Охорона праці - Москальова В.М - Що таке акустичний напрямок боротьби з шумом?

Шум відноситься до загальнобіологічного подразника, який впливає не тільки на слуховий аналізатор, але в першу чергу діє на структуру головного мозку, що призводить до зрушень у різних функціональних системах організму. Так під дією шуму виникають вегетативні реакції, що обумовлюють порушення кровообігу, а за рахунок звуження капілярів підвищується артеріальний тиск та прискорюється серцебиття.

Шум може викликати неприємні відчуття, вирішальну роль в яких відіграє суб’єктивне відношення людини до цього подразника. Серед багатьох негативних проявів є розвиток ранньої втоми, збільшення нервового навантаження, фізіологічних проявів шумової патології.

Ведучим чинником серед різноманітних проявів шумової патології професійне значення має прогресуюче зниження слуху (туговухість).

Розвиток хронічної професійної туговухості - процес тривалий і поступовий. Час протікання цього процесу залежить від інтенсивності спектру, динаміки зміни шуму в часі, індивідуальної чутливості, а також багатьох інших чинників, вплив яких остаточно ще не вивчено. Втрата слуху може призвести до багатьох фізичних недоліків і стійкої втрати працездатності.

Зниження слуху на 10 дБ практично непомітне, на 20 дБ ледь помітне, а більше 20 дБ вже стає серйозною проблемою. Воно розвивається повільно і поступово збільшується зі стажем роботи у даній професії.

Під дією інтенсивного шуму, зміни зі сторони нервової системи виникають значно швидше, ніж розвиток патології слухового аналізатора.

У працюючих домінують скарги на головний біль, несистематичне головокружіння, зниження пам’яті, підвищення втоми, емоційну нестійкість, порушення сну, серцебиття, болі в області серця і т. ін.

У працюючих шумових професій досить часто виявляється шлункова дисфункція, порушення евакуаційної функції, зміна кислотності шлункового соку.

За даними деяких літературних джерел, у робітників шумових професій підвищується рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (у 1,2 - 1,3 рази).

Встановлено, що слуховий аналізатор через центральну нервову систему пов’язаний з різними життєво важливими органами людини, тому шум чинить вплив на весь організм, особливо якщо врахувати те, що звукові коливання людина сприймає не лише через органи слуху, а й через кістки черепа (так звана кісткова провідність).

Які існують методи профілактики шкідливої дії шуму?

Заходи боротьби з шумом поділяються на дві групи:

колективні;

індивідуальні.

Відносно джерела шуму профілактичні засоби поділяються на такі, що:

знижують рівень шуму у джерелі його виникнення;

зменшують шум на шляху його розповсюдження.

За способом реалізації методи і засоби профілактики шумової патології поділяються на:

акустичні — це звукопоглинання і звукоізоляція;

архітектурно-планувальні;

організаційно-технічні.

Що таке акустичний напрямок боротьби з шумом?

Рівень шуму у виробничих приміщеннях може значно підвищуватись через його відбиття від огороджувальних конструкцій та обладнання. Для зменшення частки відбитого звуку застосовують спеціальну обробку приміщень, яка зводиться до облицювання внутрішніх поверхонь звукопоглинаючими матеріалами. Чим більше звукової енергії поглинається, тим менша частка її буде відбиватися назад у приміщення.

Ефективність методу звукопоглинання залежить від характеристики коефіцієнта поглинання. Якщо цей коефіцієнт дорівнює нулю, тоді вся енергія відбивається без поглинання, збільшуючи відбите звукове поле, якщо одиниці - тоді вся енергія поглинається.

Ефективними звукопоглинаючими матеріалами є такі, що мають коефіцієнт поглинання більший за 0,2.

Коефіцієнт звукопоглинання залежить від частоти звукових коливань, кута його падіння, товщини і типу матеріалів (пористо-волокнисті, мембранні, об’ємні). Ефективність методу звукопоглинання визначається розрахунковим шляхом.

Для зменшення шуму на шляху його розповсюдження існує звукоізоляція.

Метод базується на відбитті звукової хвилі, що подається на звукоізолюючу перегородку.

Ефективними звукоізолюючими матеріалами є такі, що мають щільну структуру і високу питому вагу (метал, бетон, деревина, пластмаса і т. ін.).

Ефективність звукоізоляційного методу залежить від розміру огородження, його фізико-механічних характеристик і т ін.

Акустичне оздоблення шумних приміщень може забезпечувати зниження шумового навантаження у зоні відбитого звукового поля на 10-12 дБ і у зоні прямого звуку до 4—5 дБ в октавних смугах частот. Використання звукопоглинаючого облицювання для оздоблення стін і стелі шумних приміщень призводить до зміни спектру шуму у сторону більш низьких частот, що навіть при відносно незначному зниженні рівня суттєво покращує акустичні умови виробничого середовища.

У багатоповерхових промислових будівлях особливо важливим є захист приміщень від структурного шуму. Джерелом такого шуму, що розповсюджується по конструкціях, є виробниче обладнання, яке має жорсткий зв’язок з огороджу вальни ми конструкціями. Послаблення передачі структурного звуку досягають шляхом віброізоляції та вібропоглинання, а захистом від ударного шуму є влаштування "плаваючих" підлог.