Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 12.3. Основні видатки в бюджеті Фінляндії

Основні видатки державного бюджету Фінляндії спрямовані на соціальний захист населення, допомогу місцевим бюджетам, освіту, охорону здоров'я, культуру, охорону навколишнього середовища. Дефіцит держбюджету в 2006 р. становив 3 %.

Рівень фінансування сфери науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) у Фінляндії зріс до 2,78 % від ВВП. Вона з 1995 р. знаходиться на шостому місці у світі за ефективністю інноваційної діяльності.

Високий рівень, на відміну від України, фінансування системи освіти (7 % від ВВП) і охорони здоров'я (5,8 % від ВВП) сприяв переходу цієї країни на інноваційну модель розвитку. Зіставлення річних витрат на соціальні цілі в доларовому обчисленні на одну особу робить перевагу Фінляндії над нашою країною ще очевиднішою: 2618 дол. у Фінляндії проти 300 в Україні (дані за 1999 р.).

Підвищення життєвих стандартів на 41 % при високих освітніх стандартах сприяло зростанню споживчого попиту на якісну та інноваційну продукцію, що виражається у високій забезпеченості населення телефонними лініями, засобами мобільного зв'язку, комп'ютерами з виходом в Інтернет з надшвидкісним доступом та ін. Зниження рівня життя в Україні більш ніж у два рази за 10 років (з 1990 по 1999 р.), що супроводжувалося скороченням соціальних послуг, призвело до стиснення споживчого попиту та його примітивізації. Різна динаміка державного попиту у Фінляндії та в Україні виявилася у тому, що частка державного бюджету у ВВП України впала до 28 % у 2000 р., тоді як у Фінляндії вона зросла до 55,1 %.

У Фінляндії зміна попиту сприяла структурним зрушенням в експорті, експорт наукомістких товарів зріс з 16 % у 1996 р. до 28 % у 2000 р.

Значні кошти з бюджетів усіх рівнів виділяються на соціальний захист населення, допомогу безробітним, чисельність яких досягає 5—6 %. Причому багатодітні безробітні мають дохід на рівні тих, хто працює. За обслуговування в системі охорони здоров'я фіни платять усього 10 % від ціни, кожна молода людина повнолітнього віку має право на отримання однокімнатної квартири, сплативши за неї символічну ціну або оплачуючи її вартість частинами.

Студенти, котрі навчаються в університеті Міккелі, живуть у гуртожитках і в орендованих квартирах. Найдешевше коштує квартира для трьох: 190 євро на місяць. Житло в приватному секторі коштує 80 євро на місяць,

У 2004 р. вартість робочої сили у Фінляндії становила 37174 дол. США (за паритетом купівельної спроможності), вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок дорівнював 65 рокам. Останніми роками на 10 % зросла кількість працівників, старших за 60 років.

Протилежна динаміка конкурентоспроможності в Україні і Фінляндії зумовлена відмінністю їх соціально-економічних моделей, що визначають профіль міжнародної спеціалізації. На стадії глобалізації переваги фінської моделі збільшилися, завдяки чому Фінляндія увійшла до нечисленної групи держав, які виграли від інтернаціоналізації. Конкурентоспроможність фінської економіки забезпечується головним чином інноваційним розвитком, який залежить від якості кооперації між різними секторами економіки (виробництво — наука — освіта) і різними соціальними інститутами (приватний бізнес — держава — підприємницькі та профспілкові організації), що беруть участь в інноваційному процесі. Необхідною умовою успішної кооперації між ними є взаємопов'язаний розвиток і відносна соціальна однорідність різних сфер соціально-економічної діяльності, які були втрачені в Україні в ході радикальних реформ.

Складною проблемою є швидке старіння населення у Фінляндії, темпи якого є найвищими в ЄС.

12.4. Місцеві фінанси (фінанси комун)

Про особливості формування і використання фінансів комун у Фінляндії можна довідатися на прикладі комуни Вйора, розташованої у шведськомовному регіоні Фінляндії, в якій значні кошти виділяються на благоустрій, освіту тощо.

За українською міркою, населений пункт, де мешкає близько трьох з половиною тисяч жителів, — село. У Фінляндії з населенням трохи більше п'яти мільйонів, Вйора — одне з тисяч містечок, де мешканцям живеться спокійно і комфортно.

Вибори до комуни Вйори відбуваються кожні чотири роки. Депутатів обирають у кількості 21 особи. У виконавчому комітеті на безоплатній основі працює 9 депутатів. Сесії проводяться раз на три тижні. Робота під час сесійних засідань оплачується в сумі 40 євро за день. Керує виконавчим комітетом директор.

На цю відповідальну посаду його обирають депутати. Директору підпорядковані такі департаменти комуни: будівельно-технічний, аграрний, соціальний, екологічний, освітній та ін. Однак сам директор не є депутатом і може за ефективної роботи очолювати комуну навіть до пенсії. Загалом на штатній основі в органі місцевого самоврядування працює 30 осіб. Утім, великий обсяг роботи в соціально-культурній, спортивній галузях виконується вйорівцями на громадських засадах.

Річний бюджет комуни — 16 млн євро. Половину з цієї суми комуна заробляє сама, решту перераховують Гельсинкі. Однак бюджетний кодекс виписано так, що й цих коштів достатньо, щоб утримувати в належному стані шість початкових і одну вищу школи, гімназію, бібліотеку, чотири дитсадки — у Вйорі мешкає понад 900 дітей. Вистачає й на дороги, вуличне освітлення, наведення чистоти, озеленення, і, звичайно, на підопічних комуни — людей похилого віку, котрі мешкають і в себе вдома, і в пансіонатах.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Які податкові пільги встановлені у Фінляндії для нерезидентів?

2. Як оподатковуються доходи юридичних осіб у Фінляндії?

3. Як оподатковуються доходи фізичних осіб у Фінляндії?

4. Назвіть ставки внесків у соціальні фонди у Фінляндії.

б. На що витрачаються кошти бюджетів усіх рівнів у Фінляндії?

6. Як фінансується освіта і наука у Фінляндії?