Економічна теорія - Білецька Л.В. - Ціна в умовах недосконалої конкуренції

Крива попиту І1 на продукцію окремої фірми в чисто конкурентній галузі зовсім еластична. Фірма не може вплинути на рівень ціни і погоджується з нею. Граничний дохід фірми МЯ від продукту додаткової одиниці продукції дорівнює її ціні Р. Тому криві попиту І1 і граничного доходу співпадають: Р = МЯ. У довгостроковому періоді після того, як всі пристосування закінчені (нові фірми вступили в галузь, збільшивши пропозицію, що призвело до зниження ціни та змусило інші фірми покинути галузь. В результаті масового відтоку пропозиція зменшилася, ціна підвищилася і т. п.), встановилася рівновага, котра характеризується рівністю ціни, мінімальних середніх витрат і граничного доходу. Рівність ціни і мінімальних середніх витрат показує, що фірма використовує ефективну технологію, реалізує продукцію за найнижчими цінами

Р і виробляє обсяг продукції , що відповідає її витратам. Рівність ціни і граничних витрат означає, що ресурси розподілені у відповідності з надаванням переваг споживачами.

Із станом рівноваги фірми у довгостроковому періоді в умовах чистої конкуренції порівнюють будь-яку іншу ситуацію в умовах усіх відомих моделей ринку.

Ціна в умовах недосконалої конкуренції

На графіку представлені криві фірми в умовах недосконалої конкуренції: сСсі - крива попиту, МС - крива граничних витрат, МЯ - крива граничного доходу і АТС - крива середніх валових витрат.

В умовах монополії виробляється обсяг продукції 0_, який визначається точкою перетину К кривих граничних витрат і граничного доходу МС = МЯ і дозволяє максимізувати прибуток. При цьому продукція реалізується по ціні р, що відповідає точці Е на лінії попиту сісС. Точці К відповідає ціна Р₂ < р . Ціна р > Р₃ перевищує середні витрати, які досягаються в точці Г на перетині кривої попиту сс з лінією середніх валових витрат АТС . Різниця Р - р утворює монопольний надприбуток.

Якби ціна встановлювалася на основі граничних витрат, вона відповідала б точці N на перетині ліній попиту і граничних витрат МС. Вона перевищила б ціну Р₂. Це значить, що у випадку монополії ресурси розподіляються і використовуються не найбільш ефективним способом.

Максимальний прибуток для монополії досягається за ціною Р₁. Якщо здійснюється контроль над діяльністю монополії в інтересах суспільства, то ціну знижують з Р₁ до рівня середніх валових витрат Р (точка F ). Регульована ціна наближається до середніх витрат і не обов’язково співпадає з ними.

Олігополія. Ламана крива попиту

В умовах олігополії всі фірми взаємопов’язані при прийнятті ними рішень про рівень цін. У галузі, що складається з невеликої кількості великих компаній, фірма, яка виробляє нову модель виробу чи застосовує нові кроки в галузі реклами, та інших сферах, очікує реакцію з боку конкурентів. Деякі рішення конкурентів залежать від власної поведінки фірми, інші не залежать. У такій ситуації стають можливими найрізноманітніші рішення конкурентів, що вкрай ускладнює теоретичний опис олігополістичної ситуації. Наступна модель пояснює, чому фірма нехотячи відмовляється від прийнятого нею одного разу рішення відносно комбінації ціна-випуск. У багатьох галузях з олігополістичною ситуацією відзначається значна стійкість цін та їх "жорсткість".

Як зміна ціни товару впливає на величину попиту? Тут можливі такі ситуації. Нехай точка С відображає висхідну комбінацію ціни Р, що склалася, і випуску <<₁. Якщо фірма знижує ціну і розраховує на деяке збільшення продажу, а конкуренти відповідають таким самим зниженням цін, то розраховувати на значне збільшення обсягу продажу не доводиться. Крива попиту відносно неелас-тична. У такому випадку ціна буде знижуватися від точки С по відрізку СП.

Як тільки наша фірма знизила ціну, а конкуренти не знизили, то можна очікувати збільшення обсягів продажу. Крива попиту СсС’ відносно еластична. Якщо фірма підвищила ціну, то у конкурентів не буде підстав для Аналогічних дій, бо до них прийдуть нові покупці. Підвищенню ціни буде відповідати еластичний відрізок сС кривої попиту.

В результаті за описаної реакції конкурентів на зміну цін крива попиту прийме вигляд ламаної лінії сССЇ)’ з вигином в точці С. Зниження ціни не призведе до істотного збільшення продажу, а підвищення її приведе за собою зменшення товарообігу. І те і інше не відповідає інтересам фірми. Крива граничного доходу МЯ представлена ламаною лінією іиУМ. Якщо крива граничних витрат перетинає криву граничного доходу на відрізку Уи то у фірми, що максимізує прибуток, нема підстав відмовлятися від ціни Р₁. Навіть якщо різко зростають витрати, то й це не призводить до зміни ціни до тих пір, доки крива граничних витрат не підніметься вище и .