Експериментальна психологія - Максименко С.Д. - РОЗДІЛ 12. ОКРЕМІ МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕРБАЛЬНОГО НАВЧАННЯ І ПАМ'ЯТІ

Основні поняття: серійне запам'ятовування; метод парних асоціацій; довільне запам'ятовування (пригадування); опрацювання інформації; рівні (глибина) опрацювання інформації; сенсорний регістр, короткочасна пам'ять, тривала пам'ять; метод Сперлінга; метод Петерсена-Петерсона; опосередковані парадигми; мнемонічні прийоми.

Класифікаційна схема

12.1. Характеристика класичних підходів до вивчення вербального навчання і пам'яті

Запам'ятовування серійно-впорядкованого матеріалу

Стимульний матеріал: окремі слова або беззмістовні склади, упорядковані у вигляді списків.

Процедура:

підхід Еббінгауза: "запам'ятовування — перевірка" (досліджувані завчають матеріал протягом певного часу, потім повторюють, дотримуючись порядку в списку; процедура повторюється до досягнення певного критерію);

підхід "серійна антиципація" (досліджуваним вдається одне слово або склад і пропонується здогадатися, яким буде наступне слово; передбачено зворотний зв'язок).

Залежна змінна — кількість спроб, необхідних для досягнення встановленого критерію запам'ятовування.

Запам'ятовування парних асоціацій

Застосовується, наприклад, при запам'ятовуванні іноземних слів. Стимульний матеріал: беззмістовні склади, слова, словосполучення.

Процедура:

"запам'ятовування — перевірка";

"серійна антиципація" (додаткова умова: при повторному поданні порядок пар змінюється).

Тривалість близько 3 с під час першого подання і подання кожної асоціативної пари.

Залежна змінна— кількість подань, необхідних для досягнення встановленого критерію запам'ятовування.

Запам'ятовування матеріалу в довільному порядку

Специфічні ефекти

Тенденція краще пригадувати елементи списку, які розміщуються наприкінці (ефект кінця) або на початку (ефект початку).

Е. Тульвінг (1968) розглядає ці ефекти як свідчення наявності двох різних видів пам'яті (короткочасної — ефект кінця) і тривалої (ефект початку).

Зникнення ефектів досягається за допомогою спеціального експериментального способу ("рахування в зворотному порядку") під час сприйняття початку та кінця списку. Механізм зникнення специфічних ефектів запам'ятовування пояснюється перешкодою для повторення інформації, що сприяє її переходу з одного виду пам'яті в інший (з короткочасної у тривалу).

У межах класичних методів вивчення запам'ятовування вербального матеріалу досліджувався феномен "перенесення", тобто впливу попереднього матеріалу, який заучувався, на наступний (який заучується зараз).

Типова схема експериментального дослідження феномену "перенесення"

Експериментальний план: дві рандомізовані групи (експериментальна та контрольна) з тестуванням після випробування.

Незалежна змінна: застосування матеріалу в першому завданні на запам'ятовування, що потенційно може сприяти виникненню ефекту "перенесення" при виконанні другого завдання (в експериментальній групі) і не може сприяти ефекту перенесення (в контрольній).

Залежні змінні: позитивне перенесення (поліпшення запам'ятовування), негативне перенесення (погіршення запам'ятовування).

Примітка: якщо в парно-асоціативному експерименті застосовувалися серії А — В та А —Д тобто в обох серіях стимульні слова збігалися, спостерігалося негативне перенесення — результати погіршувалися.

Способи вимірювання залежної змінної:

пригадування;

впізнавання;

повторне запам'ятовування стимульного матеріалу.

Операційні характеристики залежної змінної: у разі застосування перших двох способів — кількість елементів, які досліджуваний правильно пригадав або впізнав; при використанні третього способу — кількість спроб, необхідних для повторного запам'ятовування.

Формула для обчислення залежної змінної (у разі використання прийому повторного запам'ятовування):

Основним фактором, що спричинює забування інформації, є інтерференція. Для її вивчення використовують дві парадигми або два різних експериментальних плани — парадигму ретроактивної інгібіції (гальмування) та парадигму проактивної інгібіції.

Характеристика типового експерименту

План експерименту, план з двома рандомізованими групами (експериментальною та контрольного) з тестуванням після випробування.

Незалежна змінна — спосіб організації запам'ятовування матеріалу.

Процедури експерименту

Парадигма ретроактивного гальмування

Досліджувані в обох групах запам'ятовують певну вербальну інформацію (скажімо, парні асоціації).

Досліджувані експериментальної групи одержують додаткове завдання, а контрольна група не має завдань протягом того самого часу.

Обидві групи тестуються на збереження інформації в пам'яті.

Парадигма проактивного гальмування

Використання такого способу організації матеріалу (в межах парного асоціативного тесту), як А- В, А - Д— в експериментальній групі, А-В, С-Д—у контрольній.

Висновок: якщо результати тестування погіршуються в експериментальній групі в першому випадку (при інтерполяції додаткового завдання), відбувається ретроактивне гальмування, якщо в другому — проактивне.