Валютний курс, як ціна однієї валюти, що, виражається в грошових одиницях інших країн, відхиляється від вартісної основи паритету купівельної спроможності валют під впливом співвідношення попиту та пропозиції валюти. Співвідношення попиту та пропозиції валюти залежить від чинників, що відображають зв'язок валютного курсу з іншими економічними категоріями. Серед чинників, що впливають на валютний курс, слід розрізняти кон'юнктурні та структурні (довгострокові) чинники.
Кон'юнктурні чинники визначаються коливаннями ділової активності, змінами політичної та військово-політичної обстановки, чутками та прогнозами. Вплив кон'юнктурних чинників на попит та пропозицію валюти важко передбачити.
Відносно довгострокових тенденцій, що визначають динаміку валютного курсу, виступають структурні чинники, які теж впливають на валютний курс. Ці чинники більш ґрунтовно, довгостроково визначають місце національної грошової одиниці у валютній ієрархії.
Найістотніші з таких чинників:
- темпи зростання продуктивності праці, темпи зростання ВНП країни, місце і роль країни у світовій торгівлі;
- на валютний курс, на паритет купівельної спроможності впливає співвідношення темпів інфляції в різних країнах. Чим вищі темпи інфляції, тим нижчим буде валютний курс валюти даної країни;
- різниця відсоткових ставок у різних країнах. Зміна відсоткових ставок у країні впливає на міжнародний рух капіталів. Підвищення відсоткової ставки стимулює приплив іноземних капіталів, що за інших рівних обставин підвищує валютний курс. Зниження відсоткових ставок заохочує відплив капіталу, зокрема й національного, за кордон і спричинює відповідне зниження валютного курсу;
- безпосередньо на курс валюти впливає також міра використання її в зовнішньоекономічних відносинах, ступінь використання її в міжнародних розрахунках;
- міра довіри до валюти на національному та світовому ринках. Довіра до валюти залежить від стану економіки країни, визначається також стабільністю політичної обстановки, чинниками, що вже були розглянуті (темпи зростання ВНП, продуктивності праці, інфляції, рівень відсоткових ставок тощо). Йдеться не тільки про сьогоднішній стан цих показників, а й перспективи їхньої динаміки в майбутньому;
- на курс національної валюти впливає також стан платіжного балансу, що займає центральне місце в системі балансів міжнародних розрахунків. Платіжний баланс являє собою співвідношення суми платежів, які країна здійснила за кордоном, та надходжень, що вона отримала з-за кордону за певний період.
Отже, платіжний баланс за економічним змістом характеризує стан та динаміку зовнішньоекономічних відносин певної країни з зовнішнім світом. Якщо розглядати платіжний баланс за його формою, то це статистичний звіт, що відображає надходження валютних коштів у країну та витрачання їх за цей самий період за напрямами та в розрізі країн чи груп країн.
Якщо валютні надходження перевищують платежі, то такий платіжний баланс називається активним, а якщо платежі перевищують надходження - пасивним. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти. Це пов'язано зі збільшенням попиту на таку валюту з боку зовнішніх боржників. Пасивний платіжний баланс, навпаки, веде до зниження курсу національної валюти. Це тому, що боржники мусять продавати національну валюту за іноземну для погашення своїх зовнішніх зобов'язань.
Методом балансування платіжного балансу є використання країною її офіційних золотовалютних резервів. Головним засобом збалансування платіжного балансу виступають резерви конвертованої іноземної валюти.
Валютний курс та зовнішньоекономічні відносини
3. Регулювання валютних курсів
Основні методи регулювання валютного курсу
Традиційні методи регулювання валютного курсу
Суб'єкти регулювання валютних курсів
РОЗДІЛ ІІ. КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ. КРЕДИТ
ТЕМА 6. СУТЬ ТА ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ КРЕДИТУ
1. Економічна суть кредиту
Кредит як форма руху позичкового капіталу