Трудове право - Жернаков В.В. - 4. Порядок укладення трудового договору

Будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям -за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. У разі відмови у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відповідно до ст. 22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.

При прийнятті на роботу чинним законодавством можуть встановлюватися вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника. Згідно зі ст. 39 Закону України від 17 січня 2002 р. № 2984-Ш "Про вищу освіту" кандидат на посаду керівника ВНЗ І або II рівня акредитації повинен бути громадянином України, вільно володіти українською мовою, мати вищу освіту, відповідну підготовку та стаж педагогічної роботи у ВНЗ відповідного профілю не менше ніж п'ять років. Кандидат на посаду керівника ВНЗ ПІ або IV рівня акредитації повинен бути громадянином України, вільно володіти українською мовою, мати вчене звання професора, науковий ступінь доктора або кандидата наук і стаж науково-педагогічної діяльності не менше ніж десять років. За Законом України від 2 вересня 1993 р. № 3425-ХІІ "Про нотаріат" нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Стажистом нотаріуса може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у сфері права не менше трьох років, володіє державною мовою. Не може бути нотаріусом і стажистом нотаріуса особа, яка має судимість за вчинення злочину, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду. Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та склала Присягу адвоката України. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість (ст. 2 Закону України від 19 грудня 1992 р. № 2887-ХІІ "Про адвокатуру").

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону праці" працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України та Держнаглядохоронпраці України від 23 вересня 1994 р. № 263/121. Він включає види робіт та психофізіологічні показники для професійного добору за цими видами. Так, психофізіологічними показниками для професійного добору з усіх видів підземних робіт є: сенсомоторні реакції; увага; пам'ять зорова та слухова; емоційна стійкість та почуття тривоги; стійкість до впливу стресів; орієнтація у замкнутому просторі; недбалість. Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р. № 46. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних або робіт, пов'язаних із санітарним та побутовим обслуговуванням) відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р. № 256. Згідно з п. 7 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169, до участі в конкурсі не допускаються особи, які: а) досягли граничного віку перебування на державній службі; б) визнані недієздатними; в) мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади державного службовця; г) у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками; т) позбавлені права займати відповідні посади; д) в інших випадках, установлених законами.

При влаштуванні на роботу громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку. Відповідно до вимог ст. 200 КУпАП прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами тягне за собою накладення штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Те саме порушення, допущене посадовою особою після застосування до неї протягом року заходу адміністративного стягнення за такі дії, тягне за собою накладення штрафу від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 30 1 "Про трудові книжки працівників" при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без неї приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше. Книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Трудова книжка нотаріуса із внесеним до неї приватним нотаріусом записом про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності зберігається в реєстраційній справі нотаріуса в Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Книжка стажиста державного нотаріуса заповнюється і зберігається у Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Трудова книжка стажиста приватного нотаріуса заповнюється та зберігається приватним нотаріусом - керівником стажування (Закон України "Про нотаріат").

У випадках, передбачених законодавством, при влаштуванні на роботу громадянин зобов'язаний подати також документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров'я та інші документи. Так, за п. 6 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20 грудня 1993 р. № 455, особи, які влаштовуються на роботу, що вимагає спеціальних знань, зобов'язані подати відповідні документи про освіту чи професійну підготовку (диплом, атестат, посвідчення). Особи, які приймаються на роботу в дитячі заклади освіти, зобов'язані подати медичний висновок про відсутність протипоказань для роботи в дитячій установі. Згідно зі ст. 33 Закону України від 4 вересня 2008 р. № 375-VI "Про оздоровлення та відпочинок дітей" працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку при прийнятті на роботу зобов'язані надати документ про проходження обов'язкового медичного огляду, який дає право працювати з дітьми. Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатись особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, тобто документ, який підтверджує факт закінчення процесу навчання. Слід зауважити, що довідка про факт навчання у певному навчальному закладі не є документом про освіту, оскільки не засвідчує факт закінчення процесу навчання, тобто відрахування Із навчального закладу. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних сил держав-учасниць СНД, пред'являють військовий квиток. Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов'язані пред'явити довідку про звільнення. Неповнолітні віком від 14 до 16 років замість паспорта повинні пред'явити свідоцтво про народження, а особи, які поступають на роботу в рахунок броні,-направлення на роботу відповідного органу з працевлаштування.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну належність, походження, реєстрацію та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Укладення трудового договору оформлюється наказом роботодавця про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від б листопада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Трудовий договір укладається у письмовій чи усній формі. Дотримання письмової форми трудового договору є обов'язковим у таких випадках:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітніми;

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

в інших випадках, передбачених законодавством України (наприклад, з працівниками, діяльність яких пов'язана з державною таємницею; про виконання оплачуваних громадських робіт; трудові договори з релігійними організаціями; при проходженні альтернативної (невійськової) служби; з особами, залученими до роботи у фермерському господарстві та ін.). Так, трудові договори з працівниками, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, укладаються в письмовій формі згідно з постановою Кабінету Міністрів від 16 листопада 1994 р. № 779. Типову форму трудового договору з працівником, діяльність якого пов'язана з державною таємницею, затверджено наказом Державного комітету України з питань державних секретів від 8 грудня 1994 р. № 44. Згідно зі ст. 27 Закону України від 19 червня 2003 р. № 973-ІУ "Про фермерське господарство" з особами, залученими до роботи у господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо).

Письмові трудові договори укладаються у двох примірниках, кожен з яких підписується сторонами, має однакову юридичну силу і знаходиться у кожної зі сторін договору. Перевага письмової форми полягає у тому, що всі умови трудового договору фіксуються в єдиному акті, обов'язковому для сторін. Письмова форма договору підвищує рівень гарантій сторін щодо реалізації його положень. Письмове оформлення трудових договорів осіб, які вже працюють, можливе тільки за їх згодою. Трудові договори працівників із фізичною особою-роботодавцем підлягають реєстрації в порядку, визначеному законодавством.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

У деяких галузях господарства за умовами допущення до роботи працівники зобов'язані пройти попередній медичний огляд. Так, відповідно до ст. 21 Закону України від 6 квітня 2000 р. № 1645-1II "Про захист населення від інфекційних хвороб" проводяться обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб. За пунктом 2.1 Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 6 травня 2008 р. № 95, до робіт на об'єктах нафтогазодобувної промисловості допускаються особи, що пройшли медичний огляд згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 р. № 246.

Обов'язковий попередній медичний огляд проводиться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року. Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою: а) визначення стану здоров'я працівника і реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих і небезпечних чинників виробничого середовища та трудового процесу; б) виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь). Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Під час прийняття на роботу роботодавець повинен видати направлення на обов'язковий попередній медичний огляд працівника. Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань. Порядок проведення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

З метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров'я вона підлягає обов'язковому попередньому та періодичним психіатричним оглядам. Порядок проведення обов'язкових оглядів і перелік медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1465. Такі огляди проводяться за програмою, яка передбачає обов'язкове та у разі потреби додаткове обстеження. Під час проведення обов'язкових психіатричних оглядів ураховуються відомості про звернення до психоневрологічних закладів за психіатричною допомогою. У разі виявлення в особи ознак психічного захворювання (розладу), яке є протипоказанням для виконання окремих видів діяльності, або якщо вона страждала на тяжкий психічний розлад у минулому (не менш як п'ять років тому), а також у разі незгоди особи з результатами психіатричного огляду вона повинна пройти додаткове психіатричне обстеження амбулаторно або в умовах стаціонару. Рішення про наявність психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності після додаткового психіатричного обстеження приймається лікарсько-консультативною комісією. Після проведення психіатричних оглядів особі видається довідка, в якій зазначається наявність чи відсутність у неї психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності. Строк дії довідки встановлюється відповідно до періодичності психіатричних оглядів.

Наявність чи відсутність в особи наркологічних протипоказань для виконання окремих видів діяльності встановлюється відповідно до Порядку проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 р. № 1238. Метою проведення наркологічного огляду громадян є виявлення хворих на алкоголізм, наркоманію та токсикоманію, а також визначення наявності чи відсутності наркологічних протипоказань до виконання функціональних обов'язків і провадження видів діяльності, зазначених у переліку професій, та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичні профілактичні наркологічні огляди. Огляд громадян проводиться в наркологічному закладі за місцем постійного їх проживання, а працівників МВС та СБУ, співробітників Служби зовнішньої розвідки - у відомчих лікувально-профілактичних закладах. Первинний наркологічний огляд проводиться у разі прийняття на роботу або перед початком іншої діяльності. Під час проведення огляду враховуються дані про лікування громадянина в наркологічних закладах. Після проведення наркологічного огляду в стаціонарі громадянину видається сертифікат, в якому зазначається наявність чи відсутність у нього наркологічних протипоказань до виконання функціональних обов'язків та провадження видів діяльності. Обов'язковий профілактичний наркологічний огляд проходять: а) працівники підприємств, які під час виконання своїх функціональних обов'язків повинні використовувати спирт етиловий;

б) працівники фармацевтичних підприємств, аптечних закладів;

в) працівники підприємств, які проводять роботи, пов'язані з використанням вибухових матеріалів, працюють на вибухо - та пожежонебезпечних виробництвах; г) працівники підприємств, які для виконання своїх професійних обов'язків мають отримати, носити і використовувати вогнепальну зброю; ґ) працівники пожежної охорони, газорятувальної служби, служб запобігання виникненню відкритих газових і нафтових фонтанів та їх ліквідації; д) водії транспортних засобів; е) авіаційний персонал цивільної авіації та ін.

Роботодавець має право запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному й тому самому підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одне одному. На підприємствах, в установах організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством. Так, згідно зі ст. 12 Закону України "Про державну службу" не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками.

До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний:

- роз'яснити працівникові його права та обов'язки і проінформувати його під розписку про умови праці та наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

- ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

- провести інструктаж працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони.

5. Зміна умов трудового договору
Переведення на іншу роботу
Переведення з ініціативи роботодавця
Переведення на іншу роботу в інтересах працівника
Переміщення на інше робоче місце
Зміна істотних умов праці
6. Припинення трудового договору
6.1. Поняття та класифікація підстав припинення трудового договору
6.2. Припинення трудового договору за підставами, у яких присутня взаємна воля сторін
6.3. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru