Економічна теорія - Білецька Л.В. - Еластичність пропозиції

Ступінь реакції пропозиції на коливання ціни вимірюється ціновою еластичністю пропозиції, коефіцієнт якої визначається так:

де Е^р - коефіцієнт цінової еластичності пропозиції, А<2 - зміна обсягу пропозиції, АР - зміна рівня ціни (у %).

Оскільки зміна обсягу пропонованого товару і цін відбувається в одному напрямку, еластичність пропозиції завжди позитивна.

Розрізняють п’ять варіантів цінової еластичності пропозиції, які відображено на графіку (рис. 5).

Із факторів, що впливають на еластичність пропозиції товару, найважливішим є тривалість часу, або ринковий період, який є у розпорядженні виробників, щоб відреагувати зміною обсягу виробництва на зміну рівня ціни. Чим більший ринковий період, тим більшою буде еластичність пропозиції. Розрізняють три ринкових періоди: найкоротший(усі виробничі фактори сталі, їх обсяг незмінний), короткотривалий (окремі фактори стають змінними) і довготривалий (усі фактори стають змінними). Ця періодизація була запропонована А. Маршаллом для аналізу пропозиції.

В межах найкоротшого періоду виробникові не вистачає часу, щоб відреагувати на зміну ціни зміною пропозиції, тому пропозиція залишається цілком нееластичною. Протягом короткого періоду виробники частково змінюють обсяг виробництва за рахунок зміни обсягу частини ресурсів, і пропозиція стає еластичною. Цілком еластичною пропозиція стає у довгому періоді, у якому всі ресурси стають змінними і виробник встигає зреагувати на будь-яку зміну ціни.

Рівновага попиту і пропозиції

Рівновага попиту і пропозиції досягається при перетині кривих попиту і пропозиції.

В точці перетину Е обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту. Обсяги попиту і пропозиції вирівнюються ціною рівноваги даного ринку - Р₀, яка однаково задовольняє як покупців, так і продавців. Такий ринок знаходиться у стані рівноваги (рис. 6).

За будь-якої ціни, відмінної від ціни рівноваги, баланс попиту і пропозиції та ринкова рівновага порушуються.

При більш низькій ціні надлишок попиту (конкуренція покупців) буде штовхати ціну догори, а при ціні вище рівноважної пропозиція буде перевищувати попит (конкуренція продавців) і ціна буде знижуватися до рівня рівноваги.

Ціна ринкової рівноваги досягається стихійно, в "автоматичному режимі". Якщо хтось (монополія чи держава) втручається в процес ціноутворення (як правило, у власних інтересах), ринкова рівновага буде порушуватись. такі ситуації відображено на графіку ^{(рис. 7).}

Якщо на ринку первісна ціна була вищою ( Р₁ ), тоді виробники спробують виробити і продати більше товару, його пропозиція зросте (до ). Але за такої ціни впаде попит (до ), тому утвориться надлишок товару, який на цьому ринку реалізувати не можна. Реалізація можлива лише за умови зміни ціни, тиск на яку в бік зниження здійснює надлишок пропозиції до того моменту, поки не буде досягнута ринкова рівновага, тобто до ціни рівноваги ( Р₀ ).

Протилежна ситуація виникає, коли ціна буде нижчою рівноважної (Р2). У цьому випадку виникає дефіцит товару, тому за цієї

ціни попит (22^і) різко зростає і значно перевищує пропозицію

(Ог ), адже покупці не зможуть купити ту кількість товару, яку б вони могли. Це створює тиск на підвищення ціни, покупці змагаються за право купити товар, а виробники зреагують на це підвищенням ціни і розширенням обсягів виробництва. В кінцевому результаті ціна знову стане рівноважною (Р0).

Так діє стихійний і об’єктивний ринковий механізм ціноутворення. Але коли є стійкі обмеження рівня ціни, рівновага такого ринку стихійно і об’єктивно не відновлюється.