Актуальними для усіх країн є не тільки проблеми забезпечення достатньої чисельності й кваліфікації фахівців ІБ, але й проблеми їх професійного відбору та виховання для майбутньої професійної діяльності, яка була б узгоджена з інтересами держави і суспільства. Тому важливим завданням підготовки фахівців ІБ є розробка і впровадження таких методів навчально-виховного процесу, які б гармонійно поєднували навчання сучасним інформаційним технологіям а формуванням високих моральних якостей для вироблення імунітету до скоєння комп'ютерних злочинів.
Про актуальність цього завдання свідчить чисельна статистика порушень інформаційного законодавства фахівцями ІБ, їх використання для скоєння комп'ютерних злочинів. Це підтверджується і соціологічними дослідженнями студентів і фахівців ІБ.
Так, Г. Маклаков наводить тестування студентів ВНЗ м. Севастополя, які навчались за спеціальностями: "Комп'ютерні системи і мережі", "Системи захисту від несанкціонованого доступу", "Захист інформації в комп'ютерних системах і мережах" та ін. (усього 125 осіб). Тестування виявило не тільки вкрай низький рівень знань інформаційного законодавства, але й достатньо лояльне ставлення до його порушення. Найбільш тривожним є аналіз мотивації студентів до вибору спеціальності:
38 % опитуваних вважають за необхідне використовувати знання технології хакерських атак для побудови ефективного захисту;
17 % студентів бажають вивчати методи здійснення комп'ютерних злочинів з метою заробітку на зломі інформації;
13 % опитуваних допускають можливість здійснення протиправних діянь за необхідності помститися кривднику.
Виходить, що частина студентів пішла навчатися технологіям захисту інформації, щоб свідомо використовувати свої знання для здійснення комп'ютерних злочинів.
Постає питання, чому до відбору і підготовки фахівців у галузі державної та військової безпеки визначені додаткові вимоги, а до підготовки цивільних фахівців у галузі інформаційної безпеки аналогічні вимоги не визначаються? Зрозуміло, що порушення норм їх професійної діяльності можуть призвести до втрат, які в умовах інформаційного суспільства будуть не менш суттєвими, ніж у визначених сферах.
Таким чином, є доцільним доповнити умови прийому студентів на спеціальності у галузі ІБ, в першу чергу за напрямами галузі знань 1701 "Інформаційна безпека" нормами професійного відбору. Багатий досвід професійного відбору, тестування кандидатів на навчання для забезпечення високих морально-етичних і необхідних психологічних якостей напрацьований військовими навчальними закладами, ВНЗ Служби безпеки, МВС.
Заслуговує уваги досвід професійного відбору кандидатів на навчання в галузі ІБ у ВНЗ Росії. Так, деякими ВНЗ запроваджена процедура попереднього дистанційного відбору вступників та визначення готовності до навчання за визначеною спеціальністю з використанням Інтернет-технологій.
Наприклад, попередній профвідбір було організовано на сервері Академії ФАПСІ (на сьогодні Академії Федеральної служби охорони Російської Федерації - Академії ФСО Росії). Кожного потенційного вступника під час дистанційного тестування діагностували за чотирма показниками:
1 показник - оцінка мотиваційних аспектів особистості (тест "Мотивація"): визначення мотиву вибору професії, стійкість професійної спрямованості, ціннісні орієнтації та моральні риси;
2 показник - оцінка психологічної стійкості особистості до протиправних дій - вивчення "психологічної спадковості";
3 показник - оцінка пізнавальної активності вступника "Творчий потенціал". Оцінюється рівень розвитку пізнавальних здібностей особистості, які визначають не тільки успішність отримання нових знань, вмінь та навичок, але й здібності до застосування їх у практичній діяльності.;
4 показник - оцінка активності особистості в досягненні визначеної мети ("Цілеспрямованість", "Готовність до ризику"), вміння об'єктивно оцінювати ситуацію і людей, визначати оптимальну стратегію поведінки.
Додатковий аналіз загальноосвітньої підготовки вступника дозволяє реально оцінити його шанси на вступ за цією спеціальністю та визначитись з рекомендаціями приймальної комісії.
Зрозуміло, що такі підходи ефективні за наявності достатнього конкурсу. Використання технологій дистанційного тестування також спрощує доступ вступника до інформації про ВНЗ та конкретні спеціальності підготовки, допомагає самостійно визначитись з індивідуальним вибором спеціальності, підвищити вірогідність успішності майбутньої професійної діяльності.
Враховуючи специфіку майбутнього об'єкта професійної діяльності, можливо припустити, що більшість кандидатів на навчання вже мають власний досвід спілкування з ІКТ, в першу чергу з Інтернет. Це дає можливість провести пошук інформації на вступника та додаткове вивчення його особистості, профілю поведінки в соціальних мережах Інтернет тощо. Принаймні кадрові агентства такі можливості вже активно використовують.
Не менш важливим є проведення заходів психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців ІБ, профілактичної і виховної роботи під час навчання.
На молодших курсах це комплексні заходи з виховання інформаційної культури, "інформаційної настороги" у використанні ПСТ, контролю за поведінкою майбутніх фахівців, сприяння критичному осмисленню деяких проявів молодіжних субкультур, зокрема "хакерствар.
На старших курсах кваліфіковане і глибоке осмислення норм інформаційного законодавства, спільна робота з представниками потенційних роботодавців, виховання корпоративної культури і солідарності.
Особливістю працевлаштування фахівців ІБ є необхідність максимального сприяння їх розподілу (працевлаштуванню) за фахом. Можливо були б доцільними (за аналогією з військовими ВНЗ) також заходи з обліку місць працевлаштування, підтримання зворотного зв'язку з фірмами та отримання відгуків на випускників за підсумками першого року роботи, сприяння їх подальшій курсовій підготовці (підвищенню кваліфікації).
Мотивацією для ВНЗ, випускників та роботодавців у цих питаннях могло б бути введення обов'язкової періодичної сертифікації фахівців ІБ.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА