Контролінг - Давидович І. Є. - 1.7. СИСТЕМА КОНТРОЛІНГУ І СУЧАСНИЙ БІЗНЕС

Бізнес — це діяльність, яка направлена на одержання прибутку шляхом створення і реалізації певної продукції чи послуг. Управління бізнесом (business management) — це управління комерційними господарськими організаціями.

Бізнесмен — це той, хто "робить гроші", власник капіталу, який знаходиться в обороті, що приносить дохід. Ним Може бути ділова людина, у підпорядкуванні якої нікого немає, або великий власник, який не обіймає ніякої постійної посади в організації, зате є власником її акцій і, може бути, членом її правління.

Дещо більш приватний вид бізнесу - - це підприємництво. Цей вид діяльності ще більше пов'язаний з особистістю людини — підприємця, який здійснює бізнес, започатковує нову справу, реалізує деякі нововведення, вкладаючи власні кошти у нове підприємство та приймаючи на себе особистий ризик.

Сучасний бізнес, незважаючи на те, великий він чи малий, практично не може обійтися без контролінгу. Адже у бізнесі найголовніше — це кінцевий виграш, тобто завжди позитивний результат: отримання прибутку, достатній рівень рентабельності.

Сучасний бізнес характеризується ще й розширенням виробництва, сфер впливу та урізноманітненістю своєї діяльності, а не зацикленням на одному якомусь її виді, оскільки сьогодні один вид діяльності — надто прибуткова справа, а завтра — вже зовсім інший: у виграші. В умовах дії ринкових відносин зорієнтуватись у цьому, вміти передбачити наперед — це досить непросто. Система контролінгу, яка направлена на підвищення прибутковості роботи, надзвичайно необхідна у сучасному бізнесі.

Знання контролінгу необхідні, перш за все, сформованим бізнесменам, управлінцям і одночасно тим, які лише "стають на ноги", які роблять у бізнесі свої перші кроки. Адже запросити висококваліфікованих спеціалістів зі сторони, щоб вони розробили і впровадили систему контролінгу, а відтак очолили відповідну службу, багатьом невеликим і середнім фірмам просто не по кишені. Такого роду послуги дорого коштують. Але навіть якщо б і знайшлись для цього гроші, навряд чи є зміст їх витрачати на те, що може зробити управлінський персонал підприємства самостійно. Звичайно, для цього потрібно досить детально розібратися в суті контролінгу, зрозуміти його особливості, врахувати специфіку роботи кожного підприємства.

Малий бізнес у зрілій ринковій економіці відіграє велику роль. За кількістю — це понад 95 % усіх фірм, а за значенням це найбільша наближеність до щоденних потреб споживачів і в той же час полігон технічного прогресу та інших нововведень. Для переважної більшості населення — це ще й робота. Вміло управляти у малому бізнесі — значить вижити, вистояти, вирости. Як цього досягти— це питання ефективного менеджменту, у складі якого система контролінгу посідає далеко не останнє місце.

Знаннями бізнесу оволодівають на Заході та в країнах далекого зарубіжжя (США, Англія, Канада) у спеціальних школах бізнесу. У США вони є найбільш розповсюдженими і є частиною "інфраструктури управління". Нині у США офіційно зареєстрованих та тих, що мають відповідний сертифікат Американської асамблеї університетських шкіл бізнесу, програм у галузі бізнесу та управління налічується понад 1300, у тому числі 600 - це шкоди бізнесу, що самостійно діють у рамках багатопрофільних університетів. Вони дають регулярну освіту в галузі бізнесу і менеджменту. Там діє понад 10 тис. консультативних фірм, не рахуючи десятків тисяч незалежних консультантів, які надають послуги з різних аспектів цієї діяльності. Понад 70 періодичних видань, більше десяти видавництв спеціалізуються на літературі з управління і бізнесу.

США — лідер науки управління, досліджень у галузі бізнесу й менеджменту з точки зору і числа дослідників, і обсягу затрачуваних коштів, і широти охоплюваних проблем, а лідером з питань контролінгу є Німеччина.

За період з 1985 по 1990 роки у ФРН були видані 23 самостійні книги" присвячені проблемам контролінгу, і велика кількість статей. Питання контролінгу не обходять зараз ні монографії, ні практичні посібники, які присвячені управлінню підприємством, контролю його діяльності або обліку затрат. На підприємствах створюються відділи і служби контролінгу, з'являються спеціальні організації, які здійснюють його розробку і впровадження на замовлення фірм, консультаційні бюро з надання допомоги тим підприємствам, які впроваджують контролінг самостійно.

Багато спеціалістів зараз схильні до того, що сучасний бізнес не може обійтися без системи контролінгу. Він, подібно до сучасного навігаційного обладнання судна, надійніше орієнтує підприємство у бурхливому морі ринкових відносин порівняно з колишніми системами планування і обліку, які у кращому випадку виконують роль звичайного компасу.

Доцільно всім товаровиробникам України взяти на озброєння принцип контролінгу — "сьогодні робити те, про що інші завтра будуть лише думати".

1.8. Види КОНТРОЛІНГУ

Розрізняють два види контролінгу — оперативний і стратегічний. Вони досить тісно взаємозв'язані між собою і переходять від оперативного до стратегічного.

Методи оперативного контролінгу діють до так званої умовної лінії часового горизонту і втрачають свою силу на лінії часового горизонту, а методи стратегічного контролінгу починають діяти по іншу сторону цього горизонту.

Методи оперативного контролінгу дозволяють оперативно управляти прибутком, є засобом такого управління, а також засобом вияву і ліквідації оперативних "вузьких місць "у сферах постачання, виробництва, реалізації і управління, тобто у межах (рамках) часового горизонту.

• Якщо, наприклад, за технологією один вид матеріальних ресурсів заміняється іншим (натуральна деревина— тирсоплитою, стальні труби — чавунними), ненавчених співробітників, які беруть участь у технологічному процесі, заміняють спеціалістами, облік з ручного способу ведення переводиться на ЕОМ, а коли заміс ъ механізованої вводиться електронна, інженерно-технічна і наукова праця, то контролер застосовує методи оперативного контролінгу.

Методи стратегічного контролінгу допомагають контролеру при побудові роботи служби інформації з метою найбільш раннього знаходження майбутніх "вузьких місць" економічного росту поза часовим горизонтом (по той бік часового горизонту).

Кінцева мета оперативних методів* контролінгу — забезпечення прибутковості і ліквідності, а стратегічних методів — забезпечення існування підприємства та ліквідності.

З допомогою оперативних методів контролінгу можна мати дані про фактичні результати діяльності в різних аспектах (розрізах) діяльності, здійснити аналіз слабких сторін окремих підрозділів і організації в цілому, розробити програми з економії затрат, провести розрахунки економічної ефективності і здійснити активне управління продажами і прибутком на основі даних обліку сум покриття. Останнє здійснюється за допомогою розрахунку міри покриття.

Дещо детальніше зупинимося на цій процедурі.

Оперативні методи контролінгу дозволяють оперативно управляти прибутком з допомогою показників нормативної (планової) міри покриття (сума покриття, яка виражена у відсотках), якщо інформація про суми покриття формується у системі обліку, що організована належним чином. На ЕОМ розраховується показник планової (нормативної) міри (ступеня) покриття і фактичної на кожне замовлення, і відхилення виражається у відсотках. Наприклад, якщо планова (нормативна) міра покриття складає 42 %, а фактична— 38 %, то відхилення становить — 4% (38—42 %). Аналіз причин відхилень зразу ж проводиться, як правило, тоді, коли відхилення перевищують ±5 %.

З допомогою оперативних методів контролінгу здійснюється активне досягнення прибутку шляхом реалізації товарів, що мають високу міру покриття. Оперативний маркетинг дозволяє активно управляти/Прибутком, коли товар з фактичною мірою покриття, що дорівнює нормативній або перевищує її, підлягає реалізації в першу чергу, а товар з мірою покриття менше нормативної реалізується лише за бажанням клієнта або у випадку звуження асортименту продукції, що випускається.

Оперативні методи контролінгу і маркетингу дають можливість ліквідувати оперативні "вузькі місця" результатів діяльності підприємства, планувати і забезпечувати досягнення таких цілей, як дохід на інвестований капітал, грошові потоки, плановий _ обсяг сум покриття по асортименту товарів, управляти з допомогою факторів, які впливають на затрати і результати, прибутком в межах часового горизонту.

Облік сум покриття в розрізі покупців і замовників та їх детальний аналіз дають інформацію про те, яких клієнтів потрібно ще продовжувати обслуговувати (фактична міра покриття > нормативної), а яких— ні (фактична міра покриття < нормативної (планової)).

Облік сум покриття в розрізі покупців дає можливість здійснювати аналіз, який дозволяє зосередити всі ресурси підприємства на більш швидкому вирішенні проблем клієнтів, ніж це зробили би конкуренти. Внаслідок цього сам собою зводиться міст між оперативним і стратегічним контролінгом, коли цей взаємозв'язок направлений на дослідження і знайдення нововведень, нових ринків збуту. В той час як в системі оперативного контролінгу змінюються практично лише числові показники, стратегічний контролінг надає дані про зміни навколишнього середовища, тобто він — індикатор виникнення стратегічних "вузьких місць" економічного росту у майбутньому.

Стратегічний контролінг орієнтований на довгострокові перспективи. Його об'єктами, а отже, і контрольованими величинами є такі показники, як мета, стратегії, потенціали і фактори

успіху, сильні і слабкі сторони підприємства, шанси і ризики, рубежі і наслідки.

Стратегічний контролінг повинен забезпечити виживання підприємства, відстеження намічених цілей розвитку і досягнення довгострокової стійкої переваги перед конкурентами.

Можна виділити найбільш важливі практичні інструменти і принципи стратегічного управління, що використовує стратегічний контролінг:

> Матричні аналітичні інструменти.

> Алгоритми роботи з "слабкими" і "сильними" сигналами.

> Принципи керування попитом та пропозицією.

> Принципи фінансової оцінки стратегічних планів.

> Сценарний аналіз.

> Функціонально-вартісний аналіз.

> Стратегічне управління витратами.

Стратегічні методи допомагають контролеру при побудові роботи служби інформації з метою найбільш раннього знаходження майбутніх "вузьких місць" економічного, росту.

Пошуки в галузі стратегії ведуть до успіху, як правило, лише при різноплановій діяльності, яка дає можливість сфокусувати приховані потенційні резерви керівних співробітників на вирішенні тієї чи іншої проблеми, визначити "вузьке місце" і ліквідувати його без залучення зовнішньої допомоги. Використання можливих підходів до проведення товарної політики в сукупності з кривими життєвого циклу і плануванням інвестицій доповнюється аналізом ризиків і їх стимуляцією, що забезпечує, крім іншого, процес стратегічного планування. Звичайно, кожна служба контролінгу виробляє свій підхід, спосіб дій відповідно до нагромадженого досвіду роботи.

Керівна концепція контролінгу (концепція, яка направлена на ліквідацію "вузьких місць", орієнтована на майбутнє відповідно до поставленої мети і завдань одержання певних результатів) досягається шляхом комплексного використання методів оперативного і стратегічного контролінгу та менеджменту.

Між оперативним і стратегічним контролінгом існує досить тісний взаємозв'язок.

Як було відзначено вище, щодо кінцевої мети оперативних і стратегічних методів контролінгу, то мета оперативних методів — забезпечення прибутковості і ліквідності, а стратегічних — забезпечення існування підприємства та тієї ж ліквідності. Отже, навіть виходячи з мети, видно взаємозв'язок, який проявляється у спільній меті — забезпеченні ліквідності.

Взаємозв'язок проявляється і в тому, що без забезпечення прибутковості роботи фірми на даний момент неможливо забезпечити функціонування її у майбутньому.

Взаємозв'язок оперативних і стратегічних методів контролінгу відбувається через погодження мети, цілей, управління цілями та досягнення мети (цілей).

Управління метою (цілями) здійснюється в системі раннього попередження в оперативній та стратегічній галузі, аналізу планових і фактичних показників, що дозволяє своєчасно виявити відхилення, зміни навколишнього середовища і застосувати протидіючі заходи. Воно залежить від можливості прийняття рішення в рамках оперативного і стратегічного менеджменту.

Досягнення мети відбувається шляхом координації керівних концепцій контролінгу і маркетингу з усіма методами планування, формування звітності, обліку, аналізу управління і контролю з орієнтацією на вирішення проблеми "вузьких місць", на логіку з використанням прямого зв'язку з напрямком у майбутнє.

Досягнення мети залежить від можливості реалізувати принципи оперативного менеджменту і здібностей відповідних спеціалістів.

Стратегічний контролінг надто тісно пов'язаний зі стратегічним маркетингом. Шляхом поєднання сфер дії стратегічних контролінгу і маркетингу розробляється загальна стратегія для забезпечення тривалого (довгострокового) існування фірми. Як тільки починають змінюватися умови по іншу сторону часового горизонту, внаслідок взаємозв'язку стратегічного планування, стратегічного контролінгу і методів маркетингу, з'являються засоби вирішення виявлених проблем, які більш ефективні, ніж традиційні методи вирахувань.

Наприклад, потепління клімату Землі порушує біокібернетичну рівновагу у природі, змінюючи тим самим умови розвитку зимових видів спорту і впливає на їх індустрію. Лижна індустрія вже сьогодні приймає ці слабкі попереджувальні сигнали і сьогодні ж здійснює відповідні заходи, розвиває нові галузі, наприклад, вкладаючи кошти в авіабудування. Вона створює умови для того, щоб за рахунок розширення географії польотів у райони зимового спорту ліквідувати "вузькі місця" цього виду бізнесу. Це яскравий і гідний приклад для всіх видів служб контролінгу.