Гроші та кредит - Круш П.В. - Конвертована валюта

Конвертованість передбачає можливість вільної купівлі та продажу іноземної валюти за національну. Конвертованість національної грошової одиниці означає її здатність вільно обмінюватися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби і навпаки відповідно до ринкового курсу.

Без конвертованості національної грошової одиниці фізичні та юридичні особи України (резиденти) не могли б підключитися до зовнішньоекономічної діяльності. В умовах конвертованості резиденти можуть вільно набувати іноземну валюту, що необхідна їм для здійснення поточних платежів за зовнішньоекономічними операціями. Іноземні фізичні та юридичні особи - нерезиденти, в свою чергу, мають право вільно набувати валюту певної країни, щоб використати її для здійснення поточних платежів у середині країни чи вільно обміняти її на іноземну валюту.

Отже, конвертована валюта вільно обмінюється на валюти інших країн за курсом, що формується у встановленому порядку. Вона вивозиться і ввозиться через кордон. Конвертованість - надзвичайно важлива, визначальна риса валюти.

Існує кілька видів конвертованості валюти. За повнотою конвертації розрізняють повну та часткову конвертованість. За видами суб'єктів валютних відносин розрізняють конвертованість зовнішню та внутрішню. Відповідно до характеру економічних операцій, що обслуговуються конвертованою валютою, виділяють конвертованість за поточними операціями чи конвертованість за переміщенням капіталу.

Повна конвертованість

Повна конвертованість передбачає можливість вільно (без усяких обмежень) обмінювати національну валюту на іноземну всім категоріям суб'єктів валютних відносин та з будь-якою метою, тобто для всіх видів цілей та операцій (платежі за поточними операціями, рухом капіталу чи переказами).

Часткова конвертованість

Часткова конвертованість означає впровадження певних обмежень на обмін національної валюти на іноземну як стосовно окремих суб'єктів валютних відносин, так і стосовно різних видів операцій. Часткова конвертованість означає, як правило, можливість конвертованості тільки за поточними операціями. Вільний обмін національної валюти здійснюється при цьому з метою проведення платежів - оплата товарів та послуг (торгівля, транспорт, зв'язок тощо).

Якщо конвертація національної валюти дозволена тільки для нерезидентів, то це зовнішня конвертація. Якщо ж конвертація національної валюти дозволена для резидентів, то це внутрішня конвертація.

Якщо конвертація поширюється тільки на платежі за поточними операціями - вона називається поточною. Якщо ж конвертація здійснюється за платежами за рухом капіталу - така конвертація називається капітальною.

Україна з 1997р. оголосила про часткову конвертацію своєї валюти за поточними операціями. Розвиток міжнародного співробітництва і об'єктивна потреба участі в цьому процесі України означає необхідність для неї наближення гривні до статусу повної конвертованості своєї національної валюти.

Повна конвертованість національної валюти сприяє можливості підключення національної економіки до світового ринку, підвищення конкурентоспроможності, позитивно впливає на динаміку економічного розвитку країни, проникненню на найвигідніші ринку збуту і закупівель товарів. Повна конвертованість дозволяє оперативно реагувати на зміни міжнародної господарської кон'юнктури, постійно пристосовувати національні умови до світових, вирівнюючи їх за найважливішими параметрами - ціновими витратами виробництва, якістю продукції тощо.

Об'єктами валютних відносин в Україні виступають валютні цінності:

- валюта України;

- платіжні документи та цінні папери, що виражені у валюті України;

- іноземна валюта;

- платіжні документи і цінні папери, що виражені в іноземній валюті чи в монетарних металах;

- монетарні метали.

Особливе місце серед валютних цінностей належить іноземній валюті - іноземним грошовим знакам у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу і виступають законним платіжним засобом на території певної іноземної держави.

До поняття іноземної валюти долучаються також засоби у грошових одиницях держав і міжнародні розрахункові (клірингові) одиниці, що перебувають на рахунках чи вносяться до банківських або інших кредитно-фінансових установ за межами України.

Найширше застосування в міжнародних розрахунках мають національні валюти країн з найвищими економічними потенціалами, такі як долар США, евро, англійський фунт стерлінгів, японська єна. Ці валюти вільно використовуються в міжнародних платежах, але й і вільно нагромаджуються як резерви міжнародної ліквідності, звідси їх назва - резервні валюти.

Міжнародні розрахункові одиниці - це умовні грошові одиниці, які створюються міжнародними економічними та валютно-фінансовими (кредитними) організаціями для використання як офіційного еталона в міжнародних валютних відносинах, наприклад СДР (спеціальні права запозичення в Міжнародному валютному фонді). Це штучно створені міжнародні резервні засоби для регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів та розрахунків у МВФ.

Технічно випуск СДР забезпечується у вигляді спеціальних записів на рахунках країн-членів МВФ. В основу розрахунку вартості СДР покладено метод середньозваженого ринкового курсу "валютного кошика" провідних країн (груп країн) світу, які мають найбільшу частку у міжнародній торгівлі. До складу стандартного "кошика" входять такі валюти: долар США (найбільша частка), євро, фунт стерлінгів та єна. Через СДР виражаються курси національних валют, валютні резерви.

Міжнародною колективною валютою, що використовується в міжнародних валютних відносинах, стала євро, яка з 1 березня 2002 р. остаточно запроваджена як єдина грошова одиниця учасників валютної системи країн Європейського Союзу. Декілька членів Європейського Союзу з різних причин не приєдналися до євро.

У валютних відносинах залежно від економічного призначення валютних платежів можна виокремити такі складові:

- операції з купівлі-продажу валют;

- переміщення валюти при наданні і отриманні різного роду міжнародних позик;

- переміщення валюти при наданні економічної та технічної допомоги;

- міжнародні розрахунки в зовнішньоекономічній торгівлі.