У сучасних умовах господарювання зростає роль обліку як функції управління підприємством. Транспортні підприємства мають певну специфіку виробничої діяльності, яка накладає відбиток на організацію та методику бухгалтерського (фінансового) і податкового обліку.

Сучасні автотранспорті підприємства здійснюють різні види автопослуг - вантажні, пасажирські, змішані перевезення, надають транспортно-експедиційні послуги. На відміну від інших видів послуг, автотранспорті значною мірою підлягають державному регулюванню, зокрема тарифи на регулярні пасажирські перевезення, норми витрачання палива і мастильних матеріалів тощо. Регламентованою в багатьох аспектах є первинна документація на автотранспортні роботи.

Методика ж обліку активів, зобов'язань, капіталу, доходів, витрат регулюється загальноприйнятими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Методику податкового обліку визначають вимоги Податкового кодексу України, який набув чинності з 01 січня 2011 року.

В посібнику розглянуто комплекс питань бухгалтерського (фінансового) і податкового обліку, які є загальноприйнятими або специфічними для підприємств автотранспортної галузі, - первинний, аналітичний та синтетичний облік рухомого складу, облік надходження та витрачання паливо-мастильних матеріалів, запасних частин, проведення ремонтів, модернізацій транспортних засобів, отриманих доходів та понесених витрат, калькуляції собівартості автоперевезень, бюджетних дотацій на виконані послуги, а також галузеві аспекти звітності транспортного підприємства.

РОЗДІЛ 1. ВИДИ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

Вивчивши цю тему, ви повинні знати:

- види автотранспортних послуг;

- хто виступає організатором автомобільних перевезень в Україні;

- які особи можуть бути перевізниками;

- види договорів на автотранспортне обслуговування та їхній вплив на організацію обліку й оподаткування;

- які види послуг підлягають ліцензуванню;

- порядок ліцензування автотранспортних послуг та отримання ліцензії;

- якими проведеннями в обліку відображається вартість отриманої ліцензії.

На основі набутих знань ви повинні вміти:

- розрізняти види договорів на автотранспортні перевезення;

- складати бухгалтерські проведення на операції, пов'язані з отриманням ліцензії на перевезення пасажирів та вантажів.

План

1.1. Види автотранспортних послуг.

1.2. Організація пасажирських автоперевезень.

1.3. Ліцензування автотранспортних послуг та їх облік.

1.1. Види автотранспортних послуг

Основним законом, який визначає види й організацію автоперевезень, є Закон "Про автомобільний транспорт" № 2344 (далі - закон № 2344). Згідно з ним, автотранспортні послуги поділяються на:

- пасажирські;

- вантажні;

- вантажно-пасажирські.

Послуги пасажирського автомобільного транспорту загального користування поділяються на автобусні й таксі.

Автобусні перевезення - це переміщення людей і багажу за допомогою автомобільного транспортного засобу, в якому посадкових місць більше дев'яти (враховуючи місце водія).

Маршрутні таксі перевозять пасажирів, обов'язково надаючи їм місця для сидіння і висаджуючи й садовлячи їх за їхньою вимогою. Незважаючи на те, що в назві є слово "таксі", перевезення пасажирів маршрутними таксі належать до автобусних перевезень. Визначальним фактором у цьому випадку є кількість місць для сидіння (дев'ять і більше) і те, що пасажирів перевозять за заздалегідь наміченими маршрутами і не в індивідуальному порядку.

Автобусні перевезення пасажирів здійснюються у двох режимах:

1) звичайному - рух за маршрутом відбувається з усіма зупинками, передбаченими розкладом;

2) експрес - рух за маршрутом здійснюється зі скороченням кількості зупинок і часу перевезення.

Перевезення таксі - це перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку на легковому автомобілі, кількість місць для сидіння в якому менше дев'яти.

Вантажні перевезення автомобільним транспортом спеціального призначення здійснюють перевізники за замовленням власників вантажу чи уповноважених ними осіб.

Вантажно-пасажирські перевезення - це перевезення пасажирів з вантажем вантажно-пасажирськими автомобілями.

За місцем надання автопослуги можна розподілити на:

- внутрішні;

- міжнародні.

Внутрішні перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування поділяються на:

- міські - за маршрутами в межах території населеного пункту;

- приміські - за маршрутами протяжністю до 50 км, незалежно від адміністративно-територіального поділу маршрутів;

- міжміські (усередині області і міжобласні) - маршрути, протяжність яких перевищує 50 км.

Є ще перевезення, які здійснюються на замовлення, і туристські.

Перевезення на замовлення - це перевезення на погоджених перевізником і замовником умовах за маршрутом, визначеним сторонами договору.

Туристські перевезення - це нерегулярні перевезення пасажирів за заздалегідь визначеними маршрутами з туристською метою.

Пасажирському перевізникові, який здійснює туристські перевезення чи перевезення пасажирів за замовленням, забороняється здійснювати посадку пасажирів у пунктах, установлених для посадки пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються між пунктами відправлення й призначення, один із яких чи обидва розташовані за межами території України.

Міжнародних перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом організовують перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Правила міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України затверджує центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту (Міністерство транспорту та зв'язку - далі Мінтрансзв'язку), про що, зокрема, йдеться в Постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" за № 176 (далі - Постанова № 176).

Міжнародне співробітництво у сфері міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом забезпечує центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту (Мінінфраструктури), який у межах своїх повноважень:

- організовує контроль за виконанням міжнародних договорів України з питань міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

- бере участь у проведенні заходів щодо укладання міжнародних договорів з питань міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

- забезпечує видачу документів, за якими дозволено міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, тощо.