Мобілізація, розподіл і використання фінансових ресурсів, залучених для забезпечення певної діяльності, здійснюються в процесі проведення фінансової політики. Фінансова політика – це управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів з метою вирішення поставлених задач. Фінансова політика проводиться з урахуванням вимог фінансово-кредитного механізму, який діє в країні, а також регіональних, галузевих та інших особливостей фінансового розвитку. Фінансова політика має за мету вирішення певних задач за допомогою використання відповідних інструментів.
Фінансову політику проводять різні суб'єкти: державні органи управління, менеджери підприємств і установ, правління спільних підприємств, окремі громадяни та їх об'єднання, іноземні особи та ін. Фінансова політика, яка здійснюється на рівні підприємств, одержала назву "фінансовий менеджмент", функціями якого є планування і прогнозування розвитку фінансів підприємства. Фінансовий менеджмент проводить аналіз та контроль за формуванням і використанням ресурсів. Важливим напрямом його діяльності є досягнення оптимальних обсягів виконання фінансових операцій. А це передбачає скорочення непродуктивних витрат і підвищення ефективності використання активів підприємства.
Діяльність підприємства фінансово забезпечує фінансовий відділ, до складу якого входять фінансові менеджери. Основними задачами фінансового менеджменту є:
– проведення контролю й аналізу руху грошових коштів підприємства;
– організація планування і прогнозування фінансової діяльності підприємства;
– визначення оптимального рівня виробництва і реалізації продукції та джерел їх фінансування;
– проведення бюджетування капіталу й аналізу ефективності виробництва;
– визначення напрямів кредитної політики підприємства;
– оптимізація оподаткування;
– управління проведенням операцій з цінними паперами;
– проведення операцій зі страхування ризиків.
Діяльність фінансового менеджменту оцінюється за такими показниками:
– розміри та динаміка обсягів капіталу підприємства;
– рівень ліквідності та платоспроможності підприємства;
– стабільність грошових потоків підприємства;
– співвідношення власних коштів та боргових зобов'язань;
– обсяги дивідендів на акції;
– динаміка курсів цінних паперів підприємства.
До основних цілей, які ставляться перед менеджментом, належать:
– досягнення встановленої окупності капіталу;
– одержання достатнього рівня прибутків;
– скорочення ризику вкладень капіталу;
– забезпечення приросту капіталу;
– реалізація інтересів інвесторів;
– створення умов для фінансування стабільної роботи підприємства.
У процесі управління фінансовою діяльністю підприємства враховують макроекономічні фактори. На основі аналізу їх динаміки менеджер намагається обґрунтувати і запропонувати правлінню підприємства вибрати найраціональніші та найефективніші проекти управління капіталом. Фінансовий менеджмент (як і менеджмент взагалі) – це поєднання науки і мистецтва. Фінансист націлений на активний пошук, аналіз, вибір найбільш раціональних, оптимальних рішень з багатьох можливих варіантів.
Фінансова політика на державному рівні в Україні проводиться Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національним банком України та іншими органами державної виконавчої влади. До основних задач фінансового менеджменту на рівні держави належить фінансування багатьох важливих напрямів розвитку країни, якими, зокрема, є:
– забезпечення реалізації соціальних програм;
– фінансування розвитку господарського комплексу країни;
– проведення структурної перебудови економіки;
– забезпечення фінансування обороноздатності країни;
– фінансування органів державного управління;
– забезпечення розвитку міжнародних відносин;
– створення належних умов для розвитку територій.
У процесі проведення фінансової політики на держаному рівні використовують такі інструменти:
– податки, збори, відрахування;
– інвестиції;
– ціни і тарифи;
– державні видатки;
– цінні папери;
– дотації, субсидії та субвенції;
– інші інструменти.
Використовуючи всі можливі фінансові інструменти, фінансовий менеджмент організовує досягнення цілей, поставлених власниками. При цьому обираються найоптимальніші для підприємства (установи, організації) способи проведення фінансових операцій. Діяльність фінансового менеджера відбувається шляхом проведення аналізу розвитку об'єкта, розробки напрямів підвищення його ефективності та хеджування ризиків, здійснення контролю за реалізацією розроблених проектів та ін.
Навчальний тренінг
Контрольні запитання
1. Дайте визначення фінансів.
2. Наведіть характеристику суб'єктів фінансових відносин.
3. Визначте роль фінансів у соціально-економічному розвитку країни.
4. Що розуміють під фінансовими ресурсами?
б. Які активи належать до фінансових?
6. Дайте характеристику функцій фінансів.
7. Що таке фінансова система?
8. Дайте характеристику основних елементів фінансової системи України.
9. Наведіть визначення змісту фінансово-кредитного механізму.
10. Перерахуйте способи мобілізації фінансових ресурсів суб'єктами фінансової діяльності.
11. Що таке фінансова інфраструктура?
12. Дайте визначення змісту фінансової послуги.
13. Які послуги є фінансовими?
14. Розкрийте зміст поняття "фінансова політика".
15. Які основні задачі фінансової політики?
16. Які інструменти використовуються в процесі проведення фінансової політики?
Тести
1. Фінанси – це:
А. Система відносин між суб'єктами з питань залучення та використання економічних ресурсів.
Б. Діяльність органів державного управління з формування і використання державних коштів.
В. Операції, пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб'єктами з метою досягнення визначених цілей.
2. Мобілізація фінансових ресурсів суб'єктами здійснюється способами:
A. Емісії та розміщення цінних паперів, залучення кредитів, стягнення податків, одержання прибутків.
Б. Виплати дивідендів, проведення державних видатків, надання кредитів, одержання прибутків.
B. Зменшення статутного капіталу, погашення кредитів, зменшення податкової заборгованості.
3. Фінансові ресурси – це:
A. Сукупність активів, що використовуються виключно в господарській діяльності.
Б. Сукупність активів, які використовуються для забезпечення діяльності суб'єктів і здійснюють обіг в грошовій формі.
B. Зобов'язання підприємств перед іншими суб'єктами господарської діяльності.
4. Фінансова система – це:
A. Сукупність фінансових операцій, які проводяться суб'єктами фінансової діяльності з використанням певного фінансово-кредитного механізму.
Б. Формування і розподіл фінансових ресурсів з метою забезпечення вирішення поставлених задач.
B. Використання фінансових ресурсів суб'єктами з метою здійснення фінансових операцій.
5. Фінансова інфраструктура — це:
A. Система органів державної влади, що здійснюють контроль за фінансовою діяльністю суб'єктів.
Б. Сукупність інститутів, які здійснюють управління розвитком державних фінансів.
B. Сукупність інститутів, що є посередниками в організації проведення фінансової діяльності.
6. До складу фінансової інфраструктури входять:
A. Комерційні банки, біржі, інвестиційні фонди, страхові та довірчі товариства.
Б. Промислові підприємства, торгові фірми, будівельні організації.
B. Податкова служба, митні органи, міністерства і відомства.
7. Фінансові послуги – це:
A. Операції з реальними активами держави на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Б. Операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб з метою отримання прибутку або збереження вартості активів.
B. Операції з реінвестування прибутків підприємства.
8. До складу фінансових послуг належать такі операції:
A. Торгівля цінними паперами, залучення фінансових активів, надання коштів у позику.
Б. Формування амортизаційного фонду підприємства.
B. Торгівля товарами на внутрішньому і зовнішньому ринках.
9. Фінансова політика – це:
A. Залучення економічних ресурсів для забезпечення розвитку підприємницької діяльності.
Б. Управління маркетинговою стратегією підприємства.
B. Управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів з метою вирішення поставлених задач.
10. До основних задач державної фінансової політики належать:
A. Фінансування розвитку народного господарства, соціальних програм та міжнародних відносин.
Б. Забезпечення фінансовими ресурсами підприємств і установ недержавної форми власності.
B. Визначення умов антимонопольної діяльності підприємств і об'єднань.
2.1. Форми організації бізнесу та структура капіталу підприємства
2.2. Джерела фінансування діяльності суб'єктів господарювання
Порядок формування статутного капіталу акціонерного товариства
Зміна величини статутного капіталу
2.3. Формування доходів і витрат підприємства
2.4. Прибуток акціонерного товариства, його розподіл та використання
Методика розрахунку доходів на акцію
Розділ 3. ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ФІНАНСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Цінні папери та їх функції