Планування туристичної діяльності - Мальська М.П. - 4.2. Типізація планування залежно від обраного об'єкта: нормативне, стратегічне, тактичне та операційне

Процес планування найбільшою мірою залежить від обраного об'єкта планування та суб'єкта планування, що здійснює цей процес.

Результати та рівень якості планування визначаються комплексом умов: по-перше, компетентністю керівництва фірми на всіх рівнях; по-друге, кваліфікацією фахівців, що працюють у функціональних підрозділах; по-третє, наявністю інформаційної бази і нарешті — забезпеченістю новітньою технікою для здійснення обробки даних.

Як вже вказувалось раніше, конкретними об'єктами планування можуть виступати окремі виробничі процеси системи або все виробництво в цілому. Якщо об'єктом планування вибрана фірма як елемент цілої системи туристичної галузі країни чи навіть світу, то буде застосовуватись нормативне планування. Воно передбачає підпорядкування вищим цілям існування нашої туристичної установи.

Коли ж нас цікавить наша туристична установа з точки зору туристичного простору певного регіону, партнерів та конкурентів на ринку, то в такому випадку буде застосовуватись стратегічне планування.

За умов, коли конкретними об'єктами планування діяльності є виробництво, реалізація, собівартість, трудові ресурси, матеріальні та фінансові результати роботи, інвестиційна діяльність підприємства, застосовується тактичне планування.

По відношенню до окремих дій туристичних підприємств протягом досягнення своєї мети використовується оперативне планування.

Види планування відрізняються один від одного також суб'єктом планування (той, хто планує). Залежно від того, ким вибираються цілі, завдання та засоби досягнення обраної мети, планування визначається як нормативне — планує міністерство чи вище керівництво країни, стратегічне — безпосередній керівник установи з допомогою фахівців і незалежних експертів, залучаючи верхній ешелон персоналу підприємства, тактичне — безпосередній керівник підрозділу та оперативне — менеджери і звичайні працівники установи (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Типи планування залежно від характеру завдань, засобів та цілей [1, с. 98]

Оперативне планування складається з вибору засобів вирішення завдань, які поставлені, дані або встановлені керівництвом, або традиційні, наприклад планування випуску продукції за номенклатурою, встановленою керівництвом. Таке планування, як правило, короткотермінове.

Оперативним плануванням займаються інактивісти, не дивлячись на їх негативне ставлення до планування як такого. їх завдання — зберегти існуюче положення речей, але засоби для їх виконання вони повинні підбирати самі.

Тактичне планування складається з вибору засобів і завдань, необхідних для досягнення цілей, встановлених або заданих керівництвом, або традиційних. Наприклад, ціль дістати максимальний прибуток у найближчі два роки. Для цього вибираються відповідні завдання всім відділам підприємства та засоби для їхнього досягнення. Таке планування звичайно буває середньотерміновим. Тактичне планування характерне для реактивістів. Вони повинні вибирати етап у минулому, до якого вони хочуть повернутися (їх завдання), і відповідні засоби.

Стратегічне планування складається з постановки цілей та вибору завдань і засобів, але ідеали задаються керівництвом, або традиційні, або, як буває звичайно, не формуються взагалі. Таке планування буває, як правило, довготерміновим.

Суть стратегії. Слово "стратегія" походить від грецького "мистецтво генерала". Стратегія представляє собою детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей.

Стратегічній план повинен розроблятися швидше з точки зору перспективи всієї корпорації, а не конкретного індивіда. Хоча на особистих підприємствах фундатор підприємства може дозволити собі відносну розкіш поєднувати особисті плани зі стратегією організації.

Для складання стратегічного плану проводяться дослідження туристичного ринку. Щоб ефективно конкурувати в сьогоднішньому світі бізнесу, фірма повинна постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації про галузь, ринок, конкуренцію та інші чинники.

Стратегічний план додає фірмі визначеність, індивідуальність, що дозволяє їй залучати певні типи працівників, і, в той же час, не залучати працівників інших типів. Цей

план відкриває перспективу для організації, яка направляє її співробітників, залучає нових працівників і допомагає продавати вироби або послуги.

Нарешті, стратегічні плани повинні бути розроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів, але і бути досить гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити їх модифікацію і переорієнтацію.

Для стратегічного планування характерні такі положення:

Невеликий плановий відділ (менше 6 осіб) корпорації доповнюється плануванням на нижчих рівнях.

Вік функції планування навіть у найбільших корпораціях нараховується менше десяти років.

Стратегічні плани розробляються на нарадах вищого керівництва корпорації, що проводяться щорічно.

Річній стратегічний план об'єднується з річним фінансовим планом.

У більшості організацій вважають, що функція планування може бути вдосконалена.