Економіка праці та соціально-трудові відносини - Гриньова B.M. - 6.5. Особливості функціонування ринку праці в Харківській області

У 2004 р. Харківська область за кількістю працюючих на великих і середніх підприємствах посідала четверте місце в країні. В економіці регіону було зайнято 697,5 тис. осіб. У Харківській області, як і у цілому по Україні, є тенденція до скорочення чисельності працюючих у всіх видах економічної діяльності, але найзначніше це виявляється у сільському господарстві та промисловості. Скорочення відбулося, насамперед, на підприємствах, що зазнали найбільшого спаду обсягів виробництва і де, як наслідок, встановився низький рівень оплати праці. Характерною рисою розвитку сучасної економіки є структурний перерозподіл робочої сили у сферу підприємницької діяльності та малого бізнесу. Так, згідно з даними статистичних спостережень економічної активності населення, щорічно збільшується кількість громадян, які прагнуть самостійно забезпечити себе роботою. У 2004 р. із загальної кількості працюючих в економіці області кожен третій був зайнятий на підприємствах промисловості, сьомий — у закладах освіти, дев'ятий — в установах охорони здоров'я та соціальної допомоги.

Кількість молоді у віці 15—35 років у цілому в економіці у 2004 р. дорівнювала 203,2 тис. осіб, або 29 %, облікової кількості штатних працівників. Найбільш привабливими для молоді є оптова та роздрібна торгівля і фінансова діяльність. За статистичними даними кожен другий молодий фахівець задіяний у цьому виді діяльності. Кількість працівників передпенсійного віку на підприємствах нижча за абсолютний і відносний показники кількості молоді. Крім того, на підприємствах наприкінці 2004 р. працювало 115,9 тис. пенсіонерів, що становить 16,4 % облікової кількості штатних працівників, з них майже три чверті становлять пенсіонери за віком. Найчастіше їхня праця використовується у промисловості (18 % облікової кількості штатних працівників цього виду діяльності).

Необхідно відмітити, що сучасне виробництво і сфера послуг ставлять високі вимоги до освітнього рівня працівників. Незважаючи на загальне скорочення чисельності, керівники підприємств та організацій намагаються зберегти кваліфіковані кадри. Так, на кінець 2004 р. 383,9 тис. працівників (54,4 %) мали дипломи про закінчення вищого навчального закладу. При цьому 221 тис. осіб (57,6 % від загальної кількості дипломованих фахівців) мають повну вищу освіту. З них чверть зайнято в освіті, кожен п'ятий — у промисловості, одинадцятий — в органах державного управління. Рівень освіти у жінок виявився вищим, з кожних 100 жінок вищу освіту мали 61, чоловіків — лише 47.

У 2004 р. актуальною була проблема покращання умов праці на виробництві. Нестабільна робота промислових підприємств, відсутність необхідного рівня фінансування на впровадження радикальних заходів щодо утворення сприятливих умов для працівників, застосування застарілого обладнання, недостатній рівень автоматизації та механізації негативно впливають на стан їх здоров'я. Так, за даними щорічного статистичного спостереження, яке проводилось у 2004 р., на підприємствах та в організаціях промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та зв'язку, які не відповідали санітарно-гігієнічним нормам,, у Харківській області було зайнято 71,5 тис. осіб або 20,7 % від загальної кількості працюючих. При цьому кожна третя з них — жінка.

Протягом 2004—2005 рр. значна кількість осіб (більше 20 тис.) працювали у режимі вимушеної неповної зайнятості.

Значна диспропорція в рівнях заробітної плати, неповна зайнятість, несприятливі умови праці, низький рівень соціальної захищеності — все це спонукає працівників залишати робочі місця. Упродовж 2004 р. спостерігалося підвищення мобільності робочої сили. Так, коефіцієнт валового обороту робочої сили (відношення кількості прийнятих і вибулих до середньооблікової кількості працівників) дорівнював 60,8 % і на 4 % перевищував відповідний показник у 2003 р. При цьому кількість осіб, які вибули, на 8,3 % була більшою за кількість прийнятих і становила близько третини від середньооблікової кількості штатних працівників.

Унаслідок значної мобільності робочої сили на підприємствах Харківської області чисельність населення, не зайнятого трудовою діяльністю, продовжує зростати і безробіття на сьогодні є найбільшим ризиком ринку праці.

Необхідно відмітити наявність і позитивних тенденцій на ринку праці. Так, кількість вільних робочих місць і вакантних посад, про наявність яких службу зайнятості повідомляють підприємства, установи й організації, за рік збільшилася на 13,8 % , а у 2005 р. становила 11,2 тис.

Навантаження на одну вільну вакансію порівняно з 2004 р. у 2005 р. майже не змінилось і становило 5 осіб. При цьому відбулося скорочення цього показника на посади службовців (з 7 до б осіб), на місця, що можуть бути укомплектовані робітниками, які не потребують спеціальної підготовки (з 14 до 12 осіб). Разом з цим навантаження на 1 вакантне місце у сільському господарстві збільшилося на одну особу і становило 17 осіб.

Вільга детально попит та пропозицію на робочу силу упродовж 2004—2005 рр. показано у таблиці 6.3.

Дані, представлені у таблиці 6.3, свідчать про значне збільшення пропозиції робочої сили у 2006 р. порівняно з 2004. Так, пропозиція робочої сили держслужбовців збільшилася на 117,6 %, працівників сфери обслуговування та торгівлі — на 101,6, працівників сільського та лісового господарства — на 111,8, некваліфікованих робітників — на 111,9, осіб без професійної підготовки — на 127,8 %. В інших професійно-кваліфікаційних групах спостерігалася тенденція падіння пропозиції робочої сили. Попит на робочу силу також значно збільшився, крім працівники сільського та лісового господарства, динаміка якого становила 71 %, а на осіб без професійної підготовки взагалі попиту не було. Найбільший попит був на технічних службовців — 286 %. Найбільш сприятливе узгодження попиту та пропозиції відбувається у таких професійно-кваліфікаційних групах: робітників-верстатників (55 та 65 % відповідно), робітників-складальників (33,5 та 37,9 % відповідно). Найменш сприятливе узгодження попиту та пропозиції відбувається у таких професійно-кваліфікаційних групах: некваліфікованих робітників (7,9 та 8,9 % відповідно), працівників сфери обслуговування та торгівлі (5 та 9,4 % відповідно). Основними причинами виявлених тенденцій щодо узгодження попиту та пропозиції на робочу силу є: по-перше, розвиток ринкових відносин, який відбувається в Україні і потребує постійного підвищення конкурентоспроможності підприємств, що не можливо без висококваліфікованих фахівців, по-друге - економічна криза промислових підприємств.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Визначте структуру, сутність та функції ринку праці.

2. Дайте повну характеристику взаємозв'язку між попитом та пропозицією на робочу силу.

3. У чому полягає державне регулювання ринку праці?