Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - Розділ 12. ФІНАНСИ ФІНЛЯНДІЇ

12.1. Особливості реформування фінансової системи Фінляндії

У 1991 р., після розпаду Радянського Союзу, фінська економіка опинилась у стані глибокої і безнадійної регресії. Країна з населенням у 5 млн осіб, але з досить великою територією (дві третини якої вкриті лісами, а одна десята — водою), жила переважно за рахунок експорту продукції лісового і сільського господарства. Розруха, в якій опинився колись могутній сусід, що забирав четверту частину всього фінського експорту, залишила незатребуваними тонни лісоматеріалів і туалетного паперу.

Провівши дві важкі девальвації, фінському уряду вдалося дещо стабілізувати економіку. Однак для того щоб знайти вихід із ситуації, вимагалися радикальніщі заходи, які вирішили розробляти шляхом комплексного аналізу можливих альтернатив. У 1992 р. фінські парламентарії вирішили створити спеціальну групу для підготовки доповіді з цього питання, а в 1993 р. заснували спеціалізований тимчасовий комітет, виділивши йому досить щедре фінансування.

Наприкінці 90-х років XX ст. основна ставка була зроблена на побудову в країні інформаційного суспільства. Для досягнення цієї мети було вирішено використати як недоліки, так і переваги фінської географії та економіки. Величезні безлюдні простори, довгі полярні ночі надавали потужного стимулу для розвитку безпровідних комунікацій.

Крім того, держава рішуче відмовилась субсидувати ті галузі промисловості, які ще не так давно забезпечували їжею основну частину населення країни, але не мали особливих перспектив у майбутньому. Замість цього величезні гроші були вкладені в перенавчання людей, що втратили роботу (а безробіття в той час досягло 20 %). Більше того, Фінляндія не стала вкладати бюджетні гроші у створення інфраструктури інформаційного суспільства, а пішла шляхом створення таких умов для бізнесу, щоб самим компаніям було вигідно досягти революційного прориву в цьому напрямі. Важливу роль відіграла лібералізація фінансового сектору, який до 1993 р. опинився майже повністю в іноземному володінні, однак вийшов із затяжної банківської кризи.

Відмова від протекціонізму, жорстокого державного регулювання, переважного інвестування у важку промисловість вкрай ускладнили умови конкурентної боротьби для фінських компаній. Це було гарантією того, що виживуть тільки най-сильніші. Такою була компанія "Nokia", й одними лише технологічними і бізнес-рішеннями пояснити цей феномен не вдається. Ставка на мобільний зв'язок, його новий стандарт і американського інвестора виявилась рятівною. Підготувавши концепцію "Nokia 2000", компанія, чия капіталізація на той момент не досягала навіть мільярда доларів, зібрала на Нью-Йоркській фондовій біржі 3,5 млрд дол. Більше того, вихід на біржу сприяв виведенню компанії на глобальний рівень.

Фінська компанія "позичила" в американського інвестора не тільки капітал, а й нову практику менеджменту і бухобліку. У 1995 р. прибуток компанії досяг мільярда доларів. А потім сталася перша криза, пов'язана з виробничими і логістичними проблемами. У 1996 р. була проведена чергова реструктуризація: компанія позбавилась побутової електроніки. Крім того, було прийнято остаточне рішення про те, що штаб-квартира буде знаходитися у Фінляндії, завдяки чому відносини між корпорацією і фінським урядом вийшли на новий рівень, що позначилось як на оподаткуванні, так і на різних видах неформальної підтримки.

Загалом, у 1998 p. "Nokia" вперше вийшла на перше місце у світі серед виробників мобільних телефонів, а потім почала стрімко нарощувати свою частку на світовому ринку. З цього часу почалось все стрімкіше її перетворення в транснаціональну корпорацію. Із 65 тис. працівників "Nokia Corporation" у Фінляндії працюють лише 24 тис. (на компанію припадає 1 % усіх робочих місць у країні і 5 % — серед зайнятих на виробництві). У десяти країнах ведеться виробництво, у 15 — науково-дослідних розробок, і саме це набуває все більшого значення.

Нині компанія все більше перетворюється на локомотив подальшого науково-технічного прогресу Фінляндії. Розмір державного фінансування науково-дослідних робіт у країні і без того один із найвищих — 3,6 % ВВП, а на частку "Nokia" припадає 35 % усіх бізнес-інвестицій у цю сферу.

Фінляндія четвертий рік лідирує в рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, в рейтингу Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за рівнем освіти, займає одне з провідних місць за рівнем життя. У країні практично немає корупції та цензури, а показник тривалості життя — один із найвищих (75 років для чоловіків і 82 — для жінок), що чудово корелюється з одним із найвищих в Європі коефіцієнтів народжуваності — 1,73.

"Nokia" при цьому займає більше третини всього світового ринку мобільних телефонів, її оборот давно перевищив обсяг держбюджету, на її частку припадає 4 % ВВП, 1,9 % його приросту, 60 % капіталізації Гельсинської фондової біржі.

Розвитку фінської економіки сприяло небачене зростання продуктивності праці. А шляхом "Nokia" нині йдуть сотні дрібніших фінських компаній, яких тільки в галузі інформаційних технологій нараховується близько трьох тисяч.