Стратегічний менеджмент - Осовська Г.В. - Тема 8. Розробка організаційної структури управління

1. Роль організаційної структури в реалізації стратегії

За визначенням Альфреда Чендлера [43, 46], структура йде за стратегією. Визначившись зі стратегією, підприємство шукає найбільш придатних організаційних форм її реалізації. Концепції організаційних структур, що використовуються західними компаніями, серед яких: сітьові, віртуальні, проектні, при всьому розмаїтті мають одну загальну рису - компанії прагнуть до розвитку більш "простих", більш гнучких, більш інтелектуальних форм організації. Це пов'язане, передусім, із загостренням конкуренції в ряді галузей, що вимагає від підприємств пошуку більш ефективних форм розвитку та розміщення своїх критичних ресурсів, а також здатності швидко реагувати на зміни, що відбуваються на ринку.

Зміни на ринках вимагають відповідних змін у стратегії. В свою чергу, коли змінюється стратегія, необхідно вносити відповідні зміни в організаційну структуру, бізнес-процеси та механізми мотивації працівників. Постійний процес змін на тому чи іншому рівні організації є фактором сьогоднішнього бізнес-середовища в Україні.

Організаційна структура підприємства, тобто той унікальний спосіб, у який організована робота на підприємстві та наскільки персонал націлений на задоволення потреб покупців, є одним з небагатьох механізмів змін, що завжди під рукою.

При цьому будь-яке підприємство можна розглядати як у статичному, так і в динамічному аспектах.

1. У статичній системі підприємство виглядає як система, що включає в себе різноманітні елементи, а також як структура з сукупністю зв'язків між ними. Чим точніше комбінація різнорідних елементів і структура відповідають сформованому зовнішньому середовищу, тим вище імовірність виживання відповідної господарської форми організації в-майбутньому. Наскільки адекватно в оргструктурі відбиті властивості існуючого зовнішнього середовища, виявляється в умовах, способах і результатах максимізації цільової функції - прибутку.

Однак необхідно зазначити, що підприємство, яке прагне до максимізації прибутку, не обов'язково буде адекватним зовнішнім умовам, що змінюються, тобто з динамічної точки зору.

2. У динамічному плані виникнення кожного підприємства можна розглядати як результат свідомої діяльності одного чи декількох економічних агентів. Однак підприємство як суб'єкт і його внутрішня структура у підсумку виявляються ненавмисним результатом дій багатьох людей. Інакше кажучи, вони здобувають такі форми, виникнення яких споконвічно ніхто не припускав. Таким чином, результат вибору, який здійснюється економічними агентами, головним чином залежить від того, наскільки точно враховані в ньому характеристики і напрямки зміни зовнішнього середовища.

Отже, компроміс між статичною і динамічною ефективністю знаходить висвітлення в структурі повноважень, розподілених між членами команди, що визначають відповідну структуру.

Незважаючи на труднощі, зміни організаційної структури є незаперечним фактором сучасного бізнес-середовища, і їх неможливо ігнорувати, оскільки це є джерелом створення та утримання конкурентних переваг.

В минулому конкурентна перевага в Україні належала тим, хто мав ексклюзивний доступ до державних замовлень і закритих ринків. Політичні зміни призвели до посилення конкуренції. В середовищі, яке так швидко змінюється, одна з конкурентних переваг, яка завжди залишатиметься під рукою, це те, як ви організуєте та мотивуєте праціівників для досягнення стратегічних цілей.

Запровадження організаційних змін вимагає ретельного планування, частого обміну інформацією та кваліфікованого керівництва.