Державне регулювання економіки - Калетнік Г.М. - Суб'єкти та форми державного регулювання РЦП

Залежно від того, які цінні папери пропонуються на ринку, нові чи імітовані раніше, РЦП поділяють на первинний та вторинний.

Первинний ринок є ринком перших і повторних емісій, на якому здійснюється початкове розміщення цінних паперів серед інвесторів та початкове вкладання капіталу у певні сфери економіки. На вторинному ринку обертаються емітовані раніше цінні папери. Операції на вторинному ринку не збільшують загальної кількості цінних паперів і загального обсягу інвестицій в економіку. Якщо вторинний ринок функціонує ефективно, то це забезпечує високу ліквідність цінних паперів. Основними операціями на вторинному ринку є перерозподіл сфер впливу та спекулятивні операції.

Учасники ринку цінних паперів

Учасниками ринку цінних паперів є емітенти, інвестори та особи, що здійснюють на цьому ринку професійну діяльність. Суб'єктом РЦП є держава, яка, з одного боку, може бути емітентом цінних паперів, з іншого - є суб'єктом регулювання їхньої емісії та обігу.

Емітентом цінних паперів, крім держави, можуть бути юридичні або фізичні особи, які від свого імені випускають цінні папери і зобов'язуються виконувати обов'язки, що випливають з умов їхньої емісії. Емітент має право на випуск акцій з моменту реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Права та обов'язки щодо цінних паперів виникають з моменту їх передачі емітентом покупцю чи його уповноваженій особі.

Інфраструктура РЦП

Основою організаційної структури РЦП є фінансові інститути, які забезпечують у своїх інтересах чи інтересах клієнтів трансформацію фінансових ресурсів у цінні папери, а також інститути інфраструктури. До установ інфраструктури РЦП належать організатори торгівлі на біржовому та позабіржовому ринках - біржі та позабіржові торгівельні системи, депозитарії, реєстратори, клірингові палати, інформаційні та рейтингові агентства. Певну роль у забезпеченні функціонування ринку відіграють саморегулівні організації професійних учасників ринку, які захищають інтереси професійних учасників РІДП та інвесторів.

Суб'єкти та форми державного регулювання РЦП

Законодавством України визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних і запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Регулювання, контроль та інші управлінські функції на РЦП здійснюють різні державні органи України, які можна об'єднати в чотири групи.

До першої групи належать Верховна Рада, Президент та Кабінет Міністрів України, які забезпечують створення загальних засад функціонування ринку, визначають стратегічні напрями державної політики та призначають склад Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

До другої групи належить спеціально створений орган державної виконавчої влади, на який безпосередньо покладена функція державного регулювання - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України.

До третьої групи належать державні органи, які в межах своєї компетенції здійснюють контроль або функції управління на фондовому ринку. Такими органами є: Фонд державного майна України (контроль за обігом приватизаційних паперів), Національний банк України (обслуговування обігу державних цінних паперів), Міністерство фінансів України (емісія, первинне розміщення, обслуговування та погашення ОЗДП тощо), Антимонопольний комітет (контроль за дотриманням вимог антимонопольного законодавства), Державна податкова адміністрація (контроль за дотриманням вимог податкового законодавства) та ін.

До четвертої групи входять державні органи, які виконують спеціальні функції контролю та нагляду за дотриманням законодавства і правозастосування на ринку цінних паперів: Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура, Служба безпеки України, господарські суди тощо.

Ринок державних цінних паперів

Ринок державних цінних паперів, як один із сегментів національного ринку цінних паперів, виконує дві основні функції: функцію обслуговування державного боргу, пов'язаного з дефіцитним фінансуванням державних видатків, і функцію інструмента монетарної політики. Функція регулювання грошового обігу через операції на відкритому ринку є логічним продовженням функції обслуговування державного боргу.

Успішне функціонування ринку державних цінних паперів значною мірою залежить від гарантій високого рівня ліквідності фондових цінностей, що перебувають в обігу. Останнє досягається завдяки реалізації таких факторів:

o гарантування високого і стабільного відсотка;

o застосування інструментів, які уможливлюють надання державним цінним паперам антиінфляційного імунітету (встановлення позитивного відсотка, індексація, прив'язка емісії до матеріальних цінностей тощо);

o законодавчого обмеження верхньої межі державного боргу;

o запровадження податкових пільг для фізичних та юридичних осіб, які інвестують свої фінансові ресурси вдержавні цінні папери;

o інформаційного забезпечення учасників ринку державних цінних паперів.