6.1. Вимоги до економічної інформації
У постіндустріальній ері функціонування суб'єктів господарювання роль своєчасної та якісної інформації різко підвищується, оскільки поточна ситуація на ринку товарів, робіт та послуг швидко змінюється, що потребує оперативного надходження правдивої та неупередженої інформації про стан ринкових параметрів (цін, попиту, пропозиції, якісних характеристик товарів конкурентів та ін.) до осіб, які приймають управлінські рішення.
Основними споживачами інформації є ретроспективний, оперативний, поточний та перспективний види аналізу, які й диктують вимоги до неї.
Роль інформації особливо зростає при розробці стратегії розвитку суб'єктів господарювання. При цьому напрямки інформації залежать не тільки від стану суб'єкта господарювання, але й від загальної зовнішньої ситуації. Разом з тим, необхідно враховувати, що економічна інформація може мати ряд недоліків, які необхідно постійно виявляти і знаходити шляхи їхнього усунення, так:
- неоднорідність економічної інформації потребує її уніфікації та стандартизації;
- нестача економічної інформації, яка особливо часто відчувається при проведенні перспективного економічного аналізу в умовах систематичного зростання обсягів і напрямків бізнесу суб'єкта господарювання, обумовлює необхідність постійних пошуків нових джерел її надходження;
- недоцільність деякої економічної інформації одночасно з нестачею необхідної інформації викликає марні витрати часу на її опрацювання і тому потребує розробки бланків аналітичних таблиць для збору і представлення інформації для прийняття управлінських рішень та ін.
Між економічною інформацією та економічним аналізом існують тісні прямий та зворотний зв'язки. Прямий полягає у тому, що економічний аналіз базується на економічній інформації, тобто вона є вихідною базою для його проведення. Проте в процесі економічного аналізу здійснюється контроль і за аналітичною роботою, оскільки в системі менеджменту усі види робіт повинні бути певним чином сплановані, організовані, мотивовані й, безперечно, проконтрольовані. В результаті цього контролю оцінюється якість і виявляються недоліки інформації, розробляються та запроваджуються заходи з їхнього усунення. У цьому й проявляється зворотний зв'язок.
При оцінці економічної інформації необхідно враховувати рівень дотримання принципів її формування, які наведені в таблиці 6.1.
Наведені в таблиці 6.1 принципи формування економічної інформації є основою для організації обліку й складання всіх видів звітності підприємств та їхніх об'єднань.
У теперішній час аналітична інформація щодо виявлених резервів найчастіше використовується не в оперативному управлінні виробництвом, а для розробки бізнес-планів, тобто вона часто носить "посмертний" характер, оскільки дозволяє оцінити "загублену вигоду" замість реальної, яку можливо було б отримати при своєчасній реалізації виявлених резервів уже у тому періоді, дані за який аналізуються. Для збільшення оперативності результатів аналізу в прогресивних аналітичних технологіях використовується контроль за відхиленнями (від норм, від плану), який здійснюється в результаті моніторингу контрольних показників задля виявлення й оцінки відхилень їхніх фактичних значень від нормативних або планових, встановлення причин виникнення цих відхилень та шляхів їхнього подолання безпосередньо в поточному періоді часу.
Таблиця 6.1
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Принцип | Сутність принципу |
1 | 2 |
1. Єдність первинної інформації | Реєстрація кожного з фактів господарської діяльності повинна відбуватись у момент їхнього здійснення та незалежно від того, хто, де та коли й для чого буде використовувати цю первинну інформацію як органічну частину загальної інформаційної системи |
2. Методологічна єдність статистичної інформації для вирішення аналітичних задач на ієрархічних рівнях національної економіки та на підприємстві | При створенні та функціонуванні системи первинного обліку та звітності повинні враховуватися методологічні вимоги користувачів до інформації для вирішення їхніх задач |
3. Об'єктивність інформації | Відображення економічних процесів повинно забезпечуватись об'єктивною інформацією |
4. Узгодженість інформації | Загальнодержавна система збору й обробки економічної інформації повинна будуватися та функціонувати на основі широкого використання балансового методу, оскільки це дає змогу забезпечити узгодженості потреб у ресурсах і джерелах їхнього надходження, попиту й пропозицій та ін. |
5. Інтеграція елементів системи економічної інформації | Раціональне використання всіма суб'єктами господарювання даних зі загальнодержавної системи збору та обробки інформації, яка поєднується з завданнями, що вирішуються в умовах автоматизованих систем управління галузями, регіонами та підприємствами на підставі дотримання ними принципу "методологічної, організаційної й технологічної єдності інформації" |
6. Загальна корисність інформації | При системному підході до створення інформаційного забезпечення менеджменту потрібно досягати зменшення витрат на його створення, попереджати різночитання, неузгодженість та ін. |
7. Відповідальності за інформацію | Забезпеченість споживачів якісною інформацією (об'єктивною, точною, своєчасною, ін.) повинна здійснюватись з дотриманням конфіденційності згідно з нормативно-правовими актами |
Закінчення табл. 6.1
Принцип | Сутність принципу |
1 | 2 |
8. Єдність облікових, нормативних та планових даних | Економічна інформація повинна забезпечувати єдність облікових, нормативних і планових даних суб'єктів господарювання всіх форм власності, тобто вона повинна бути уніфікованою, здатною до інтеграції в світові господарські процеси, що досягається впровадженням єдиних форм звітності, які наближені до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності |
9. Оптимальності, раціональності інформаційного потоку | Отримання оперативної інформації для прийняття на її основі оперативних управлінських рішень повинно забезпечуватись обмеженою, але достатньою для аналітичних потреб кількістю показників |
6.3. Джерела інформаційного забезпечення економічного аналізу
6.4. Розвиток інформаційних технологій на металургійних підприємствах
Розділ 7. Структура та етапи комплексного аналізу господарської діяльності металургійного підприємства
7.1. Сутність системного підходу до комплексного економічного аналізу діяльності металургійного підприємства. Етапи проведення аналізу
7.2. Етапи комплексного, системного економічного аналізу
7.3. Класифікація показників діяльності металургійного підприємства
7.4. Особливості проведення повного комплексного економічного аналізу діяльності підприємства в ринкових умовах
Розділ 8. Особливості методики аналізу основної діяльності (виробництва та реалізації продукції) металургійного підприємства
8.1. Аналіз вартісних показників основної діяльності