Регіональна економіка - Качан Є.П. - Екологічне ліцензування

Екологічна стандартизація і екологічне нормування

Згідно зі статтею 31 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані 8 охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів. Екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України. У разі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися суворіші нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Екологічне ліцензування

Воно належить до групи традиційних методів управління і передбачає видачу дозволів на окремі види природокористування, в тому числі і на використання природних ресурсів. Ліцензування екологічно небезпечних видів діяльності входить виключно до функцій державного рівня управління. Розвиток екологічного ліцензування має два стратегічні напрями [5, 177] — окреме і комплексне ліцензування. Перше стосується видів діяльності і права на розміщення в НС викидів, скидів забруднювальних речовин та відходів окремо. Комплексне ліцензування передбачає одночасне здійснення згаданих процедур, проте воно не знайшло ще місця у вітчизняній практиці.

Екологічна експертиза. Це самостійний вид управлінської діяльності як організаційно-правова форма попереджувального контролю. В Україні здійснюються державна, громадська та інші види екологічної експертизи. Проведення екологічної експертизи є обов'язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища. Екологічній експертизі підлягають:

— проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районного планування та інша перед-планова і передпроектна документація;

— техніко-економічні обґрунтування і розрахунки;

— проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів та документів, які регламентують господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище;

— документація зі створення нової техніки, технологи, матеріалів і речовин, у тому числі та, що закуповується за кордоном;

— матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічно небезпечні діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення. Державна екологічна експертиза проводиться експертними підрозділами чи спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях на основі принципів законності, наукової обґрунтованості, комплексності, незалежності, гласності та довгострокового прогнозування. Громадська екологічна експертиза здійснюється незалежними групами спеціалістів з ініціативи громадських об'єднань, а також місцевих органів влади за рахунок їх власних коштів або на громадських засадах.

Екологічна сертифікація.
Оцінювання впливу на навколишнє середовище
Екологічний моніторинг
Екологічна паспортизація
Розділ 15. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ І СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
15.1. Поняття про екологічний моніторинг
15.2. Суб'єкти екологічного моніторингу в Україні
15.3. Види екологічного моніторингу довкілля
15.4. Перспективи розвитку екологічного моніторингу довкілля в Україні
Розділ 16. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru