Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - 4.1. Структура державних фінансів

4.1. Структура державних фінансів

Державні фінанси Польщі - це сукупність державних доходів і державних витрат (витрат бюджетів різних рівнів).

Бюджетна система включає державний бюджет і фінанси органів місцевого самоврядування (воєводств, повітів, гмін). Відповідно до Закону про державні фінанси від 26 листопада 1998 р. державні кошти - це:

1) державні доходи;

2) кошти, що надходять з іноземних джерел і не підлягають поверненню;

3) надходження бюджетних організацій та юридичних осіб, що належать до сектору державних фінансів, від їхньої діяльності та з інших джерел;

4) надходження до державного бюджету і місцевих бюджетів від:

а) продажу цінних паперів чи здійснення інших фінансових операцій;

б) приватизації державного майна чи майна територіальних одиниць самоврядування;

в) виплати позик, виділених із державних коштів;

г) отриманих позик і кредитів.

Державні доходи Польщі включають:

1) державні податки, до яких зараховуються податки та інші грошові платежі, сплата яких на користь держави регулюється окремими законами;

2) інші доходи, до яких належать:

а) збори;

б) доходи від використання майна, зокрема від його найму та оренди, а також інших угод подібного характеру, дивіденди від внесеного капіталу;

в) доходи від продажу речей і прав, а також від надання послуг одиницями, про які йдеться в ст. б ч. 1 Закону;

г) доходи від продажу прав, що не є надходженням згідно з ч. 1 п. 4 літ. а) Закону;

д) надходження від спадків, відписів і дарунків у грошовій формі;

е) інші доходи, отримані на підставі окремих положень, якщо тільки вони стягуються органами, які фінансуються з державних доходів, одиницями, що підпорядковуються цим органам або перебувають під їх наглядом, про що йдеться в ст. б п. 1 Закону.

Державні кошти можуть призначатися для покриття:

1) державних видатків;

2) витрат державного бюджету і бюджетів одиниць місцевого самоврядування.

Державні витрати - це:

1) погашення отриманих позик і кредитів;

2) викуп цінних паперів та інші фінансові операції;

3) надання позик.

До сектору державних фінансів зараховують:

1) органи державної влади та підпорядковані їм організації;

2) державні юридичні особи та інші організаційні одиниці, які не належать до Загального судового реєстру і діяльність яких фінансується з державних коштів повністю або частково за винятком:

а) державних підприємств;

б) державних банків;

в) торговельних товариств.

Сектор державних фінансів поділяється на:

1) урядовий;

2) сектор самоврядування, який охоплює одиниці місцевого самоврядування та їхні органи, а також підпорядковані цим органам організаційні одиниці.

Державні фінанси - це процеси, пов'язані з накопиченням державних коштів та їхнім розподілом, зокрема:

1) збиранням і накопиченням доходів;

2) витрачанням державних коштів;

3) фінансуванням дефіциту;

4) взяттям зобов'язань, які потребують залучення державних коштів;

б) управлінням державними коштами; 6) управлінням державним боргом.

Державний борг у Польщі охоплює зобов'язання сектору державних фінансів з таких категорій:

1) емітованих цінних паперів, які є грошовими гарантіями;

2) отриманих кредитів та позик;

3) прийнятих депозитів;

4) стягнення зобов'язань:

а) з бюджетних одиниць;

б) на основі законів та судових рішень, виданих порук і гарантій тощо.

Державний бюджет - річний план доходів і видатків, а також надходжень і витрат:

1) органів державної влади, контролю і охорони права;

2) судів і трибуналів;

8) урядової адміністрації.

Бюджет держави ухвалюється у формі закону про бюджет на період календарного року - "бюджетного року" (з 1 січня до 31 грудня). До бюджету держави також включені кошти, що надходять із закордонних джерел і не підлягають поверненню, та фінансовані з них видатки.

Закон про бюджет містить також:

1) порівняння надходжень і видатків бюджетних закладів, допоміжних господарств бюджетних одиниць і спеціальних фондів;

2) плани щодо надходжень і видатків державних цільових фондів;

3) порівняння дотацій для державних агентств та фундацій. Закон про бюджет може містити плани надходжень і видатків:

1) одиниць, про які йдеться в п. 4 підп. 1;

2) інших одиниць урядового сектору.

Доходами державного бюджету є:

1) податки і збори, які згідно з іншими положеннями не є доходами одиниць місцевого самоврядування, цільових фондів чи інших суб'єктів сектору державних фінансів, мита;

2) внески з прибутку державних підприємств та одноосібних спілок Державної скарбниці, дивіденди;

3) внески з прибутку Народного банку Польщі;

4) внески суфіцитів (профіциті в) обігових коштів державних бюджетних закладів, а також частин прибутку допоміжних господарств державних територіальних одиниць;

б) доходи, отримувані державними одиницями, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;

6) доходи від здавання їх у найм та оренду, а також від інших подібних угод характеру майнових еквівалентів Державної скарбниці, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;

7) внески від поручительств і гарантій, наданих Державною скарбницею;

8) відсотки, нараховані на кошти на державних банківських рахунках бюджетних одиниць, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;

9) відсотки, нараховані на строкові вклади, кошти, які перебувають на центральному поточному рахунку бюджету держави;

10) відсотки, нараховані на виділені з бюджету держави внутрішні і зовнішні позики;

11) штрафи, санкції та інші грошові покарання, якщо на підставі спеціальних положень вони не становлять доходів інших одиниць державного сектору;

12) спадщина, відписи і дарунки у грошовій формі на користь Державної скарбниці;

14) інші державні доходи.

Видатки бюджету держави призначаються на:

1) реалізацію завдань, виконуваних органами державної влади, контролю і охорони права, а також урядовою адміністрацією, судами й трибуналами;

2) загальні субвенції для одиниць місцевого самоврядування;

3) цільові дотації на виконання завдань урядової адміністрації, а також інші завдання, доручені одиницям місцевого самоврядування згідно з положеннями законодавства;

4) додаткове фінансування виконання власних завдань одиниць місцевого самоврядування;

б) дотації на виконання визначених законами завдань;

6) спільне фінансування програм, що реалізуються за рахунок коштів, що походять із закордонних джерел і не підлягають поверненню.

З видатків бюджету держави виокремлюють видатки, джерелом фінансування яких є кошти, що походять із закордонних джерел і не підлягають поверненню.

Різниця між доходами і видатками бюджету держави становить відповідно суфіцит (профіцит) або дефіцит бюджету держави.

Дефіцит бюджету держави може бути покритий надходженнями від:

1) продажу казначейських цінних паперів на ринку у країні та за кордоном;

2) кредитів, отриманих у вітчизняних і закордонних банках;

3) позик;

4) коштів, одержаних від приватизації майна Державної скарбниці;

б) суфіциту бюджету держави з минулих років. З бюджету держави в межах, визначених Законом про бюджет, можуть виділятися позики:

1) для одиниць місцевого самоврядування за певними процедурами;

2) обумовлені міжнародними угодами;

3) обумовлені іншими (не законом про бюджет) законами. Позики, виділені з бюджету держави, обкладаються відсотками, розмір яких визначається угодою.

У бюджеті держави створюється загальний резерв, що не може перевищувати 0,2 % видатків бюджету.

У бюджеті держави можуть створюватися такі цільові резерви:

1) на видатки, які не можуть бути детально покласифіковані на статті у процесі розробки бюджету;

2) на видатки, джерелом фінансування яких є кошти з закордонних джерел, серед них ті, що не підлягають поверненню;

3) якщо інші закони того вимагають.

Видатки бюджету держави поділяються на:

1) поточні;

2) призначені на обслуговування боргу Державної скарбниці;

3) майнові.

Поточні видатки охоплюють:

1) загальні субвенції для одиниць місцевого самоврядування;

2) дотації;

3) заробітну плату і нарахування на неї;

4) оплату інших послуг для фізичних осіб; б) закупівлю товарів і послуг;

6) інші видатки, пов'язані з функціонуванням бюджетних одиниць або реалізацією їхніх статутних завдань.

Послуги на користь фізичних осіб охоплюють видатки бюджету держави, які не є винагородою за виконану роботу, спрямовані на підставі окремих положень безпосередньо або опосередковано на фізичних осіб.

Дотаціями є видатки бюджету держави, які розраховуються на особливих засадах і призначаються на:

1) фінансування або дофінансування:

а) завдань урядової адміністрації чи інших завдань, доручених одиницям місцевого самоврядування згідно з положеннями;

б) визначених законом завдань, які реалізуються іншими, відмінними від одиниць місцевого самоврядування, одиницями;

в) власних поточних завдань одиниць місцевого самоврядування;

г) завдань, визначених для реалізації для одиниць, не зарахованих до сектору державних фінансів, а також фундаціям і товариствам;

д) реалізації інвестицій, про які йдеться в ст. 74 п. 2, далі -"цільових дотацій";

2) дофінансування поточної діяльності зазначених у Законі суб'єктів, далі - "суб'єктів дотацій";

3) доплати до оплати вироблення визначених видів виробів чи надання послуг, які обраховуються за одиничними ставками, далі - "предметні дотації";

4) доплати до відсотків, які нараховуються на банківські кредити у розмірах, визначених в окремому положенні;

5) початкове забезпечення обіговими коштами новостворених бюджетних закладів та допоміжних господарств бюджетних одиниць, далі - "дотації на початкове забезпечення обіговими коштами".

Видатки на обслуговування боргу Державної скарбниці охоплюють, зокрема, видатки бюджету держави на виплату відсотків і дисконту від казначейських цінних паперів, виплату відсотків за взяті кредити і позики, а також виплати, пов'язані з наданими Державною скарбницею поручительствами та гарантіями.

Майнові видатки охоплюють:

1) видатки на закупівлю і володіння акціями, а також внески до торговельних спілок;

2) інвестиційні видатки державних бюджетних одиниць, а також цільові дотації на фінансування чи дофінансування коштів для реалізації інвестицій.