Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - КОСИНСЬКИЙ Володимир Андрійович

Культурологія / Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф.

Український економіст, статистик

Народився ІЗ серпня 1864 р. на Чернігівщині. Закінчив математичний і юридичний факультети Московського університету. Здобув ступінь магістра політичної економії за дисертацію »Учреждения мелкого кредита в Германии» (1901). Представник соціально-економічного напряму.

Працював професором Ризького політехнічного інституту, Новоросійського університету (Одеса), Київського політехнічного інституту, Кам’янець-Подільського університету. З 1918 р. — директор постійної комісії з вивчення народного господарства. Входив до складу Центральної ради від Конституційно-демократичної партії. З 1918 р. — академік ВУАН.

Читав лекції з політекономії, працював деканом юридичного факультету Новоросійського університету, професором політехнічного і комерційного інститутів.

В. Косинський був засновником прикладної статистики. У брошурі »О приемах разработки статистических материалов» обґрунтував можливість і прогресивність застосування масових виборних обстежень, що ґрунтуються на положеннях теорії ймовірностей, з попереднім групуванням фактів.

Його роботи присвячені вивченню поміщицьких і селянських господарств, земельної ренти, кооперації (»О приемах научной разработки статистических данных», 1890; »О мерах к развитию производительных сил России», 1904; »К аграрному вопросу. Вып. I. Крестьянское и помещичье хозяйство», 1906; »К аграрному вопросу. Вып. II. Земельная задолженность и мобилизация земельной собственности», 1914; »Українська кооперація», 1918— 1919 та ін.). Праці »К вопросу о современном сельскохозяйственном кризисе» (1906), »Возможна ли в России аграрная реформа без частной экспроприации» (1909), »Основания политической экономии» (т. 1—3, 1922—1926) викликали гострі дискусії.

Ідеї вченого сприяли розвитку так званого соціального напряму в економічній науці. Він дотримувався погляду, що єдиним активним елементом у суспільстві є індивідуальна людина з індивідуальною психологією, ратував за посилення уваги до психологічних витоків економічних явищ. Певний внесок зробив і в розробку теорії економічних циклів та криз, теорії розподілу кредиту, теорії статистики, аграрних відносин, кооперації тощо, доводив існування тенденцій децентралізації в землеробстві і обстоював ідею селянської земельної власності.

Після Лютневої революції у В. Косинського з’явилася надія втілити свої наукові ідеї на реформаторських засадах побудови нового суспільства. Негативно ставлячись до економічної програми більшовиків, він, однак, сподівався на угоду з владою.

У 20-х роках В. Косинський змушений був відійти від проблем теоретичної економіки і зосередитися на прикладній економіці. Через хворобу припинив роботу в Академії наук і виїхав з України.

До 1929 р. працював у Празі, ймовірно, там і помер.