Гроші та кредит - Круш П.В. - Закон обігу грошей

Обіг грошей здійснюється на основі притаманних йому законів. Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу. Сутність цього закону полягає в тому, що для обігу протягом окресленого періоду необхідна лише певна, об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Величина купівельних і платіжних засобів, що обслуговують потреби обігу, включає всі форми грошей і поширюється на всі його сфери - готівкову і безготівкову.

Кількість грошей, що потрібна для виконання функції грошей як засобу обігу, залежить від трьох факторів:

- кількості реалізованих на ринку товарів і послуг (зв'язок прямий);

- рівня цін товарів та тарифів (зв'язок прямий);

- швидкості обігу грошей (зв'язок зворотний). Збільшення швидкості обігу грошової одиниці рівноцінне зменшенню грошової маси.

Швидкість обігу грошей визначається кількістю обігів грошової одиниці за певний період, оскільки одні й ті самі гроші упродовж певного періоду постійно переходять з рук у руки, обслуговуючи продаж товарів і надання послуг.

Кількість грошей, потрібних для виконання функції грошей як засобу обігу, можна визначити за формою:

При металевому обігу кількість грошей стихійно регулювалася функцією скарбу. Грошова маса збільшувалася чи зменшувалась, вільно пристосовуючись до потреб товарного виробництва. Кількість грошей в такому разі завжди перебувала на потрібному рівні. Це забезпечувало сталість грошового обігу.

За відсутністю золотого стандарту став діяти закон паперово-грошового обігу. Сутність закону обігу паперових грошей полягає в тому, що випуск їх повинен дорівнювати тій кількості замінюваних ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення товарного обігу. В таких умовах сталість грошей похитнулася, стало можливим їх знецінювання. Переповнення каналів обігу паперовими грошима і призводить до знецінювання їх, до інфляції. Відсутність стихійного регулятора загальної кількості грошей при пануванні кредитних грошей робить визначальною роль держави в регулюванні грошового обігу. Головна умова сталості грошової одиниці держави - відповідність потреб господарства у грошах фактичному їх надходженню в готівковий і безготівковий обіг.

Змінювати в Україні масу грошей в обороті може тільки банківська система. Збільшення чи зменшення грошової маси в обігу досягається емісійною діяльністю НБУ як центрального банку та комерційних банків. Емісія готівки в Україні є монопольним правом НБУ. Комерційні банки створюють лише безготівкові гроші. Тим самим вони безпосередньо впливають на безготівковий компонент грошової маси.

Більшість сучасних західних економістів визначають кількість грошей, необхідних для обігу, на основі неокласичної теорії збалансованості грошової та товарної мас американського економіста І. Фішера. Ця збалансованість грошової та товарної мас має такий вигляд:

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність поняття "функції грошей"? Яка структура функцій грошей?

2. Який зміст функції міри вартості?

3. У чому зміст функції засобу обігу?

4. Як треба розуміти сутність функції засобу платежу?

5. Які риси функції засобу нагромадження та утворення скарбів?

6. У чому полягає сутність функції світових грошей?

7. У чому сутність грошового обігу?

8. Яка структура і сутність грошового обігу за економічним змістом?

9. Яка структура і зміст грошового обігу за формою платіжних засобів?

10. Що являє собою грошова маса?

11. Які грошові агрегати використовуються в Україні, у чому їх сутність та практична доцільність?

12. Який зміст закону обігу грошей?