Регіональна економіка - Качан Є.П. - 16.6. Надання субсидій, дотацій, грандів і премій на природоохоронні цілі

Субсидія — цільова незворотна допомога в грошовій чи натуральній формі, що надається за рахунок коштів державного бюджету або спеціальних державних і недержавних фондів економічним суб'єктам. Це один з видів фінансування екологічно орієнтованих напрямів діяльності [1, 478].

Субсидії бувають прямими і непрямими. Перші з них видаються суб'єктам господарської діяльності у грошовій формі, а інші — як податкові, кредитні пільги. Екологічне субсидіювання спрямоване на розв'язання таких завдань:

— фінансування природоохоронних програм національного чи регіонального характеру;

— фінансування науково-дослідних і конструкторських робіт, які реалізуються за пілотними проектами національного і регіонального значення;

— фінансування міжнародних проектів і програм.

Дотація — це грошова або інша допомога з державних чи недержавних джерел, яка надається з метою покриття збитків або на спеціальні цілі. Екологічні дотації можна розглядати як форму субсидії на підвищення ефективності екологічно орієнтованих дій. Часто під нею розуміють фінансову допомогу малорентабельним і збитковим підприємствам, а в галузі охорони довкілля вони можуть відігравати вагому роль при підвищенні екологічного рівня виробництв.

Прикладами екологічно орієнтованих дотацій є:

— регіональні чи національні дотації з метою обмеження індустріального чи аграрного розвитку для збереження унікальних природних ландшафтів міжнародного і національного значення;

— дотації на ведення сільського господарства за спеціальними екологічними режимами (підвищеного рівня обережності) з метою збереження піонерних ландшафтів, об'єктів природної спадщини, пам'яток історії та археології тощо;

— дотації сільському господарству з метою стимулювання вирощування продукції без отрутохімікатів, мінеральних добрив, відмови від вирощування генетично модифікованих сортів чи їх стимулювання;

— на розробку нових видів продукції екологічного призначення;

— дотації на ремонт устаткування, силових агрегатів і установок з метою зменшення їх впливу на навколишнє середовище [4, 479].

Гранти — оплачуване замовлення з боку державних чи інших зацікавлених організацій на виконання ряду наукових досліджень чи конструкторських розробок. Видаються на конкурсній основі і передбачають фінансування:

— наукових екологічних досліджень;

— розробки проектів і програм охорони довкілля;

— інженерно-конструкторських розробок екологічно чистого устаткування, обладнання;

— розробку і налагодження виробництва інструментів і приладів контролю за станом довкілля.

Премії і нагороди надаються у грошовій формі за вагомі успіхи в галузі реалізації екологічної політики. До них відносять премії і нагороди підприємствам, населеним пунктам, окремим громадянам. Найбільшого поширення преміювання набуло у Німеччині, хоча й в Україні проводяться щорічні конкурси серед міст на предмет благоустрою.

16.7. Цінові інструменти в контексті розвитку економічного механізму природокористування

Система цінових інструментів — це сукупність заходів впливу на економічні інтереси господарських суб'єктів за допомогою зменшення чи підвищення цін. Результатом регулювання цінової політики є цілеспрямована зміна економічної вигоди від тієї чи іншою діяльності. Ціни регулюють двома методами:

— пряме регулювання цін;

— непряме регулювання цін.

Перший застосовують тоді, коли є об'єктивна можливість адміністративного впливу на ціну товару чи послуги. В умовах ринку можливості такого регулювання обмежені і діють лише у випадку монополізації ринку товару чи послуги виробником або споживачем. Найчастіше такими монополістами виступають держава і місцеві органи влади. Головними методами цього виду регулювання є:

— диверсифікація цін у часі (наприклад, на електроенергію тарифи різняться за принципом день — ніч, день — ніч — години пік);

— диверсифікація цін на природні ресурси за споживачами (тарифи на воду для населення і комунального господарства зазвичай менші у 2—4 рази, ніж для задоволення промислових потреб);

— диверсифікація цін на різні види однотипної продукції (встановлення вищих закупівельних цін на екологічно чисту продукцію, зокрема сільськогосподарську, яка вирощена без застосування отрутохімікатів).

У ринковій економіці методи непрямого регулювання мають набагато більші можливості і ширшу сферу застосування. їх використання дає змогу опосередковано підвищувати ціну екологічно небезпечних товарів, і, навпаки, формувати низькі ціни на, здавалося б, затратнішу екологічно чисту продукцію, роблячи її вигідною для виробника і доступною для споживача.

16.7. Цінові інструменти в контексті розвитку економічного механізму природокористування
16.8. Екосистемні виплати і відшкодування
16.9. Екологічне страхування
16.10. Фонди охорони навколишнього природного середовища
Розділ 17. ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ
17.1. Поняття про оцінювання екологічних результатів економічної діяльності
17.2. Показники загальної економічної ефективності природоохоронних заходів
17.3. Порівняльна економічна ефективність природоохоронних затрат та економічних результатів природоохоронних заходів
Розділ 18. СВІТОВИЙ ДОСВІД І МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
18.1. Поняття і структура екологічної політики
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru