Гроші та кредит - Круш П.В. - Грошова маса

Грошова маса

Гроші обслуговують потреби економіки, опосередковуючи рух товарів і доходів у

сферах виробництва, розподілу, обміну та споживання національного продукту. Обслуговування потреб економіки грішми потребує, щоб кількісна їхня маса і структура в обігу відповідала потребам функціонування економіки. Тому грошовий обіг в усіх його секторах має забезпечуватися певною кількістю грошей - грошовою масою.

Розмір цієї величини є важливою характеристикою стану грошового обігу та стану ринкової економіки. Зміна грошової маси в обігу впливає на інтенсивність обігу грошей, формування платоспроможного попиту, кон'юнктуру ринків, тобто на розвиток ринкової економіки в цілому. Отже, визначення необхідної маси грошей в обігу має велике значення для ефективного та динамічного функціонування ринкової економіки.

Грошова маса - це сукупність запасів грошей в усіх їхніх формах, що перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обігу та обслуговують економічні зв'язки в певний момент.

До грошової маси належать усі готівкові гроші, що перебувають на руках у фізичних осіб та в касових залишках юридичних осіб; усі депозитні гроші. Окремі економісти і центральні банки до грошової маси відносять будь-які активи, яким властива певна ліквідність - облігації державних позик, векселі, страхові поліси тощо, бо вони здатні замінювати гроші в процесі функціонування грошового обігу.

Грошова маса належить фізичним особам, підприємствам, громадським організаціям, державним установам, які розпоряджаються готівковими грошима чи тримають вклади на різних ракунках у комерційних банках.

Грошові агрегати

Якісна характеристика маси грошей охоплює її структуру та динаміку руху. Залежно від ступеня ліквідності виділяють кілька елементів грошової маси, набір яких дає змогу визначити різні за складом і обсягом показники грошової маси. Такі показники грошової маси називаються грошовими агрегатами. Вони характеризують певний набір елементів грошової маси залежно від їхньої ліквідності і використовуються для аналізу на певну дату змін грошової маси.

Кількість грошових агрегатів, які використовуються в різних країнах, неоднакова. Це зумовлюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси, в різноманітності активів, що розглядаються як гроші в різних країнах, у завданнях використання грошової маси в регулятивних цілях. Для визначення маси грошей у США використовується чотири агрегати, в Англії - п"ять, у Німеччині - три. В Україні визначають і використовують чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3. Структуру грошової маси за агрегатним методом, починаючи з 1993 р. визначає Національний банк України.

Агрегат М0 відображає масу готівки, що перебуває у вигляді банкнот, розмінної монети на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Тобто ці гроші перебувають поза банками. Це найліквідніша частина грошової маси.

Агрегат М1 складається з елементів агрегату М0 і коштів на розрахункових та поточних рахунках комерційних банків. Гроші з агрегату М1 можуть бути негайно використані їх власниками. Ці кошти на депозитних поточних і розрахункових рахунках використовуються їх власниками для здійснення платежів як готівкових, так і в безготівковій формі за допомогою виписування платіжних доручень, чеків, акредитивів. Ці платежі з поточних і розрахункових депозитних рахунків здійснюються також електронним переказом.

Отже, агрегат М1 містить два визначальних блоки грошей. По-перше, це готівкові гроші (агрегат М0), що перебувають на цей момент поза банками. Готівковими грошами є монети, що їх карбують державні установи, та банкноти, емісія яких здійснюється центральними банками. По-друге, до складу агрегату М1 входять гроші, що знаходяться на розрахункових і поточних рахунках у комерційних банках.

Гроші агрегату М1 обслуговують реалізацію ВВП, розподіл і перерозподіл національного доходу, нагромадження і споживання. Вони безпосередньо перебувають в обігу, виконують функції засобів обігу і платежу. Тим самим активно впливають на стан ринкової кон'юнктури, обслуговуючи понад 90 % видів платежів¹.

До агрегату М2 входять гроші, що отримали назву "майже грошей", або "грошових активів". Вони безпосередньо не функціонують як засіб обігу. На відміну від агрегату М1, у якому гроші використовуються переважно як засіб обігу, гроші з агрегату М2 застосовуються як високоліквідний засіб нагромадження купівельної спроможності. Без будь-якого фінансового ризику їх можна перевести в грошову готівку або на електронні (чекові) рахунки. Отже, гроші агрегату М2 являють собою високоліквідні фінансові активи, що використовуються переважно у функції засобу нагромадження.

Агрегат М2 включає гроші в агрегаті М1, а також кошти на всіх видах страхових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціальних рахунках. Ці грошові активи можна легко перетворити на готівку, але лише після збігу певного періоду часу. Тому гроші в агрегаті М2 менш ліквідні, вони є своєрідним резервом для високоліквідних активів агрегату М1.

Агрегат М3 визначає загальну масу грошей. Він включає гроші з агрегатів М1 і М2, плюс найменш ліквідні грошові активи. Це можуть бути цінні папери власного боргу комерційних банків, окремі види облігацій, приватних депозитних сертифікатів тощо. Гроші в агрегаті М3 мають найнижчу ліквідність, оскільки включення значної частини їх в обіг потребує від власника попереднього попередження банку, і власник при цьому зазнає фінансових втрат. Отже, гроші з агрегату М3 за певних умов можна конвертувати в грошові форми вищого рівня.

Між агрегатами грошової маси повинні підтримуватися належні пропорції. Порушення належного співвідношення між агрегатами призводить до браку грошових знаків або їхньої надмірної кількості, зростання цін, інших ускладнень в економіці, зменшення її динамічності та ефективності, зниження добробуту населення.