Поряд з екскурсіями, які ми розглядали в системі навчальної роботи, великий виховний потенціал мають у собі туристичні походи, якщо під час їхньої підготовки та проведення дотримуються необхідних вимог. Ця форма виховної роботи дозволяє: а) глибше пізнати особливості характеру та духовного складу своїх вихованців у неформальній обстановці; б) визначити рівень їхньої працьовитості та здатності до самообслуговування; в) виявити силу волі на шляху подолання труднощів; г) залучити до сфери пізнання таємниць природи та формування почуттів єдності з нею; д) стимулювати вплив організаторських здібностей учнів на основі об'єднання навколо спільної цікавої справи; е) розвинути сферу пізнавальних інтересів учнів, спираючись на змістову основу походу.
Масові форми виховання.
До них насамперед доцільно віднести колективні творчі справи (КТС), з якими певним чином узгоджується методика колективного творчого виховання (КТВ), створена російським педагогом І.Івановим. Основні її особливості уже попередньо розглянуті нами.
Усі інші масові форми виховної роботи можна класифікувати певним чином за цільовою спрямованістю, використавши запропоновану Т.П.Морозовою класифікацію:
1. Традиційні народні форми дозвілля: свята, обряди, карнавали, фольклорні програми.
2. Інформаційні форми: конференції, лекції, огляди, зустрічі з цікавими людьми тощо.
3. Сучасні форми культурно-дозвільної діяльності: конкурси, фестивалі, вечори відпочинку, ігротеки, концерти, бали, аукціони, шоу, презентації.
4. Специфічні форми сфери туризму: експедиції, екскурсії, подорожі, зльоти, мандрівки.
5. Специфічні форми сфери спорту: спартакіади, змагання, естафети, турніри, ринги.
Кожна з цих форм має специфічну структуру залежно від змісту і усталених традицій проведення.
Зустрічі з цікавими людьми.
Переважно такі зустрічі організовують для груп класів в актових залах або в інших великих приміщеннях. Для того, щоб вони не перетворилися на чергову відбувальщину, їх необхідно старанно готувати. Така підготовка стосується ведучого, запрошеного гостя та учнів, які братимуть участь у зустрічі.
Ведучому необхідно продумати атмосферу представлення запрошеного, характер проведення та завершення зустрічі. Для цього потрібно заздалегідь зустрітися з гостем. Під час розмови з ним слід відшукати певну яскраву деталь із його життєпису, використання якої допомогло б уже під час представлення заінтригувати учасників зустрічі. Відповідну емоційну атмосферу її початку легко створить фонова музика. Наприклад, учасника Вітчизняної війни доцільно представити під стишені звуки мелодії однієї з популярних пісень часів війни. Важливо й продумати завершення зустрічі, яке б засвідчувало повагу до гостя та демонструвало б вдячність за участь у зустрічі (вручення квітів, книги з пам'ятним підписом, сувеніра, виготовленого руками учнів тощо).
Потрібно пам'ятати, що нерідко запрошені на зустріч люди далекі від специфіки педагогічної роботи, тому їх відповідним чином слід підготувати. Буває так, що людина цікавої долі, у якої є чому повчитися, починає говорити загальними фразами, копіюючи лінеарний виклад інформації підручника. За таких обставин у залі поступово згасає до неї інтерес. Оживити ж його зовні неможливо. Для того, щоб цього не трапилося, педагогові потрібно допомогти запрошеному підібрати для розповіді найцікавіші факти і висвітлити їх під час розповіді у педагогічно доцільному баченні.
Доцільно попередньо підготувати до зустрічі й учнів, заздалегідь сформувавши необхідні уявлення про ті обставини, в яких довелося жити і діяти людині цікавої долі.
Масові шкільні свята.
Вони мають великий виховний заряд, оскільки охоплюють, як правило, всі групи класів. Найпопулярніші серед них такі: Свято квітів, Свято творчості, Свято матері, Свято зими тощо. Нерідко до їхньої підготовки залучаються батьки та громадськість. Інколи вони стають складовою частиною свята села, селища чи міста. У них намахаються використати елементи народної творчості, давні звичаї та традиції. Для їхньої підготовки створюють тимчасові ради, до складу яких, окрім учителів, входять учні, члени батьківських комітетів. Рада продумує і затверджує сценарій свята, визначає місце і час його проведення, відповідальних за окремі ділянки підготовки. У випадку необхідності формує журі, яке, наприклад, визначає кращі тематично оформлені букети квітів (Свято квітів), результати творчої діяльності (Свято творчості), виготовлені руками учнів подарунки матері (Свято матері) тощо. У всіх випадках, якщо свято носить змагальний характер, закінчення його пов'язують із підведенням підсумків, врученням переможцям нагород.
Конкурсні змагання.
Проводяться з метою виявлення обдарованих учнів та розширення можливостей для їхнього творчого саморозвитку. Досить поширені конкурси дитячих малюнків, технічної творчості, пісні. Передбачають спочатку участь у шкільних змаганнях, пізніше - у позашкільних.
Зустрічі з цікавими людьми.
Масові шкільні свята.
Конкурсні змагання.
Загальна характеристика форм виховання, визначених за критеріями місця проведення, складності організації, цільової спрямованості та засобів виразності.
За місцем проведення.
За складністю організації.
За цільовою спрямованістю.
За засобами виразності .
4.6. Соціально-педагогічна діяльність у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах