Основи економічної теорії - Козак Ю.Г. - 11.2 Правове забезпечення процесу регулювання монополій

Антимонопольне законодавство націлене проти фірм, що користуються монопольною владою в якійсь галузі. Антимонопольне законодавство може бути спрямоване як на обмеження діяльності чистих монополій та олігополій, так і на запобігання "шахрайських" дій фірм.

Закон Шермана

Вперше антимонопольне законодавство почало формуватися в США. Першим антимонопольним законодавчим актом в історії як США, так і всього світу став закон Шермана. Він був прийнятий у 1890 р. Цей закон забороняв існування будь-якого об'єднання чи таємної змови, які мають за мету обмеження виробництва або торгівлі. Заборонялася також діяльність будь-якої фірми, яка спробує монополізувати чи об'єднатися, чи змовитися з іншими фірмами з метою монополізації виробництва чи торгівлі. Невиконання пунктів закону Шермана передбачалося як карний злочин. До засобів покарання, згідно цим законодавчим актом, належать: штрафи, відшкодування витрат, розформування монополії і навіть тюремне ув'язнення. Однак у законі Шермана були певні недоліки, зокрема: нечіткість основних положень в законі, відсутність контролюючого органу, який би слідкував за виконанням закону, та профілактичних антимонопольних заходів.

Закон Клейтона

Усі недоліки закона Шермана були усунуті у наступному антимонопольному законі, який був прийнятий у 1914 р. - законі Клейтона. В цьому законі не тільки заборонялася діяльність монопольних фірм, а й оголошувалася поза законом цінова дискримінація, якщо вона не виправдана різницею у витратах. Закон Клейтона також забороняв купівлю акцій конкуруючих фірм, якщо такі дії можуть призвести до послаблення конкуренції, та формування взаємоперехресного керування, а саме: коли керівник однієї фірми є також членом правління конкуруючої компанії.

Закон про Федеральну торгову комісію

З прийняттям закону про Федеральну торгову комісію (1914 р.) було створено цю комісію, на яку покладено відповідальність щодо впровадження в життя антимонопольних законів, а саме законів Шермана та Клейтона. Федеральна торгова комісія (ФТК) мала право розслідувати "шахрайську" поведінку деяких фірм за своєю ініціативою. Якщо "шахрайські" дії фірми були виявлені, то ФТК забороняло діяльність таких фірм.

Закон Келлера-Кефовера

Цей законодавчий акт поліпшив закон Клейтона, в якому залишалася "лазівка" щодо купівлі акцій конкуруючих фірм. Фірми могли обійти закон Клейтона шляхом купівлі не акцій конкуруючих фірм, а їхнього устаткування, помешкань та інших активів. Закон Келлера-Кефовера (1950) заборонив одній фірмі купувати активи інших фірм, якщо результатом такої діяльності було б обмеження конкуренції.

Антимонопольне законодавство США здійснило великий вплив на формування антимонопольних законів інших країн, у тому числі й України.

Закон України про захист економічної конкуренції

Цей закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Закон України "Про захист економічної конкуренції" було прийнято в 2001 р. Згідно зі статтею 12 цього закону, суб'єкт господарчої діяльності займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

o на цьому ринку в нього немає жодного конкурента;

o він не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарчої діяльності, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним вважається становище суб'єкта господарчої діяльності, частка якого на ринку товару перевищує 35%, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції та якщо він зловживає своїм монопольним становищем. Зловживанням монопольним становищем на ринку є дії чи бездіяльність фірми, яка займає монопольне становище на ринку, що привели або можуть привести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарчої діяльності чи споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:

1) установлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б установити за умов існування значної конкуренції на ринку;

2) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим фірмам, покупцям чи продавцям;

3) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

4) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарчої діяльності.

Зловживання монопольним становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. За виконанням закону України "Про захист економічної конкуренції" слідкує Антимонопольний комітет України. Зараз в Україні існує низка природних монополій (табл. 11.1).

Таблиця 11.1

ПРИРОДНІ МОНОПОЛІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬ ДОМІНУЮЧЕ СТАНОВИЩЕ НА УКРАЇНСЬКИХ РИНКАХ