Педагогіка - Пальчевський С.С. - Досвід творчої діяльності.

Передачу його учням пов'язують із засвоєнням ними процедур творчої діяльності, визначених І.Я.Лернером. їх зміст визначається як уміння:

1) самостійно переносити раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;

2) бачити нову проблему в знайомій ситуації;

3) бачити нову функцію об'єкта;

4) усвідомлювати структуру об'єкта;

5) шукати альтернативи рішення чи способу рішення;

6) комбінувати раніше відомі способи розв'язання проблемних задач з новими.

Використовуються також напрацьовані дослідниками творчі методики, стратегії і тактики творчої діяльності з різних галузей людської діяльності. Так, у технічній творчості та під час вивчення навчальних дисциплінах, які близько стоять до неї, використовують такі стратегії творчої діяльності: комбінованих дій, реконструювання, випадкових підстановок; тактики творчої діяльності: інтерполяції, екстраполяції, редукції, гіперболізації, дублювання, заміни і модернізації, конвергенції, деформації та інтеграції, автономізації, послідовного підкорення, диференціації, трансформації та ін.

Відомі також у педагогічній практиці методики, стратегії і тактики стратегіальної організації свідомості та настановлення на творчість, які придатні для використання у різноманітних сферах життєдіяльності людини. Серед них: стратегії творчого пошуку "Альпініст", Квадратики", "Поезія", "Унікум", "Спрощення", "Воскрешених"; методики "Перетворюючого мислення", "Примусового з'єднання" та ін.

Творчо налаштовані вчителі знаходять можливість засвоєння їх під час вивчення конкретних навчальних матеріалів. У поєднанні з цими матеріалами вони й оцінюються.

Досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу.

Передасться шляхом виконання творчих завдань, які реалізуються з опорою на дидактичні принципи емоційності та художності.

Наприклад, на уроках економічної географії учні отримують завдання оформити рекламний проспект однієї з країн, у якій високо розвинутий туризм. Згодом під керівництвом учителя оцінюють кращі з них з погляду туристів.

Звичайно, напрацьованого досвіду тут поки що обмаль. Однак навіть те, що є, викликає цікавість як з боку педагогічної практики, так і з боку педагогічної науки.

Формування в учнів самоконтролю та самооцінки.

Самоконтроль та самооцінка виступають важливим засобом розумового і морального самовдосконалення особистості. їхня роль зростає у зв'язку із зростанням необхідності розширення масштабів самостійної роботи з метою надбання нових знань в умовах безперервної освіти.

Навички самоконтролю у процесі навчання, як правило, спеціально не формуються, а виникають як побічний продукт під впливом інших чинників і перебувають у прямій залежності від сформованості навчально-пізнавальної діяльності учня. Обов'язковим компонентом будь-якої спрямованої діяльності є контрольні дії, з допомогою яких учень зіставляє процес і результат своєї діяльності з її цілями та вимогами до неї. Показником сформованості самоконтролю є усвідомлення учнем стратегічної основи розв'язання завдання і способів реалізації цієї стратегії. Навички самоконтролю доцільно почати виробляти з молодших класів (самоперевірка правильності написання слів, виявлення помилок у розв'язанні прикладів тощо. Засобом формування у школярів самоконтролю є використання колективних (фронтальних) перевірок у поєднанні з контролем з боку вчителя. За таких умов з допомогою вчителя здійснюється розбір, наприклад, розв'язаної на дошці задачі, виявляються допущені помилки, здійснюється колективне їхнє виправлення.

Учителю слід пам'ятати, що з метою виховання в учня здатності до самоконтролю, необхідно детально ознайомлювати його з вимогами до виконання навчальних завдань, альтернативними (по можливості) способами їхнього виконання, прийомами самоконтролю та шляхами їхнього удосконалення.

Самооцінка - це потяг учня до об'єктивного оцінювання власних навчальних здобутків на основі, з одного боку, критичного ставлення до своїх здібностей і можливостей, а з іншого, на основі повторного поглибленого проникнення у сутність об'єкта пізнання. Педагогічні спостереження засвідчують, що учні по-різному оцінюють досягнутий рівень у навчанні. Одні його завищують, інші, навпаки, занижують. Дослідження психологів (Б.Г.Ананьєв, ЛЛ.Божович, А.І.Липкіна та ін.) дають підставу стверджувати, що з підвищенням успішності учня стає точнішою його самооцінка. Однак нерідко трапляються випадки, коли здібні учні переоцінюють під впливом частих захвалювань свої можливості. Самооцінка перебуває у прямій залежності від вікових змін учнів. Наприклад, молодші школярі часто оцінюють не стільки результати своєї діяльності, скільки зовнішній вигляд, ставлення до себе вчителя, акуратність і т, п. Дорослішаючи, вони реальніше оцінюють свої справжні успіхи. В основному самооцінка складається під впливом двох чинників: 1) оцінки вчителя; 2) зіставлення учнем результатів своєї навчальної діяльності з навчальними досягненнями однокласників.

Позитивно впливає на формування самооцінки пропозиція вчителя учню перед тим, як віддати виконане завдання наставнику на перевірку, самому оцінити свою роботу і виставити відповідний бал. Дослідження засвідчили, що систематичне застосування такого прийому в процесі навчання поступово приводить до відносного збігу оцінки учня з оцінкою вчителя. Сприяє розвитку об'єктивного самооцінювання учнів взаємоконтроль між ними, який вибудовується в атмосфері доброзичливого ставлення до досягнень однокласників. Допомагає цьому також взаємо рецензування відповідей, яке спирається на складений попередньо вчителем план.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Висвітліть причини, які призвели до зміни в 2000 р. системи оцінювання знань учнів.

2. Визначте місце та роль оцінки у системі "навчальний процес".

3. Виявіть роль результату будь-якої педагогічної дії вчителя дидактичного характеру у світлі вимог стихійно-синергетичного діяння.

4. Доведіть, що контроль навчальної діяльності учнів ширше поняття, ніж її перевірка.

5. У чому полягають функції контролю?

6. Охарактеризуйте основні види оцінювання навчально-пізнавальної діяльності учнів.

7. Які критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою оцінювання?

8. Обґрунтуйте чотири рівні навчальних досягнень учня залежно від ступеня його компетенції.

9. Які зарубіжні системи оцінювання навчально-пізнавальної діяльності учня ви знаєте і в чому вони полягають?

10. Комплексу яких компетенцій потребує сучасне життя?

11. Розкрийте методику проведення екзамену.

12. Сформуйте поняття про якість знань, його складові та взаємозв'язок між ними.

13. Розкрийте зв'язок глибини засвоєння знань із чотирма ступенями їхньої абстракції. Назвіть ці ступені й поясніть їх.

14. Назвіть основні чотири рівні знань. Поясніть їх.

15. Висвітліть можливі шляхи розв'язання проблеми оцінювання рівня засвоєння учнем досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу.

16. Розкажіть про засоби та прийоми формування в учнів самоконтролю та самооцінки.

Завдання для самостійної роботи

1. Підготуйте виступ на семінарське заняття на тему: "В.О.Сухомлинський про аналіз і оцінку знань, умінь та навичок учнів". Для цього законспектуйте фрагменти його праці "Сто порад учителеві" за одним із таких джерел:

1) Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 т. - Т.2. - К., 1976. - С. 463-466.

2) Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: Л.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. - К., 2003. - С. 317-319.

Рекомендована література

1. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функции оценки учения школьников. - М., 1984.

2. Божович О.Д. Нетрадиционные способы оценки качества знаний. - М., 1995.

3. Вишневський О., Кобрій О., Чепіль М. Контроль і оцінювання / Теоретичні основи педагогіки / За ред. О.Вишневського. - Дрогобич, 2001. -С. 77-78.

4. Волкова Н.П. Педагогіка. - К., 2003. - С. 351-358.

5. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти: 12-бальна система. - К., 2000.

6. Максименко В.П. Дидактические требования к оценке знаний // Дидактика средней школы / Под ред. В.А.Онищука- К., 1987. - С. 216-220.

7. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - К., 2003. - С 348-364.

8. Максименко В.П., Паламарчук В.Ф. Методы контроля знаний и умений учащихся // Дидактика средней школы / Под ред. В.А.Онищука. -К., 1987. - С. 223-234.

9. Фіцула MM Педагогіка. - К., 2000. - С. 192-204.