Аналіз фінансової звітності - Тігова Т.М. - 3. Поняття синтетичного та аналітичного обліку

За ступенем узагальнення господарських засобів, джерел їхнього утворення та господарських процесів у поточному бухгалтерському обліку рахунки поділяються на:

- синтетичні,

- аналітичні.

Рахунки, що групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-однаковими ознаками, називаються синтетичними, а облік на цих рахунках - синтетичним.

Рис. 4.1. Сума кореспонденції рахунків з наведених операцій

Наприклад: такі рахунки як "Основні засоби", "Готова продукція", "Розрахунки з постачальниками" дають узагальнену інформацію про стан таких засобів підприємства і називаються синтетичними.

Для систематичного контролю за наявністю та рухом товарно-матеріальних цінностей, коштів, зобов'язань, за своєчасністю розрахунків з постачальниками, покупцями, для прийняття управлінських рішень крім узагальнених показників потрібна більш докладна інформація.

Наприклад: підприємство має знати не лише загальну суму дебіторської заборгованості, а мати інформацію щодо кожного дебітора, щоб контролювати стан розрахунків з ними. Рахунки, що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації складу засобів підприємства та джерел фінансування, називаються - аналітичними, а облік, що ведеться на цих рахунках, - аналітичним. Записи в аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку роблять по мірі виконання господарських операцій.

Розглянемо це на прикладі.

Припустимо, що синтетичний рахунок "Розрахунки з постачальниками" містить такі дані (в грн) (рис. 4.1(г))

Цей синтетичний рахунок об'єднує двох конкретних постачальників:

- підприємство "А"

- підприємство "Б".

В аналітичних рахунках цих підприємств будуть такі записи:

Як видно, аналітичні рахунки мають докладнішу інформацію, ніж синтетичні. Так, якщо дані синтетичного рахунка містять суму кредиторської заборгованості, їхнє виникнення та погашення, то аналітичний облік дає інформацію щодо конкретних постачальників і стан розрахунків з кожним із них. Розглянутий приклад показує, що між аналітичними рахунками і відповідним синтетичним рахунком є тісний взаємозв'язок, який полягає в тому, що сальдо і господарські операції, що відображуються у дебеті і кредиті синтетичного рахунка, мають бути відображені у дебеті та кредиті відповідних аналітичних рахунків.

Такий спосіб забезпечує рівність сальдо та оборотів на синтетичних та аналітичних рахунках.

4. Призначення і будова оборотних відомостей

Для перевірки отриманих на рахунках показників використовують оборотні відомості за рахунками.

В системі синтетичних рахунків складається тільки одна оборотна відомість у вартісному вимірнику. За формою вона являє таблицю:

В підсумковому рядку повинні мати місце такі залежності:

рівність зберігається так як ці показники переносяться з балансу на початок періоду (актив = пасив)

2. 83 = 84

рівність зберігається виходячи з принципу подвійного запису

3. 85 =

рівність виникає як наслідок рівності попередніх сум В системі аналітичних рахунків складається декілька оборотних відомостей.

В аналітичних оборотних відомостях, окрім вартісного вимірника, інформація може бути представлена в натуральних або трудових вимірниках.

В підсумковому рядку цих відомостей не зберігаються розглянуті рівності. Контрольною ознакою записів є рівність показників підсумкового рядку відомостей показникам відповідного синтетичного рахунку.