Етика ділового спілкування - Гриценко Т.Б. - РОЗДІЛ 13. ДІЛОВИЙ ОДЯГ

13.1. Дещо про одяг.

13.2. Діловий одяг для чоловіків.

13.3. Діловий одяг для жінок.

13.1. Дещо про одяг.

Людина сама вибирає, що й коли вдягнути, не завжди усвідомлюючи, що прагне зробити більш виразнішими або непомітними деякі риси, свої психологічні та соціальні якості.

Елементи одягу насамперед є знаками групової належності. Розуміння свого місця в тій чи іншій соціальній ієрархії, групі, в усій системі суспільних відносин визначає характер спілкування та взаємодії.

У минулі часи це було настільки важливо, що люди відповідного суспільного статусу були зобов'язані носити строго визначений одяг. Так, у стародавньому Китаї одяг жовтого кольору носив тільки імператор, і якщо хтось із підданих робив спроби поміряти жовтий халат, то міг поплатитися за це своїм життям. У середньовічній Європі церква диктувала в одязі практично все: довжину і ширину сукні, довжину носка взуття, кількість і характер прикрас для представника кожного соціального класу. Зрозуміло, що по одягу житель середньовіччя одразу міг визначити соціальний статус кожної людини.

Разом із демократизацією суспільства офіційна роль одягу міняється. Зараз немає таких жорстких заборон і правил, хоча представники деяких професій мають свій спеціальний одяг. Але й тепер зв'язок костюма і соціальної ролі залишається досить сильним. Дослідження свідчать, що майже всі дорослі можуть по одягу визначити статус людини, приблизно вказати рід її занять. При цьому ми спираємось на якість костюма, яка прямо пов'язана з його вартістю, співвідношенням з модою, дефіцитністю, елітарністю тощо. Оцінка костюма несвідомо переноситься на оцінку особистості.

Одяг (зокрема спеціальний) спонукає людину приписувати іншій ті якості, які вона не проявила, але які асоціюються з відповідною соціальною роллю. Психологи називають це явище "ефект ореола".

Часто він допомагає нам швидко й досить точно оцінити людину. Одягаючи той чи інший одяг, люди й самі підсвідомо розраховують на цей ефект. Але найсильніший ефект викликає традиційний строгий костюм, дивлячись на який ми підсвідомо робимо висновок, що перед нами серйозна людина, яка займається серйозною справою. Такі костюми носять президенти, міністри, підприємці, професори, управлінці та інші ділові люди.

Можливість розпізнати людину за її одягом не потрібно переоцінювати. Адже костюми, сукні подібного фасону носять різні люди, наділені індивідуальними особливостями. Крім того, існує мода, яку майже неможливо співвіднести із психологією особистості. Тому в манері вдягатися виявляється дві тенденції: прагнення до інтеграції, спільності з іншими; прагнення ствердити власне "Я", виділитися з маси.

Швидкий розвиток виробництва і пов'язана з цим проблема вдосконалення ділових стосунків змушують усе більше уваги звертати не тільки на прямі, а й на додаткові фактори, які впливають на успіх у ділових контактах, а правильно вибраний костюм допомагає створити необхідну ділову атмосферу. Наш одяг — це частина того внутрішнього світу, котрий свідчить про нашу особистість, статус, авторитет.

Усі знають прислів'я "Зустрічають за одягом, а проводжають за розумом".

Форма одягу — найкраща характеристика людини, яка відображає смаки і звички особистості. У житті людини естетика костюма має не менше значення, ніж естетика поведінки. Неохайність в одязі рівноцінна моральному самогубству. Уміння одягатися є наукою і мистецтвом і залежить від звичок та почуттів. Як говорив Оноре де Бальзак: "Справа не стільки в костюмі, скільки в умінні його носити".

Завдання і Завдання для самоконтролю

Завдання 1, Прочитайте текст. Про що говорить одяг людини?

Культура одягу. Іноді достатньо одного погляду на людину, щоб оцінити її смак і манеру вбиратися. Одяг підкреслює гарний

смак одних і несмак інших. Елегантно одягнена людина завжди почуває себе впевненішою. Охайність — ознака ввічливості, але треба пам'ятати, що займатися туалетом можна лише вдома. До вимог моди належить ставитися творчо, виходячи зі своїх принципів та ідеалів, а також із того, що личить до фігури та обличчя. Дотримуючись вимог пристойності та скромності, бажано пам'ятати, що "стиль як атлас часто маскує коросту" (А. Камю). Ще Дон Кіхот наставляв свого вірного друга Санчо: "Ніколи не ходи, Санчо, розперезаним і неохайним: безладдя в одязі є ознака розслабленості духу".

Інтелігентні люди вбираються скромно або вишукано, але неодмінно охайно і з почуттям міри, підбираючи одяг за віком, характером, способом життя, помічають вади в своїй зовнішності й не вип'ячують їх невдалим костюмом. Вони не цураються моди, слідуючи сформульованій А. П. Цеховим думці, що в людині все мас бути прекрасним — і обличчя, і одяг, і душа, і думки...

У здоровому, цивілізованому суспільстві панує здоровий естетичний смак. Смак - - володар моди. Мода — служниця смаку. Смак, або естетичне судження, — сума уявлень людини про красу. Спроможність відрізнити гарне від потворного виявляється в особистих преференціях, схильностях. Як побудований побут, якою є поведінка людини, багато в чому залежить від естетичного смаку. Для Гегеля "естетичний смак — це духовно-практична естетична потреба людини".

Смак — внутрішній образ людини, атрибут культурного способу життя. Людина не народжується з гарним смаком, вона здобуває його в процесі виховання. Вдягатися зі смаком — значить виявляти увагу до людей, до свого оточення. Смак виражає оцінку тих або інших якостей і властивостей предметів. Людина із зіпсованим смаком захоплюється "псевдокультурою", "псевдовитон-ченістю".

Завдання 2. Прочитайте текст. Використовуючи його як вступ, напишіть виступ "Таємниці елегантності"

Одна з головних таємниць елегантності — це зручність нашого костюма, можливість почуватися в ньому спокійно і вільно. Одяг не має обмежувати рух, заважати нахилитися або піднести руку, одне слово, вимагати всілякого обсмикування. Чим менше костюм нагадує про себе, тим краще. Дама, що сидить у гостях у наполовину знятій витонченій туфельці (бо вона їй тисне ногу), має менш елегантний вигляд, ніж їй того хотілося б.

Чоловік, закидаючи ногу на ногу, не повинен підтягати штанину до краю шкарпетки. Жінка, сідаючи, не піднімає сукню або пальто.

Варто знати, що чорний колір старить людину. І не тільки тому, що це колір жалоби, а й тому, що на чорному тлі вияскравлюються зморшки (вони менше помітні, якщо обличчя освітлене знизу: саме цим визначається ефект білого комірця, білої блузи, білої чоловічої сорочки). Лампи денного світла мало кому додають свіжості. Жінці не варто вдягатися суто з метою справити враження на приятельку. Треба обов'язково зважати й на близького чоловіка. Цілком виправданим буде прагнення жінки вдягатися так, щоб передусім подобатися саме йому. Ігноруючи смаки й оцінки чоловіка, жінка поводиться недипломатично. Зрештою це призводить до того, що вона перестає подобатися. Чоловік, у свою чергу, має цінувати прагнення своєї подруги виглядати ошатно й сучасно, а отже, бути уважним — помічати нову зачіску або сукню, не забувати з цього приводу зробити комплімент.

Етикет і мода схожі тим, що вони стосуються зовнішніх форм поведінки, але різняться за термінами дії та соціальним резонансом: мода динамічніша за етикет, вільніша, етикет найчастіше ставить за обов'язок людини дотримуватися моди, натомість остання нерідко порушує етикет.

Завдання 3. Дайте відповіді на запитання.

1. Який зв'язок між одягом людини і її соціальним статусом?

2. Чи має вплив одяг на успіх у ділових контактах?

3. Які ви знаєте цікаві висловлювання про роль одягу в житті людини?

Завдання 4. Підготуйте усний виступ на тему "Зовнішній вигляд та звичаї", використавши поданий нижче текст із книги В.П. Галушка "Діловий протокол та ведення переговорів".

Не забувайте постійно турбуватися про свій зовнішній вигляд, охайність та чистоту. Не нехтуйте деталями свого туалету. Однак займатися цим треба тільки вдома або в місцях, де немає сторонніх.

• Ніколи не слід зачісуватися, чистити нігті, приводити в порядок костюм під час прийому, в громадських місцях або на вулиці.

• Не носіть одяг яскравих кольорів чи занадто барвистих візерунків. Вибирайте спокійні тони та фасони, які найбільше вам личать.

• Не носіть коштовностей тільки як прикрасу. Можна носити шпильку для краватки, ланцюжок для годинника, заколку та інше, тому що ці речі корисні, але чим вони простіші, тим краще.

• Жінки особливо повинні бути уважними до своїх прикрас.

• Не кладіть у зовнішні кишені ручку, олівець, окуляри, гребінець та інші речі.

• Не виходьте на вулицю в нечищеному взутті.

• Не носіть м'ятий костюм, невипрасувану сорочку, краватку.

•Не носіть капелюх, натягнутий на очі чи зсунутий на потилицю.

• Слідкуйте за своєю ходою. Треба намагатися ходити твердо, прямо, не згинатися.

• Не жестикулюйте. Завжди контролюйте свої рухи. Не тримайте руки в кишенях.

• Піжаму, халат чи домашні черевики можна носити тільки в спальні та ванній кімнаті.

• Не смійтеся надмірно гучно.

•Не паліть, якщо це неприємно іншим.

• Ніколи не забувайте, що на ваш зовнішній вигляд та манери звертають увагу оточуючі.