Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. - 3.3. Характеристика видів підприємств

Види й організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації та ліквідації встановлюються у законодавчому порядку. При цьому держава створює рівні правові та економічні умови для діяльності всіх підприємств незалежно від виду власності й організаційно-правової форми підприємства.

Підприємство може створюватися за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації, а також за рішенням трудового колективу.

Підприємство може бути створене в результаті виділення зі складу діючого підприємства, реорганізації одного або кількох структурних підрозділів. Реорганізація (тобто злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) відбувається за рішенням власника.

Підприємство може бути створене також у результаті примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства (див. главу 15).

Усі підприємства діють на підставі статуту, який складається і затверджується власником. У статуті визначаються власник і найменування підприємства, його місцезнаходження, мета і предмет діяльності, органи управління підприємством, порядок їх формування, порядок утворення майна, розподілу прибутків від господарської діяльності, умови реорганізації і припинення діяльності.

Розглянемо докладніше окремі види підприємств. Серед підприємств як в Україні, так і у світовій практиці найпоширенішими є господарські товариства.

3.3.1. Господарські товариства

Господарськими товариствами визнаються підприємства, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна й участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Засновниками й учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання.

У випадках, передбачених законом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Відповідно до українського законодавства господарські товариства можуть бути п'яти видів:

♦ акціонерне товариство;

♦ товариство з обмеженою відповідальністю;

♦ товариство з додатковою відповідальністю;

♦ повне товариство;

♦ командитне товариство.

Цивільний кодекс РРФСР 1922 року також розрізняв п'ять форм об'єднання капіталів. Називалися вони тоді товариствами, а учасники, відповідно, товаришами. Це були: просте товариство; повне товариство; товариство на вірі (командитне); товариство з обмеженою відповідальністю; пайове товариство (акціонерне).

У 1990 році в СРСР було прийнято Положення про акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. У цьому положенні давалося нове трактування товариства з обмеженою відповідальністю, а функціонування інших видів товариств взагалі не регламентувалося.

Господарські товариства є юридичними особами. Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи. Товариства можуть займатися будь-якою господарською діяльністю, що не суперечить законодавству, одержувати майнові й особисті немайнові права, вступати в зобов'язання, виступати в суді.

Акціонерним товариством визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Акціонерні товариства поділяють на:

♦ відкриті акціонерні товариства (ВАТ), акції яких розповсюджуються шляхом відкритої передплати і купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;

♦ закриті акціонерні товариства (ЗАТ), акції яких розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом передплати, купуватися і продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите в порядку, передбаченому законом.

Акціонерні товариства є одним із способів концентрації капіталу, а також засобом мобілізації заощаджень населення для перетворення їх у капітал.

При цьому акціонерами можуть бути не тільки окремі люди, а й підприємства. Одна з переваг акціонерної форми полягає в здатності об'єднувати різноманітні підприємства в єдині господарські комплекси через володіння акціями один одного.

Нині акціонерні товариства займають панівне положення практично у всіх галузях економічно розвинених країн. У США поняттю "акціонерне товариство" відповідає корпорація, а у Великій Британії - публічна компанія з обмеженою відповідальністю. Законодавством низки країн дуже докладно обумовлені такі питання, як структура акціонерних товариств, органи управління, їх компетенція, контрольні органи та їх функції, облік і звітність в акціонерних товариствах тощо. У деяких країнах передбачена наявність двох органів управління акціонерним товариством: загальних зборів акціонерів і правління. В інших країнах потребують наявність ще такого органу, як спостережна рада.

Нарівні з акціонерним товариством українським законодавством передбачена можливість створення інших видів господарських товариств.

Товариством з обмеженою відповідальністю (TOB) є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або кілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні лише своїми вкладами (вкладники) і не беруть участі в діяльності товариства.

Учасниками повного товариства, а також повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

3.3.1. Господарські товариства
3.3.2. Кооперативи
3.3.3. Малі підприємства
3.3.4. Франчайзні підприємства
3.3.5. Дочірні підприємства
3.3.6. Об'єднання підприємств
3.4. Реєстрація підприємницької діяльності
3.5. Припинення підприємницької діяльності
Глава 4. Договірні відносини
4.1. Загальні положення
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru