Охорона праці - Москальова В.М - Які чинники формують мікроклімат у робочій зоні?

Мікроклімат у робочій зоні визначає з одного боку характер виробничих процесів, з іншого - природні джерела теплоти і вологості, що дають ефект нагрівання або охолодження організму.

Залежно від того, який компонент мікроклімату переважає, виробничі умови переважно бувають:

з конвекційним мікрокліматом,

з радіаційним мікрокліматом;

такі, які поєднують високу або низьку температуру з високою або низькою вологістю.

Як впливає температура повітря на теплообмінні процеси?

Організм людини має здатність регулювати життєві процеси та фізіологічні функції навіть при значних коливаннях температури повітря. Теплообмінні процеси регулюються центрами терморегуляції і кори головного мозку.

Тепло чи холод людина сприймає нервовими закінченнями - терморецепторами, що розташовані у шкірі які подають сигнали у центри терморегуляції, що призводить до збільшення або зменшення теплоутворення й тепловитрат організмом.

Що таке процеси терморегуляції?

Терморегуляція — це сукупність процесів, які забезпечують термообмін між організмом і навколишнім середовищем та допомагають зберігати температуру тіла майже на постійному рівні незалежно від температури атмосферного повітря.

Завдяки терморегуляції в організмі підтримується стійкість температури тоді, коли кількість тепла, що утворилось в ньому та надійшло ззовні, відповідає кількості тепла, що віддається людиною у навколишнє середовище (36,6 С ).

Стійкість температури тіла підтримується шляхом зрівноваження процесів хімічної та фізичної терморегуляції.

Хімічні терморегуляції визначають здатність організму змінювати інтенсивність обмінних процесів при обміні речовин і надходженні теплоти ззовні.

Фізичні терморегуляції допомагають зберігати постійну температуру тіла за рахунок конвекції, радіації та випаровування поту. За високих температур повітря організм віддає теплоту за рахунок потовиділення,а за низьких тепловіддача здійснюється шляхом конвекції і радіації.

Що таке тепловий баланс організму?

Здатність організму зберігати рівновагу при перепадах температур навколишнього середовища має відповідну межу, яка визначає стан теплового балансу. Тепловий баланс - це кількісне співвідношення виробленої людиною теплоти завдяки хімічної терморегуляції і загубленої теплоти внаслідок фізичної терморегуляції.

Залежно від умов виробничого і навколишнього середовища тепловий баланс організму може бути:

позитивним (призводить до перегрівання організму);

від’ємний (призводить до переохолодження організму);

нульовий, якщо надходження і втрата тепла збалансовані і воно не накопичується.

Як впливає вологість повітря на організм?

Вологість повітря характеризує ступінь його насичення водяною парою. Одну і ту ж температуру повітря людина може відчувати по різному залежно від ступеня його вологості.

Чим більший дефіцит вологості, тим сухішим є повітря, тим більшу кількість водяної пари воно може поглинути і тим інтенсивнішою буде віддача теплоти шляхом випаровування поту.

Сухе повітря за всіх температур переноситься людиною краще за вологе. Несприятливим сухе повітря буває тільки у разі крайнього ступеня сухості (менше 20 %).

Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 фізіологічно оптимальна відносна вологість має становити 40-60 %. Допустиме значення відносної вологості має бути не більше як 75 %.

Як проявляється реакція організму на дію тепла?

Інтегральним показником теплового стану організму людини у будь-яких метеоумовах є температура тіла.

При температурах повітря, що перевищують нормативні значення в умовах нагріваючого мікроклімату, може виникати стан перегріву організму. Такий стан характеризується підвищенням температури тіла, сильним потовиділенням, розладнанням координації руху. Тривале перебування людини у таких умовах може призвести до стійких змін фізіологічних функцій організму - порушення функції серцево-судинної системи, пригнічення нервової системи, послаблення імунобіологічних реакцій, порушення водно-сольового балансу та зниження загальної резистентності організму.

Під дією високих температур можливе небезпечне перегрівання організму, що призводить до таких захворювань, як гіпертермія, судомна хвороба або явища хронічного перегріву.

Легкі форми перегріву проявляються у загальній слабкості, головному болю, запамороченнях, потемнінні в очах, шумом у вухах, сухості у роті, іноді нудоті і блювоті. Тяжкі форми перегріву носять назву "тепловий удар" і проявляються при вираженому впливові, коли роботи виконуються в умовах нагріваючого мікроклімату.

Симптоматика така ж, як і при легкому перегріванні, але у більш вираженій формі. Температура тіла має до 40-42 С, дихання частішає, стає поверхневим, розширюються, а потім звужуються зіниці та настає втрата свідомості, а згодом і смерть людини.

Друга форма перегріву - "судомна хвороба", настає тоді, коли виникають хворобливі судоми у м’язах кінцівок і тулуба. Температура тіла при цьому, як правило, не підвищується, спостерігається підвищена м’язова та нервова збудженість. В основі розвитку такого стану лежить велика втрата вологи і солей внаслідок сильного потіння і неправильного питного режиму. На відкритому навколишньому середовищі таке перегрівання має назву "сонячний удар".