Планування туристичної діяльності - Мальська М.П. - Тема 11. ОРГАНІЗАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Тема 11. ОРГАНІЗАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

11.1 Нормативно-правові вимоги

11.1.1. Вибір організаційно-правової форми та форми власності майбутнього туристичного підприємства

11.1.2. Державна реєстрація турагента

11.1.3 Ліцензування турагентської діяльності

11.2. Основні фонди підприємств туристичної індустрії

11.3. Оборотні фонди та оборотні засоби туристичного підприємства

Техніко-економічний план підприємства можна ще назвати виробничим планом.

Виробничий план може виступати в якості середньо - термінового та короткотермінового плану. Основне завдання виробничого плану полягає у розподілі наявних та потенційних ресурсів для досягнення маркетингових цілей.

Цілі фірми для виробничого плану проявляють себе в об'ємі продажів на 1—5 років. Річні прогнози продажу розбивають на квартальні та місячні прогнози, які відрізняються від попередніх більшою точністю.

Величину майбутнього продажу можна визначати кількома методами. Найбільш точний, але досить трудомісткий, — це метод опитування споживачів. За цим методом і визначається величина попиту на товари. Можна визначати обсяг продажу методом експертного оцінювання фахівцями, які безпосередньо стикаються з продажем певних товарів. Також виправдовуються статистичні методи часового коливання величини продажу товарів чи послуг: аналізу тенденцій, циклічності, сезонності. Аналіз тенденцій допомагає визначити зміни продажу протягом вибраного періоду.

Для складення виробничого плану необхідно з'ясувати такі питання (рис. 11.1):

Рис. 11.1. Складники виробничого плану

11.1. Нормативно-правові вимоги

Нормативно-правові вимоги до діяльності турагента (як юридичних осіб — турагенств, так і для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності) регулюються низкою законів та підзаконних актів. Це, зокрема, Закони України:

"Про туризм", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про господарські товариства", "Про захист прав споживачів", "Про страхування", "Про рекламу", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про аварійно - рятувальні служби"; Господарський і Цивільний кодекси України та ін. Регулювання в галузі туризму здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Центральним органом виконавчої влади з питань туризму, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також іншими органами в межах їх компетенції.

Загалом, для того щоб розпочати турагентську діяльність, засновникам туристичної фірми відповідно до законодавства України необхідно пройти деякі етапи:

1. вибрати організаційно-правову форму та форму власності майбутнього підприємства;

2. підготувати установчі документи та зареєструвати суб'єкт турагенської діяльності;

3. отримати дозвіл (ліцензію) на турагенську діяльність.

Кожний із названих етапів розглянемо окремим пунктом цього підрозділу.

11.1.1. Вибір організаційно-правової форми та форми власності майбутнього туристичного підприємства

Законодавством передбачено, що залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної власності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

У разі, якщо у статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як 10 %, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, у статутному фонді якого іноземна інвестиція становить 100 %, вважається іноземним підприємством.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Акціонерні товариства можуть бути відкритими (ВАТ) або закритими (ЗАТ). Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства мають право відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите в порядку, передбаченому законом.

Для створення турагенства як акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю (TOB) є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариством з додатковою відповідальністю (ТДВ) є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а якщо його недостатньо учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники). Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

Найчастіше туристичні фірми виступають як товариства з обмеженою відповідальністю (TOB), або акціонерні товариства (ВАТ, ЗАТ), а також приватні підприємства (ПП).