Вексельна справа - Демківський А.В. - ДОМІЦИЛЯЦІЯ ВЕКСЕЛІВ

Необхідність забезпечення своєчасності отримання платежу інколи створює ситуацію, за якої платникові векселя стає зручнішим і економічно доцільнішим не самому розраховуватися за вексельним зобов'язанням, а за попередньою домовленістю доручити це зробити третій особі. Призначення вексельним платником якоїсь третьої особи має назву доміциляції векселів. Тоді під ім'ям платника вказується: "Підлягає оплаті в ..." або "Платіж у ...", тобто зазначаються інше місце чи особа, яка зобов'язана заплатити.

Вексель, що містить застереження про його оплату третьою особою у місці проживання платника або іншому місці, називається доміцильованим векселем. Він має такі головні особливості: незбіг місця проживання платника і місця платежу за векселем; зазначення третьої особи.

Особа, яка, підмінюючи акцептанта чи векселедавця, платить за векселем, називається доміциліатом, а та, що уповноважила Його це зробити, — доміциліантом. Для переказувана обов'язку платежу іншій особі доміциляція є надзвичайно важливою дією. Вона звільняє платника від турбот про платіж, особливо тоді, коли він проживає там, де немає банківських установ. Доміцильований вексель є привабливішим для всіх бажаючих його придбати, він легко може дисконтуватися у банку, а в інкасових операціях за таким векселем відсутні накладні затрати.

У вексельному праві особа, яка дала згоду стати доміциліатом, виступає особливим платником. Особливий платник діє виключно в межах доручення і за кошти акцеп-танта-платника, що стає доміциліантом. Тобто за доміцильованим векселем правовідносини між доміциліатом і векселетримачем не виникають. Як правило, доміциліа-том стає спеціалізована фінансова установа, яка здійснює платіж за векселем з раніше зарезервованих у ній коштів векселезобов'язаної особи. Здійснюється доміциляція векселів шляхом написання доміциляційної формули на лицевий бік векселя, яка є спеціальним застереженням векселедавця про платіж у місці, що не збігається з місцем проживання платника.

Практика доміцилювання векселів виробила такі традиції:

• трасант у переказних і перший векселетримач у простих векселях доручають доміцилювати вексель у трасата (в першому випадку) і векселедавця у простому векселі;

• трасат (векселедавець простого векселя) звертається до особи, що перебуває у бажаному для ломіциляції місці з проханням дозволити доміциляцію і вказати умови покриття, які слід надати доміциліатові, в тому числі розмір комісійних, розмір процентів з рахунку на залишки сум тощо;

• комісіонер дозволяє призначити себе доміциліатом, як правило, за умови попереднього покриття своїх затрат. Але за наявності кредиту з боку доміциліанта відносно доміциліата проблема покриття не виникає. Сторони лише узгоджують конкретні умови доміциляції;

• платник у переказному векселі і векселедавець у простому доміцилюють вексель і письмово повідомляють векселедавця переказного векселя (першого тримача простого), надсилаючи йому доміцильований вексель. Останній попередньо акцептується платником, що знімає можливу недовіру щодо своєчасності платежу іншою особою чи в іншому місці.

Механізм доміцилювання діє саме так тому, що право доміцилювати вексель належить виключно векселедавцеві (трасанту). Лише він може обумовлювати вексельний текст у його суттєвих реквізитах. А після того як векселедавець указав місце платежу, жодна особа, навіть він сам, не може його змінити. Більше того, якщо акцептант недоміци-льованого переказного векселя при написанні свого акцепту вказує інше місце платежу, тим самим він перетворює вексель на модифікований, тобто умовний. Якщо згідно з вексельним правом будь-яка умова вважається недійсною, то такий вексель визнається недоміцильованим. Разом із тим за англійсько-американською системою подібна модифікація ? законною, але у випадку, коли презентант погодився прийняти вексель у видозміненій формі.

У доміцильованому векселі векселедавець може не вказати ім'я доміциліата. Тоді його може написати платник у процесі акцепту або сам векселедавець, коли вексель пред'являтиметься до платежу. Якщо ж ні акцептант, ні векселедавець не вказали ім'я доміциліата, це означає, що за вказаним місцем доміциляції векселедавець здійснюватиме платіж сам. За даною ознакою розрізняють два типи доміцильованих векселів:

• визначено-домщильованІ (власне-доміцильовані, дійсно-доміцильовані). Це векселі, в яких векселедавець у формулі доміцилювання вказує і місце платежу, що є іншим, ніж місце проживання платника, та ім'я особи, яка здійснить платіж;

• невизначено-доміцильовані (невластиво-доміцильовані, несправжні доміцильовані). Ними називають векселі, в яких ім'я доміциліата векселедавець не вказав.

Причини існування другого типу випливають із специфіки господарсько-збутової діяльності учасників вексельного обігу. Невизначеність і нерегулярність надходжень і видатків зумовлюють потребу в тому, щоб у момент виписування і видачі векселя обмежуватися лише зазначенням іншого місця платежу або залишати місце, щоб доміциліата вказав акцептант. Тобто, доміцилюючи вексель невизна-чено, векселедавець може передбачити, що платник: сам здійснить оплату у місці доміциляції; призначить доміциліата у тексті акцепту; не знає, у кого платник доміцилю-вав вексель; прагне уникнути протесту, який стане можливим, якщо не буде знайдено доміциліата, а також бажає захистити себе від відповідальності на випадок регресу.

В разі відмови доміциліата оплатити доміцильований ним вексель здійснюється опротестування. В акті протесту обов'язково вказується причина відмови від платежу, а сам протест виписується проти платника, тобто доміциліанта. При цьому доміциліат нічим не зобов'язаний за доміцильованим векселем. Він не несе вексельної відповідальності навіть у випадку, якщо пообіцяв векселедавцеві здійснити платіж. З даної обіцянки випливає лише право доміциліанта вимагати від нього відшкодування збитків згідно з цивільним законодавством.

Ось чому комерційні банки, стаючи доміциліатами, не ризикують. Вони виконують платіж за доміцильованими векселями лише тоді, коли попередньо для цього їм депоновано відповідні суми або у клієнта є грошові кошти на поточному рахунку і він доручив банкові зняти з нього відповідну суму для платежу. За інших, умов банк відмовляється від платежу, а у випадках протесту не відповідає за платіж. При цьому протест здійснюється у приміщенні банку, але спрямовується проти платника. Якщо ж вексель у доміци-ліата не буде своєчасно опротестований, право регресу до векселедавця та індосантів векселетримач втрачає. Але платник і в даному випадку відповідає за платіж.

Такий механізм правових відносин між доміциліантом і доміциліатом зумовлений тим, що останній не є векселе-зобов'язаною особою платника. Ці відносини регулюються нормами цивільного права. Доміциліат лише виконує дане йому доручення: проведення своєчасного платежу за векселем коштом платника.

Найчастіше функцію доміциліата здійснює банк, що обслуговує платника. Поставивши на лицевому боці векселя напис "Як аваліст за..."і підписавши його, банк фактично стає доміциліатом і зобов'язаний у разі необхідності виконати дану операцію повністю і своєчасно. За це комерційний банк як особливий платник стягує відповідну комісійну винагороду, а після оплати векселя боржником пересилає погашений вексель даному клієнтові. При цьому діють індивідуальні ставки комісійних. Більше того, для своїх клієнтів, які мають розрахунковий (поточний) рахунок, операції з доміцильованими векселями банк може здійснювати безплатно.

У наданні згоди на доміциляцію векселів працівникам банку слід діяти обережно і виважено. Адже оплата доміцильованого векселя може зробити банк жертвою злочину. Щоб не оплатити фальшивий вексель, у більшості банків діє такий принцип: у кожному випадку прийняття рішення про доміциляцію векселя інформація про проведення даної операції негайно надсилається акцептантові належним повідомленням. Отримана підтверджу вальна відповідь стає гарантією законності та прибутковості доміциляцїї.

Наступність операцій з доміцильованими векселями показана на схемі 4.1.

Отож трасант доручає трасатові доміцилювати вексель. Трасат звертається до особи, яка перебуває у пункті прогнозованого платежу з проханням погодитися стати доміциліатом та повідомити умови покриття і додаткові затрати на оплату комісійної винагороди, процентів за розрахунком на залишки суми тощо. Доміциліат, як правило, надає свою згоду лише за наявності попереднього покриття чи наданого кредиту. Після збігу терміну вексель пред'являється йому як особливому платникові. Наданими в його розпорядження коштами він здійснює платіж. Потім перекреслює підпис акцептанта (векселедавця простого векселя) і повертає йому оплачений вексель. Особливий платник несе відповідальність лише за своєчасність оплати, але за умови точного виконання зобов'язань з боку плат-ника-акцептанта.

Доміцилювання простого векселя стає доцільним у двох випадках: по-перше, коли зазначене у ньому місце платежу викликає сумніви щодо наявності банківських установ для своєчасного отримання платежу і його переказу законному векселетримачеві; по-друге, коли у місці платежу відсутні надійні умови для опротестування векселя на випадок невиконання зобов'язання. Переказний вексель доміцилюють переважно з метою наближення місця платежу до центрів ділової активності.

Загалом шляхом доміцилювання підвищуються інвестиційні якості векселя та його ліквідність, зокрема:

• для платника (трасата) доміциляція економічно вигідна, оскільки звільняє його від турбот, пов'язаних з оплатою векселя;

• для векселедавця доміциляція зручна особливо тоді, коли він проживає там, де немає банківських закладів;

• векселезобов'язані особи, доміцилювавши вексель, роблять його привабливішим як для банківського дисконту, так і для інших набувачів, тому що, скажімо, при інкасуванні не потрібно нести накладних витрат;

• для комерційних банків доміциляція векселів складає важливу частину комісійних операцій, які проводяться на основі відповідних договорів, що укладаються між векселедавцем і банківським закладом. Призначення комерційного банку доміциліатом не лише підносить процес формалізації безготівкових розрахунків на якісно вищий щабель, а й забезпечує додаткові джерела формування короткострокових кредитних операцій, що мають назву "коротких грошей".

Слід зазначити, що на шляху розвитку операцій доміциляції в Україні існує низка перешкод, у тому числі:

недостатність стабільних взаємовигідних економічних стосунків між партнерами у виробничо-збутових операціях;

вимушене використання традиційних кредитних угод більшістю учасників господарського життя;

порядок, за яким комерційні банки оплачують доміцильовані векселі власним коштом, а клієнт повертає позичку пізніше з урахуванням процентів за неї;

недостатнє використання основоположних принципів доміциляції внаслідок відсутності знань, необхідного досвіду та ін.