Інформаційна безпека - Остроухов В.В. - 9.1.4. Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у КНР

Велику увагу підготовці фахівців ІБ приділяють в КНР, політичне керівництво якої визначило впровадження ІКТ в усі сфери життєдіяльності першочерговими пріоритетами модернізації країни.

З одного боку, відносні показники впровадження ІТ у КНР, з урахуванням загальної чисельності населення країни, поки що поступаються багатьом розвиненим країнам. Організація "Всесвітній економічний форум" у своїй щорічній доповіді "Глобальні інформаційні технології" за 2008 рік визначила країни з найбільш розвиненими ІКТ та рівнем їх впровадження. На першому місці - Данія, за нею Швеція, США, Сінгапур, Швейцарія. Китай за 2008 рік піднявся на 11 місць з 57 на 46 місце рейтингу і зайняв перше місце серед країн БРПС, інші країни групи - Індія, Бразилія і Росія відповідно зайняли 54, 59 і 74 місця.

Водночас за більшістю абсолютних показників Китай виходить на 1-2 місце у світовому рейтингу. Саме масштабне розгортання підготовки ІТ-фахівців забезпечило спроможність країни до самостійного і масового виробництва майже усієї номенклатури засобів інформатизації. У 2008 році обсяг китайського експорту комп'ютерної техніки до 170 країн світу становив 105 млн одиниць ($68,5 млрд), 41,7 млрд інтегральних схем ($24,3 млрд), з них 27 % - до США. Кількість зареєстрованих користувачів Інтернету досягло 298 млн осіб, що вивело Китай на перше місце.

У травні 2009р. перший у КНР суперкомп'ютер "Шугуан-6000А", який здатний виконувати більше 100 трлн операцій за секунду, почне працювати у Шанхайському обчислювальному центрі. До кінця 2010 року у Китаї буде розроблений суперкомп'ютер "Шугуан-6000", здатний виконувати більше 1 000 трлн операцій за секунду. Таким чином, Китай став другою країною після США, яка створила подібний суперкомп'ютер загального призначення.

Показовим є той факт, що у 2008 році КНР випередив США за вартістю виробленої програмної продукції. Незважаючи на те, що Китай пізніше, ніж більшість країн світу, зосередився на впровадженні ІКТ, процесах розвитку інформаційного суспільства, за загальним висновком експертів ІБ лише він і США на сьогодні є достатньо захищеними в інформаційній сфері. Це при тому, що у 2001 році при загальному світовому виробництві програмного забезпечення ІБ у 23,2 млрд дол. на частку Китаю припадало лише 230 млн дол.

На основі висновків аналізу керівництво КНР ухвалило проект забезпечення ІБ китайських комп'ютерних мереж "S219", який фахівці називають "Велика стіна". Відповідно до дослідження, проведеного компанією "Gartner", вже за підсумками 2006 року середня доля ІТ-бюджету компаній Китаю, яка витрачається на забезпечення ІБ досягла 15 %, і це більше, ніж витрачають у США і Європі.

Підготовка фахівців ІБ у ВНЗ Китаю визначена пріоритетною, це при тому, що витрати на освіту в країні перевищили 3,5 % ВВП. На кінець 2003 року в КНР було 2003 ВНЗ (кількість студентів - 19 млн осіб). В опублікованій ЮНБСКО 23 червня 2003 р. "Доповіді простав у сфері вищої освіти у світі" визначено, що кількість студентів у ВНЗ Китаю за короткий термін збільшилось вдвічі й за масштабами вищої освіти Китай знаходиться на першому місці. Інтенсивно впроваджуються освітні IT, до кінця 2003 року було розгорнуто 2 027 центрів дистанційної освіти. В рамках Освітньої й науково-дослідної мережі Китаю (CERNRT), формування якої почалось у 1994 році, була створена швидкісна мережа у 20 тис. км. Вона має 28 міжнародних і регіональних інформаційних каналів. Ця мережа швидко поєдналась з відкритою у 2000 році Китайською освітньою мережею на основі супутникового широкосмугового мультимедійного зв'язку (CEBSat).

Провідну роль у питаннях підготовки фахівців ІБ традиційно відіграють Міністерство державної безпеки і Народно-визвольна армія Китаю (НВАК), на які покладено функцію охорони інформаційних систем країни. Тим більше, що третя воєнна доктрина КНР передбачає пріоритетний розвиток спроможності держави і її збройних сил до ведення інформаційних воєн як асиметричної відповіді на перевагу США у воєнному потенціалі. Це визначає наявність певних навчальних курсів з ІБ в багатьох ВНЗ НВАК, що свідчить на намагання військо-політичного керівництва Китаю надати спроможність до застосування технологій ІБ значній частині офіцерського складу.

Провідними вищими військовими навчальними закладами НВАК з питань інформаційної безпеки за поглядами американських фахівців з управління іноземної військової освіти {Foreign Military Studies Office, Fort Leavenworth, KS) станом на кінець 2000 року можливо вважати: інститут психологічної війни НВАК (м. Сіань пров. Шаньсі); командна академія зв'язку (м. Ухань, пров. Хубей); інформаційно-технічний університет (г. Шеньджоу, пров. Хенань);

університет оборонної науки і техніки (м. Харбін); Інженерний коледж Інженерного університету ВМС (м. Ухань, пров. Хубей);

національний оборонний університет науки і техніки (м. Чанша, пров. Хунань) та ін.

Відмінними рисами організації підготовки фахівців ІБ (як і в МО США) є посилена увага до модернізації навчально-лабораторної бази, інтеграції навчальних і наукових підрозділів. Так, у національному оборонному університеті науки і техніки є експериментальний завод, центр ЕОТ, докторантура, 1049 чоловік мають вчені звання професора, доцента, інші звання. В університеті була розроблена серія суперкомп'ютерів "Йєн хі" ("YinНе").

Як і в США, в КНР в інтересах ІБ для вирішення проблеми перепідготовки фахівців середнього і старшого віку створюється система багаторівневої підготовки і перепідготовки фахівців залежно від їх віку:

I рівень - керівний склад старший, ніж 40 років. Мета - зменшення рівня інформаційної безграмотності, зміна менталітету. Форма - цикл короткострокових курсів;

II рівень - вік 30-40 років, майбутні лідери Китаю. Мета - підвищення здатності до організації ІБ. Курсова підготовка та навчання на подальших освітніх рівнях;

III рівень - вік до 30 років. Кадри, які адаптовані до інформаційного суспільства та володіють сучасними ІКТ. Мета - поглиблена підготовка за фахом з питань ІБ. Навчання - 4-5 років.

Проблема 40-60-річяих фахівців у КНР взагалі загострена наслідками "культурної революції" (значними втратами педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також обсягів часу на навчання у школах та ВНЗ в період 60-70 років минулого сторіччя).

КНР дуже активно вивчає досвід підготовки фахівців ІКТ у провідних країнах світу, направляє велику кількість студентів, аспірантів та молодих вчених вчитись за кордон. Це є також дуже ефективним засобом моніторингу наукових шкіл провідних університетів світу з питань ІБ.

Таким чином, керівництво КНР творчо використовує досвід США у застосуванні сучасних інформаційних технологій для забезпечення національної безпеки, фронтальної підготовки фахівців ІБ. Водночас враховується досвід підготовки фахівців, особливо математичного і програмного забезпечення ІБ, в сусідніх Росії і Індії.

З урахуванням перших двох факторів китайська теорія адаптації країни до інформаційного суспільства в контексті ІБ держави, забезпечення інформаційного протиборства для вирішення геополітичних задач, знаходиться під сильним впливом національних традицій і військового мистецтва Китаю. Китайські керівники не забувають теорію народної війни і народної армії, що передбачає участь у забезпеченні ІБ та проведенні інформаційного протиборства не тільки фахівців ІБ, але й широких мас навченого й організованого населення.

Для цього у різних формах залучається значна кількість талановитої молоді, які виявили здібності в ІКТ, в тому числі представники "хакерської субкультури". Вже зараз формуються і готуються, в тому числі з широким проведенням спеціальних сітьових навчань, народні полки і бригади ГВ за територіальним принципом. Ведеться широка компанія з пропаганди передового досвіду, наприклад, запасного полку ІВ в окрузі Ечен (пров. Хубей), який створено поєднанням фахівців близько 20 міських департаментів (телекомунікацій, телебачення, фінансів тощо). В окрузі створена база підготовки резервістів з набором до 500 осіб, проведено кілька сітьових імітаційних навчань "Народна війна у вік інформації" тощо.

Тобто, динамічно розвиваючи систему підготовки фахівців ІБ, забезпечуючи спроможність значної частини державних службовців, особового складу НВАК та силових міністерств до організації ГБ та інформаційного протиборства, керівництво КНР розгорнуло широку компанію з підготовки й інформаційного виховання свого населення, адаптуючи його до умов життя в інформаційному світі.