Історія економіки та економічної думки - Шевченко О.О. - 9.2. "Азіатська драма" Г. Мюрдаля

9.1. Проекти нового світового порядку

У зв'язку із розумінням необхідності узгодження потреб економічного розвитку національних господарств і світового господарства в 70-х рр. були здійснені спроби розробити принципи нового світового економічного порядку. Міждержавне регулювання призване відповідати не тільки критеріям ефективності, але й принципам рівності держав, які знаходяться у нерівних "вагових" економічних категоріях [11].

Традиційна політика вільної торгівлі у поєднанні з виборчою практикою протекціонізму, яку підтримували США та інші західні країни, не принесла країнам, що розвиваються, відчутних вигод. Умови торгівлі для цієї групи країн постійно погіршувались, проблема економічного зростання ставала більш загостреною.

У другій половині 70-х рр. загострилась проблема зовнішньої заборгованості. В 1970-1982 рр. зовнішні борги країн, що розвиваються, зросли у десять разів.

9.2. "Азіатська драма" Г. Мюрдаля

Шведський економіст Г. Мюрдаль (1898-1987), один із засновників стокгольмської школи макроекономіки (див. розділ 5), розробив інституціональну теорію подолання відсталості, проведення структурних перетворень у країнах "третього світу".

У 1968 році виходить тритомник "Азіатська драма. Дослідження про бідність народів". Ця праця містить методологічні розділи, присвячені проблемам слаборозвинених країн і міжнародним економічним відносинам. У ній обґрунтовано необхідність інтеграції, засобом досягнення якої має стати "підтягування" економічних потенціалів країн, що розвиваються, до рівня високорозвинених держав. Це, на його думку, дозволить згладити суперечності та стабілізувати систему світового господарства.

Згідно з його концепцією, всі біди слаборозвинених країн зумовлені, головним чином, пануванням архаїчних, застарілих інститутів і світогляду, які прогнозують усю систему соціального, економічного і духовного життя. У психології населення переважає покірність перед владою, низька здатність населення до колективних дій. Все це паралізує техніко-економічну модернізацію, знижує її результативність і, як наслідок, веде до збільшення розриву у рівні життя країн передових і відсталих.

Г. Мюрдаль вважав, що вирішальне значення для успішного технічного й економічного розвитку має докорінна зміна відсталих соціальних і політичних інститутів. Він намагався довести, що лише техніко-економічна модернізація і глибокі реформи у сфері контролю над збільшенням населення, розподілом придатних для обробки земель, а також у галузі медицини та освіти можуть зумовити швидкий економічний розвиток країн Південної Азії і сприяти розв'язанню гострих соціальних проблем регіону.

Оцінюючи роль політичних інститутів з точки зору їх участі у цьому процесі, автор дійшов висновку, що "м'який уряд" для країн цього регіону надто слабкий, щоб перебороти те, що він називає "кумулятивними силами бідності".

Також Г. Мюрдаль приймав участь в аналізі економічних процесів не тільки країн Азії. Пізніше він пропонував ввести систему державного планування у Швеції, обґрунтував шляхи виходу з глибокої кризи 1929-1933 рр.

9.3. Моделі дуалістичної економіки

Як вже відмічалося, моделі західних країн не відповідали умовам і можливостям країн "третього світу". Неокласичні схеми довелося відкласти у сторону. Ряд видатних економістів зайнявся розробкою моделей і механізмів, наближених до специфіки країн, що знаходяться на "стартових" позиціях економічного зростання.