Гроші та кредит - Круш П.В. - 1. Валютні відносини. Валюта

1. Валютні відносини. Валюта.

2. Валютний курс.

3. Регулювання валютних курсів.

Перехід до ринкової економіки і отримання незалежності зумовлює все більше включення України у світове господарство. У цих умовах посилюється роль валютно-фінансового механізму та форм організації валютних відносин.

Валютні відносини, національна валютна система, валюта - важливі складові національної грошової системи. Сутність валютних відносин в Україні визначається міжнародними валютно-фінансовими відносинами, а також особливостями розвитку національної економіки та існуючими економічними відносинами.

1. Валютні відносини. Валюта

Валютні відносини

Валютні відносини являють собою сукупність економічних відносин у міжнародній сфері, що виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств різних країн, тобто це сукупність валютно-грошових та розрахунково-кредитних відносин між національними господарствами.

Розвиток економічних, політичних, культурних, виробничих та інших форм зв'язку між окремими країнами породжує грошові стосунки між ними, що пов'язані з рухом товарів та послуг. Ці відносини є змістом валютних відносин.

Валютні відносини являють собою продовження внутрішніх грошових відносин, що виходять за межі національних кордонів.

Валютні відносини виникають між економічними суб'єктами різних країн. Ці економічні суб'єкти на своїй національній території дотримуються вимог національного законодавства своїх країн, а виходячи за національні кордони зазнають також впливу традицій, нормативних вимог, правил, що випливають з міжнародних угод та інших регулятивних документів міжнародного спрямування, узгоджених між різними країнами.

У валютних відносинах переплітаються і вступають у суперечність економічні інтереси різних держав. Тому валютні відносини в економічних системах різних країн набувають особливого значення. Щоб захистити національні інтереси від неправомірних дій внутрішніх і зовнішніх учасників валютних відносин, у різних країнах світу приймаються спеціальні закони, що мають на державному рівні створити механізм регламентування та регулювання валютних відносин. Процес формування правової бази регулювання валютних відносин на території України розпочався з прийняття Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року.

Валюта

Суб'єктами валютних відносин є держави, міжнародні валютно-кредитні організації, юридичні та фізичні особи. Взаємодія суб'єктів валютних відносин потребує еквівалентності міжнародного обміну товарів та послуг. Реалізація цієї еквівалентності стає можливою лише за умови використання інтернаціонального за змістом вартісного еквівалента. Таким еквівалентом світових грошей у міжнародних розрахунках, що виконує функції розрахункової одиниці чи міжнародного засобу обігу і платежу, виступає валюта.

Отже функціонування валютних відносин, обслуговування зовнішньоекономічних відносин потребує використання валюти. Валюта - грошова одиниця, що використовується в міжнародних економічних відносинах. Використання валюти пов'язане з необхідністю здійснювати розрахунки в міжнародних зовнішньоекономічних відносинах.

Валюта обслуговує сектор економіки, що пов'язаний із зовнішньоекономічними відносинами. Валюта обслуговує функціонування світової економіки та створює можливість інтеграції до неї національних економік незалежних країн.

Сутність валюти не має однозначного трактування. Найбільш прийнятним є визначення валюти як грошових коштів, формування та використання яких пов'язане із зовнішньоекономічними відносинами, тобто це грошова одиниця, яка використовується у функції світових грошей для вимірювання величини вартості товару у процесі здійснення міжнародних розрахунків¹.

Поняття "валюта" та "гроші" близькі, але не тотожні, оскільки не всі національні гроші здатні виконувати функції загального еквівалента. Тому поняття "валюта" та "гроші" збігаються лише в тому разі, коли національні грошові одиниці визнаються світовим співтовариством як міжнародні розрахункові одиниці. Такими грошовими одиницями нині виступають вільно конвертовані грошові одиниці. Не-конвертована грошова одиниця повноцінною валютою бути не може.

Категорія "валюта" використовується насамперед у трьох значеннях:

- як грошова одиниця окремої країни;

- як грошові знаки іноземних держав, а також кредитні та платіжні засоби, що виражені в іноземних грошових одиницях і використовуються в міжнародних розрахунках, іноземна валюта;

- як міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб (СДР - валюта МВФ, євро - грошова одиниця Європейського Союзу).

Як грошову одиницю, що використовується у функції світових грошей для міжнародних розрахунків валюту можна класифікувати за кількома критеріями. Одним з них є емітенська належність валюти. За цим критерієм виокремлюють такі види валюти:

- національна валюта. Вона виражена в грошах, що емітуються національною банківською системою країни. Для України це кошти, номіновані у гривні;

- іноземна валюта. Вона виражена в грошах, що емітуються банківськими системами інших країн;

- колективна валюта. Вона виражена в особливих міжнародних грошових одиницях, що емітуються міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонують за міждержавними угодами. До таких найбільш відомих валют належать СДР - валюта МВФ та євро - валюта Європейського Союзу.

Іншим критерієм класифікації валюти виступає режим її використання. За цим критерієм виокремлюють такі види валют:

- неконвертовані;

- конвертовані.

Неконвертовані валюти неможливо вільно обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом. Вивезення і ввезення таких валют жорстко обмежується. До 1997 р. неконвертованою валютою була і національна валюта України - гривня.