Економічна теорія - Білецька Л.В. - ЧАСТИНА III. ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Крива попиту

Вперше математичний закон попиту був сформульований А. Курно в 1838 році. Крива попиту виражає зв’язок між ціною продукту Р і кількістю попиту на нього <2. При побудові кривої по вертикальній осі відкладається ціна товару, по горизонтальній - величина попиту.

При цьому потрібно враховувати, що ринковий попит залежить від кількох чинників, зокрема - від ціни даного товару, цін на інші товари, грошових доходів покупців та їх смаків, нагромадженого багатства, від географічного середовища, кліматичних умов, смаків, релігійних вірувань. Зміна усіх цих чинників зумовлює зміну обсягу попиту (кількості товару, яку покупці готові купити).

Залежність обсягу попиту від названих факторів називається функцією попиту. Якщо усі чинники попиту, окрім ціни даного товару, залишаються незмінними, тоді кожному рівню ціни буде відповідати певний обсяг попиту. Така залежність називається функцією попиту від ціни, що можна виразити наступним рівнянням:

а,=і Р),

де а_а - обсяг попиту, Р - рівень ціни.

Характер даної залежності формується законом попиту: обсяг попиту знаходиться у оберненій залежності від рівня ціни при сталості усіх інших його чинників, тобто, чим вища ціна товару, тим менший на нього попит, а чим нижча ціна, тим попит більший. Графічне зображення даної функції називається кривою попиту (на графіку крива Б), яка відбиває дію закону попиту.

Графічно зміна обсягу попиту виражається у русі точки по кривій попиту вгору чи вниз (показано стрілками). Нахил кривої від’ємний, характеризує зворотний зв’язок.

Якщо ж на попит діє зміна усіх чинників (ціна, грошові доходи, розмір ринку, наявність товарів-замінників - субститутів, смаки тощо), тоді попит є функцією усіх перерахованих чинників: <2_а = / (х₁, х₂, х₃... х_п ).Ці чинники сприяють зміні обсягу попиту, що на графіку показано як зміщення самої кривої попиту (за стрілками).

Зміна грошових доходів покупця передбачає зміщення кривої попиту з положення £> у положення Ц (за їх зростання) чи у положення В_г (за їх зменшення).

Тобто в кожного товару в конкретний період часу (з урахуванням різноманітних чинників, вказаних вище) є своя крива попиту.

Цінова еластичність попиту

Поняття еластичності попиту ввів А. Маршалл. В певний момент часу ціна товару дорівнює Р, а обсяг сукупного попиту на нього - 2. Зміна ціни (чи інших чинників) впливає на зміну обсягу попиту неоднозначно, що назвали еластичністю попиту. Економічна теорія використовує показники цінової еластичності попиту (в залежності від ціни) і еластичності попиту в залежності від доходу.

Цінова еластичність попиту може бути більшою чи меншою в залежності від того, як на попит впливає ціна, що визначають через

коефіцієнт еластичності попиту (Е^л_р ).

де Ер - цінова еластичність попиту, Д<< - зміна обсягу попиту (%), АР - зміна рівня ціни (%).

Є товари з різною ціновою еластичністю попиту. Якщо обсяг попиту змінюється у більшій мірі, ніж зміна ціни, такий попит є

еластичним (Е^л_р > 1), а якщо навпаки - обсяг попиту змінюється у меншій мірі, ніж ціна, такий попит є нееластичним (Е^л_р < 1). Якщо

Ер - 1, то попит на цей товар характеризується нейтральною, або

одиничною, еластичністю. Відповідно до цього розрізняють товари еластичні, нееластичні, з одиничною еластичністю.

Еластичність попиту. Графічне подання

Форма кривої попиту може бути різною в залежності від його еластичності.

Коефіцієнт Ер завжди є від’ємним (із знаком "-"), адже ціна й

обсяг попиту змінюються у протилежних напрямах (обернена залежність), але в економічній теорії знак "-" просто ігнорують (тут знак не має особливого значення).