Регіональна економіка - Качан Є.П. - 14.5. Система управління екологічною безпекою в Україні

В цілому в Україні склалася кількарівнева система управління екологічною безпекою, яка включає державне, корпоративне, місцеве і громадське екологічне управління. Існує необхідність детальніше ознайомитися із системою державного управління, оскільки у більшості країн світу природоохоронна діяльність входить до компетенції державного регулювання. У галузі охорони довкілля держава використовує низку методів прямого й опосередкованого впливу, а саме інвестиційну, податкову, кредитну і грошову політику, здійснює формування відповідного законодавчого поля, а також контроль за реалізацією напрямів екологічної політики.

Державне регулювання і його системна організація визначені Законом України "Про охорону природного навколишнього середовища". В цілому всі органи управління екобезпекою можна розділити на органи загальної і спеціальної компетенції.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені державні органи з охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища е реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища [6].

До компетенції Верховної Ради України у галузі регулювання відносин щодо охорони навколишнього природного середовища відповідно до Конституції України належать: визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища; затвердження загальнодержавних екологічних програм; визначення правових основ регулювання відносин у галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі щодо прийняття рішень про обмеження, зупинення (тимчасово) або припинення діяльності підприємств і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища; визначення повноважень рад, порядку організації та діяльності органів управління у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; встановлення правового режиму зон надзвичайної екологічної ситуації, статусу потерпілих громадян та оголошення таких зон на території країни.

Згідно з цим же законом місцеві ради забезпечують реалізацію екологічної політики України, дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій у порядку, визначеному законом; затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планування і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів; затверджують місцеві екологічні програми; організовують в разі необхідності проведення екологічної експертизи; забезпечують інформування населення про стан навколишнього природного середовища, функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем; організовують роботу з ліквідації екологічних наслідків аварій, залучають до цих робіт підприємства, установи та організації, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, і громадян; приймають рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та виконують низку інших функцій. Кабінет Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснює реалізацію екологічної політики; забезпечує розробку державних цільових, міждержавних і регіональних екологічних програм; координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій України у питаннях охорони навколишнього природного середовища; встановлює порядок утворення і використання фонду охорони навколишнього природного середовища у складі Державного бюджету України та затверджує перелік природоохоронних заходів; встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів; встановлює порядок визначення збору та його граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на нього; приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, про зупинення (тимчасово) діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища; керує зовнішніми зв'язками України в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

Є головним органом спеціального призначення в галузі реалізації державної екологічної політики. Основними його функціями є проведення державної екологічної, науково-технічної та економічної політики, спрямованої на збереження та відтворення безпечного для існування живої та неживої природи навколишнього середовища; забезпечення безпеки функціонування та розвитку ядерного комплексу в мирних цілях, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища; досягнення стійкого соціально-економічного розвитку та гармонійної взаємодії суспільства і природи, захист екологічних інтересів України.

Створення ефективної державної системи охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів України має на меті:

— формування і впровадження державної політики в галузі охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів;

— створення наукового і технічного потенціалу в природоохоронній діяльності;

— створення умов для ефективної дії правового забезпечення екологічної політики та ядерної безпеки;

— вирішення питань підготовки кадрів для забезпечення природоохоронної діяльності та здійснення політики регулювання екологічної та ядерної безпеки.

Функції державної екологічної політики реалізуються на національному, регіональному та місцевому рівнях [4; Ст. 33]. На національному рівні виконуються такі завданнях

— розроблення методологічного, нормативного та правового забезпечення;

— розроблення політики регулювання ядерної безпеки;

— проведення держаної екологічної експертизи;

— формування економічного механізму природокористування;

— регулювання використання природних ресурсів та запобігання забрудненню довкілля;

— ліцензування екологічно небезпечних видів діяльності;

— державна політика щодо зон надзвичайних екологічних ситуацій;

— встановлення нормативів якісного стану природних ресурсів;

— формування та використання державних фондів охорони довкілля;

— регулювання використання ресурсів державного значення;

— державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, в тому числі ядерної та радіаційної безпеки;

— впровадження екологічного аудиту;

— проведення єдиної науково-технічної політики охорони, раціонального використання та відновлення природних ресурсів;

— проведення державної політики збереження біорізноманіття;

— забезпечення екологічної безпеки як складової національної безпеки;

— реалізація міжнародних угод і виконання Україною взятих на себе в рамках цих угод зобов'язань та підтримка міждержавних відносин у природоохоронній сфері;

— забезпечення процесу прийняття державних рішень з урахуванням екологічних вимог (організація моніторингу, впровадження інформаційних технологій, ведення обліку забруднень, прогнозування).

До функцій регіонального рівня управління належить вирішення таких питань:

— регулювання використання природних ресурсів місцевого значення;

— визначення нормативів забруднення природного середовища;

— впровадження економічного механізму природокористування;

— проведення моніторингу та обліку об'єктів природокористування і забруднення довкілля;

— проведення державної екологічної експертизи;

— здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства;

— розробка програм впровадження природоохоронних заходів, визначення та реалізація інвестиційної політики;

— інформування населення та зацікавлених підприємств, установ і організацій з екологічних питань.

Реалізація функцій місцевого рівня управління полягає в такому:

— проведенні локального та об'єктного моніторингу;

— здійсненні державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства;

— організації розробки місцевих екологічних програм та проектів.