Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 13. М. Вебер про ідеальні типи господарства і роль протестантської етики в розвитку капіталізму

Запропонована німецьким соціологом і економістом Максом Вебером (1864-1920) концепція ідеальних типів господарства використовується для зіставлення ідеальної конструкції з реальністю. Порівнюючи ідеальну "модель" із дійсним процесом економічного розвитку, Вебер відстежує ступінь відхилення реальної системи відносин від ідеалу. Це - метод дослідження історичного розвитку народів, зіставлення національної практики і загальнотеоретичної моделі.

Як соціолог, історик, політолог, багатогранний фахівець у галузі суспільних відносин Вебер показав значення релігійних норм, етики поведінки для формування товарно-капіталістичних відносин.

У праці "Протестантська етика і дух капіталізму" він визначає вплив релігії на економіку. Протестантська релігія сприяла розвитку ділової хватки, підприємницької активності. Вона допомагала формуванню ощадливості, заповзятливості, спритності, здатності до ризику. Саме з числа власників і організаторів виробництва перш за все формується клас підприємців - власників і організаторів виробництва. В Європі якоюсь мірою збіглися етичні норми релігії і норми господарської поведінки. У результаті склалася й набула поширення "раціоналістична" форма капіталізму.

Вебер продемонстрував вплив зовнішніх факторів на формування економічних відносин, процеси економічного розвитку.

14. Хто є родоначальником "соціального напряму" в економічній науці?

Німецький філософ і економіст Рудольф Штаммлер (1856-1938) у праці "Держава і право" започаткував формування "соціального напряму" в економічній науці.

Віддаючи переваги праву над економікою, Штаммлер стверджував, що "соціальне життя є зовні відрегульованим спільним життям людей". Він розрізняв два елементи - форму і зміст, причому в першому випадку малася на увазі спільна діяльність людей, а у другому - зовнішнє регулювання, яке здійснюється за допомогою права, державних законів.

Першопричину правової домінанти в житті суспільства представники "соціального напряму" пояснювали психологією людини. Вони протиставляли світ природи, який розвивається за об'єктивними законами, і світ людського духу, що залежить від свободи людської волі. Тому соціальна поведінка людини не є об'єктивно зумовленою і регулюється лише законом, державою.

Представники "соціального напряму" висунули тезу, що політична економія є суспільною наукою, а економічні категорії мають конкретний соціальний зміст і відображають суспільні відносини. Водночас, спираючись на неокантіанську філософію, вони стверджували, що в основу суспільних процесів покладено явища ідеалістичного характеру. Звідси робилися висновки щодо нематеріальної природи суспільних процесів.

15. У чому полягає сутність "соціального напряму" Р. Штольцмана?

Поглядам Штольцмана, як і всьому "соціальному напряму", властиве ідеалістичне трактування економічних категорій. Зокрема, у книжці "Мета в народному господарстві" він виходив з принципу, що економіку підпорядковано моральним ідеалам і вона є засобом, який використовується людьми для моральних цілей. На його думку, метою капіталістичного виробництва є реалізація принципу життєвого достатку, який забезпечує існування всім членам суспільства. Штольцман доводив, що окремі економічні категорії (вартість, заробітна плата, прибуток), є тільки засобами для досягнення цього вищого морального принципу. Заробітна плата, стверджував він, має забезпечувати нормальне достойне життя робітникам, а прибуток - гідне існування капіталістам. Отже, сучасна економічна система

може дати усім верствам населення можливість задовольнити свої життєві потреби. До речі, відмінність між робітниками та капіталістами Штольцман бачив лише в тому, що перші є виконавцями, другі - організаторами виробництва, а така різниця буде завжди.

Штольцман назвав капіталістів вождями нації, а робітників - класом, що перебуває під захистом капіталістів.

"Соціальний напрям" активно захищав права приватної власності, обстоюючи тезу, що її існування відповідає інтересам не тільки індивіда, а й суспільства. Дієздатне суспільство потребує організаторів-капіталістів. Тому капіталісти повинні отримувати достатню винагороду і мати приватну власність, щоб виконувати свої функції.

Головній моральній меті підпорядковано й дію закону вартості. Штольцман поділяв вартість на два елементи: заробітну плату і прибуток. Обидві ці частини мають конкретне функціональне призначення. На думку Штольцмана, сутність закону вартості полягає в тому, щоб забезпечити нормальне існування всіх членів суспільства, регулювати їхні доходи.

Література

1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. - М., 1994.

2. Економічна енциклопедія: У 3 т. - К.: Академія; Т.: ТАНГ, 2001.

3. Історія економічних вчень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, И.О. Татаренко та ін. - К., 2001. - Розд. VIII.

4. Ковальчук В.М., Сарай М.І. Економічна думка минулого і сьогодення: Навч. посіб. - Т., 2000.

5. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Історія економічних учень: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000.

6. Майбурд ЕМ. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. - М., 1996.

7.Ядгоров Я.С. История экономических учений. - М., 1999. - Тема 11.