Економіка праці та соціально-трудові відносини - Гриньова B.M. - 6.3. Взаємозв'язок між попитом та пропозицією на робочу силу

Ринок праці не може бути однорідним, оскільки на різні робочі місця потрібні працівники зі специфічним набором знань і навичок. На ринку праці відбувається так звана сегментація, тобто поділ на стійкі замкнуті групи робочих місць і працівників, або сектори, відокремлені за певними ознаками, які обмежують мобільність робочої сили.

Основними причинами виникнення сегментації ринку праці є:

— розходження техніки і технології виробництва, нерівномірність науково-технічного прогресу в різних галузях, а отже, рівня загальної й спеціальної професійної підготовки працівників;

— необхідність адаптації до економічної кон'юнктури у зв'язку з нерівномірністю розвитку економіки;

— нерівні можливості при одержанні освіти, професійної підготовки, найманні на роботу тощо.

Ринок праці прийнято розділяти на два типи: первинний та вторинний.

Первинний — це робочі місця, спрямовані на внутрішній ринок праці, який характеризується стабільною зайнятістю, високою оплатою праці, вимагає високого рівня кваліфікації працівників і надає можливості професійного і кар'єрного зростання.

Вторинний ринок праці — це робочі місця зовнішнього ринку праці, який не потребує високої кваліфікації й використання складних технологій, характеризується нестабільною зайнятістю і низьким рівнем заробітної плати.

Первинний та вторинний ринки мають ряд особливих ознак, які відрізняють їх один від одного (табл. 6.1).

У процесі функціонування на ринку праці виникають різні ситуації. Так, на цьому ринку може бути тільки один покупець такого виду праці — роботодавець. Така ситуація називається монопсонією на ринку праці. Роботодавець змушений наймати робочу силу за ціною її пропозиції. Є два види монопсонії: дискримінуюча та недискримінуюча.

Таблиця 6.1. Особливі риси первинного та вторинного ринків

За дискримінуючої монопсонії роботодавець усім працівникам платить однакову заробітну плату, яка дорівнює середнім трудовим витратам, але, наймаючи додаткову робочу силу, він має запропонувати вищу заробітну плату і новим працівникам, і тим, що вже працюють.

За недискрімінуючої монопсонії роботодавець не платить працівникам однакову заробітну плату.

На ринку праці також може виникнути ситуація, коли на ньому буде тільки один покупець, що означатиме монополію роботодавця.

6.3. Взаємозв'язок між попитом та пропозицією на робочу силу

Важливими категоріями ринку праці є попит на працю і її пропозиція.

Попит на працю на. конкретному ринку праці означає кількість праці, що може бути куплена за встановленою ціною за певний термін часу. Попит на працю формують роботодавці, і він залежить від рівня оплати. Взаємозв'язок попиту на працю та її ціни, тобто заробітної плати, виражається законом попиту на працю, який наголошує, що величина попиту на працю перебуває у зворотній залежності від його ціни. Графічне зображення такого взаємозв'язку називається кривою попиту.

При побудові графіка на осі ординат відкладають розмір заробітної плати, а на осі абсцис — величину праці, яка представлена у вигляді кількості найманих працівників. Попит представлений у вигляді кривої (рис. 6*2).

Крім ціни праці на величину попиту на працю впливають такі фактори:

— попит на продукцію виробництва;

— рівень технологічної оснащеності виробництва;

— ціна капіталу.

Криві попиту на працю індивідуальні для кожного підприємства, галузі економіки, регіону. Синтез цих кривих показує узагальнене положення кривої попиту на працю в масштабах країни.

Підприємців може цікавити не тільки напрям зміни попиту на працю, а й величина зміни попиту залежно від впливу різних факторів.

Ступінь реакції одного показника на зміну іншого, пов'язаного з ним, називається еластичністю. Еластичність показує, на скільки відсотків зміниться одна величина зі зміною іншої на один відсоток. Коефіцієнт цінової еластичності попиту на працю визначається за формулою

Показник цінової еластичності попиту завжди буде від'ємною величиною, оскільки приріст величини попиту буде наслідком скорочення ціни праці і навпаки. Для оцінки еластичності часто знак " опускають і користуються абсолютним значенням. Якщо абсолютна величина показника еластичності буде менша за одиницю — попит буде відносно нееластичним, тобто зміна ціни на працю призведе до меншої зміни попиту на працю. Якщо абсолютна величина показника еластичності буде більшою за одиницю, то попит буде відносно еластичний — зміна ціни праці призведе до більшої зміни попиту на працю. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнюватиме одиниці — зміна ціни буде такою самою як і зміна попиту на працю і називатиметься одиничною еластичністю.

Пропозиція праці означає кількість праці, яка може бути запропонована на ринку праці за певною ціною. Пропозицію праці формують безробітні, особи, які вперше шукають роботу, та робітники, які працюють, але незадоволені умовами праці та шукають нове місце роботи.

Пропозиція праці залежить насамперед від рівня її оплати. Взаємозв'язок пропозиції праці і ціни — заробітної плати — виражається законом пропозиції праці, який гласить, що величина пропозиції праці перебуває у прямій залежності від її ціни. Графічне зображення цього взаємозв'язку називається кривою пропозиції праці (рис. 6.3).

На величину пропозиції праці, крім рівня оплати праці, впливають такі фактори:

— чисельність економічно активної частини населення;

— професійно-кваліфікаційна структура населення. Взаємозв'язок між попитом та пропозицією представлено на рис. 6.4.