питань, зв'язаних з вилученням (викупом) земель;

7) вносить у встановленому порядку в органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування клопотання відносно:

приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання й охорони земель;

обмеження зупинки чи освоєння земельних ділянок у випадку розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових і інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства;

припинення будівництва й експлуатації об'єктів у випадку порушення вимог земельного законодавства до повного усунення виявлених порушень і ліквідація їхніх наслідків;

припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

8) надає методичну допомогу і рекомендації органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, власникам землі, землекористувачам з питань використання й охорони земель;

9) вивчає і впроваджує в практику досягнення вітчизняної і закордонної науки і техніки для здійснення державного контролю за використанням і охороною земель;

10) взаємодіє із засобами масової інформації з питань висвітлення актуальних проблем здійснення державного контролю за використанням і охороною земель;

11) розробляє погоджені з державними органами по земельних ресурсах плани заходів і організовує роботу своїх територіальних органів, суспільних інспекторів, надає їм методичну і практичну допомогу, контролює їхню діяльність, уживає заходів до усунення виявлених недоліків і порушень;

12) здійснює заходи щодо професійної підготовки і перепідготовки кадрів;

13) організовує збір, узагальнення й аналіз інформації щодо використання й охорони земель;

14) подає в Держкомзем, його територіальні органи, інші органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування пропозиції щодо фінансування заходів щодо охорони земель.

Згідно з п. 5 Положення № 1958 Держземінспекція і державні інспектори по контролі за використанням і охороною земель у межах своїх повноважень мають право:

складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення в сфері використання й охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства і розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати у встановленому законом порядку у відповідні органи матеріали перевірок щодо залучення винних осіб до відповідальності;

давати обов'язкові для виконання вказівки (розпорядження) з питань використання й охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства;

безперешкодно обстежувати у встановленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності і користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання й охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства;

у випадку неможливості встановлення особистості правопорушника земельного законодавства на місці здійснення правопорушення доставляти його в органи внутрішніх справ чи місцеві органи виконавчої влади для складання протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних чи письмових пояснень з питань, зв'язаних з порушенням земельного законодавства;

передавати в органи прокуратури, органи дізнання і досудебного слідства акти перевірок та інші матеріали про дії, у яких вбачаються ознаки злочину;

робити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання порушень земельного законодавства;

звертатися в органи прокуратури з клопотанням про подачу позову в суд щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, термін користування якими закінчився;

залучати фахівців органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за узгодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

одержувати у встановленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання документи, матеріали й іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції.

Держземінспекція і державні інспектори по контролю за використанням і охороною земель мають також інші права, передбачені законодавством [108]. Держземінспекцію очолює начальник, що призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за представленням Голови Держкомзему. Начальник Держземінспекції за посадою є заступником Головного державного інспектора України по контролю за використанням і охороною земель і членом колегії Держкомзему.

Начальник Держземінспекції має двох заступників, у тому числі одного першого (головного), котрі призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за представленням Голови Держкомзему, погодженим з начальником Держземінспекції. Заступники начальника, а також керівники структурних підрозділів Держземінспекції, на яких покладені функції здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, є одночасно старшими державними інспекторами по контролю за використанням і охороною земель [108]. Головні і провідні спеціалісти, що безпосередньо здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель, є одночасно державними інспекторами по контролю за використанням і охороною земель.

Держземінспекція має територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, що становлять єдину систему органів державного контролю за використанням і охороною земель [108]. Призначення на посаду і звільнення з посади керівників територіальних органів здійснюється Головою Держ-комзему. Положення про зазначені органи затверджує начальник Держземінспекції.

Відповідальність за порушення земельного законодавства і застосування заходів впливу: Законом визначена відповідальність за порушення земельного законодавства. Так, у відповідності зі ст. 211 ЗКУ громадяни і юридичні особи несуть цивільну, адміністративну чи кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як:

висновок договорів з порушенням земельного законодавства;

самовільне заняття земельних ділянок;

псування сільськогосподарських угідь і інших земель, їхнє забруднення хімічними і радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими й іншими відходами;

розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

порушення термінів повернення тимчасово займаних земель чи невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

знищення межових знаків;

утаювання від обліку і реєстрації і перекручування даних про стан земель, розміри і кількість земельних ділянок;

непроведення рекультивації порушених земель;

знищення чи ушкодження протиерозійних і гідротехнічних споруджень, захисних насаджень;

невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого

шару ґрунту;

самовільне відхилення від проектів землевпорядження; відхилення від державної реєстрації земельних ділянок і надання недостовірної інформації відносно їхних;

порушення термінів розгляду заяв щодо відводу земельних ділянок.

Законом може бути установлені відповідальність і за інші порушення земельного законодавства [5].

Договори, укладені з порушенням установленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі чи землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знос будинків і споруджень, здійснюється за рахунок громадян чи юридичних осіб, що самовільно зайняли земельні ділянки [5]. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок здійснюється за рішенням суду.

Статтею 143 ЗКУ визначені підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку.

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку у випадку:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, ушкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, що завдають шкоди здоров'ю населення) у терміни, установлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) викупу (вилучення) земельної ділянки з метою суспільної необхідності і для суспільних нестатків;

ґ) примусового звернення щодо стягнення земельної ділянки за зобов'язаннями власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами й особами без громадянства у встановлений термін у випадках, визначених Земельним кодексом.

Порядок припинення права користування земельними ділянками, що використовуються з порушенням земельного законодавства, установлений ст. 144 ЗКУ.

У випадку виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по контролю за використанням і охороною земель складає протокол про порушення і видає особі, яка допустила порушення, указівку про його усунення в 30-денний термін. Якщо особа, що допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного терміну вказівки державного інспектора щодо припинення, порушення земельного законодавства, державний інспектор по контролю за використанням і охороною земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення і повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний термін [5].

У випадку неусунення порушення земельного законодавства в 30-денний термін державний інспектор по контролю за використанням і охороною земель звертається у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржено землекористувачем у судовому порядку.