Історія політичних та економічних вчень - Любохинець Л.С. - 1.1. Предмет історії політичних та економічних вчень

1.1. Предмет історії політичних та економічних вчень

Предметом історії політичних та економічних вчень є вивчення історичного процесу виникнення і розвитку економічних ідей, течій, шкіл, поглядів формування і розвиток економічної науки на різних ступенях розвитку суспільства як особливої системи знань, вивчення закономірностей виникнення і розвитку теоретичних знань про державу та право, які мали місце в історії людства.

Історія політичних та економічних вчень - складова частина історії економічної та політичної думки. Історія економічних вчень допомагає зрозуміти загальний її взаємозв'язок з економічною політикою. Історія політичних учень дає теоретично обгрунтовані й концептуально виважені знання людства про державу і право в їхньому історичному розвитку.

Протягом багатьох століть мислителі та філософи вели пошук оптимальних форм державно-правового та економічного господарювання незалежно від суспільно-економічних формацій, рівня розвитку продуктивних сил та виробничих відносин, висловлювали власне бачення держави та механізмів її управління, законності та справедливості, визначали напрями та течії економічного та політичного розвитку суспільної думки. Течії у політичній та економічній науці - це сукупність узгоджених, визначених стійких поглядів, які відображають як головні, так і другорядні положення. В історії економічних вчень склались наступні течії: ортодоксальні, соціологічні, опозиційні, рікардіанські. Погляди - це судження, які випливають з економічних процесів, що відображають їх суть, причинно наслідкові та функціональні зв'язки. Форми суджень різні, виступають у вигляді законів, принципів, моделей, формул.

Економічні течії сприяли розвитку і формуванню економічних шкіл - співдружності економістів, яких об'єднувала спільність вихідних положень, концепцій, постулатів. Так, нам відомі такі школи, як англо-американська, неокласична школа тощо. Школи формували цілі та напрями в економічній думці, коли виділялась одна риса, особливість або тенденція в функціонуванні і розвитку економічних поглядів. Усі державно-правові вчення поділяють на прогресивні, які визначають ідеї підпорядкування держави і права інтересам народу, захисту індивіда та суспільства від беззаконня (концепція правової держави, концепція соціальної держави) та консервативні, які заперечують прояви шовінізму та негативного націоналізму, проповідують наповнення норм права моральним змістом (теорія національно-демократичної держави, класократична теорія).

Історичний розвиток держано-правової та економічної думки підпорядкований певним закономірностям, серед яких виділяють урахування політико-правової та соціально-економічної дійсності певної історичної епохи, яка відображається в абстрактно-узагальнених теоретичних обґрунтуваннях. Характеристика закономірностей розвитку суспільно-політичної думки дає можливість виділити наступні етапи в її розвитку:

- стародавній - етап зародження та становлення політико-правової та економічної думки (держава і суспільство, право і мораль є нероздільними);

- середньовічний - ототожнення норм права з релігійними канонами, в основі політико-правової та економічної думки була суперечність між світською і церковною владою;

- ХУН-ХУШ ст. - епоха Відродження та Просвітництва розглядала проблеми гарантій рівності всіх перед законом, свободи і прав особистості;

- перша половина XIX ст. - кінець XIX ст. - історичний аналіз не має самостійного значення, розвивається в рамках політичної економії і виступає обґрунтуванням тієї чи іншої концепції автора, має критичний характер, розглядаються соціальні гарантії прав та свобод людини;

- XIX ст. - початок XX ст. - історія економічних учень та політико-правових концепцій виділяється в самостійну науку і вводиться до навчальних програм європейських університетів. Проводяться перші наукові дослідження в даній галузі;

- початок XX ст. по теперішній час - історія економічних вчень та історія вчень про державу і право розвиваються на власній основі, доповнюються дослідженнями про методологію історичного аналізу ідей та теорій минулого.

Таким чином, особливості різних історичних епох наклали свій відбиток на співвідношення держави та права, економіки та політики, тому мислителі і філософи в різні часи зосереджували увагу на різних теоретичних питаннях держави і права, політики і суспільства.