Зовнішньоекономічна діяльність - Рум'янцев А.П. - Розділ VIII. Зовнішньоекономічна діяльність в сфері науково-технічних відносин

I. Науково-технічний потенціал.

II. Механізму здійснення науково-технічних зв'язків (НТЗ).

III. Форми реалізації НТЗ на світовому ринку.

Сучасна науково-технічна революція обумовлює розвиток зв'язків між суб'єктами ЗЕД в сфері науки і техніки.

Вперше термін науково-технічна революція (НТР) був запропонований англійським вченим Джоном Берналом для визначення сучасного науково-технічного перевороту.

1. Характерні риси НТР. На кінець 20 століття склалася наступна структура зайнятості населення:

- 5% - сільське господарство;

- 10% - промисловість;

- 85% - наука, освіта, управління, транспорт, послуги, торгівля.

2. Основні капіталовкладення сьогодні здійснюються в науку, в людину.

3. Зростання продуктивності праці (ПТ):

- в кам'яному віці - більше 2-2,5% за кожні 10 тис. років;

- в період рабовласництва - 4% в кожні 100 років;

- за останні 100 років - зростання в декілька разів. Суть НТР - злиття революцій в науці та техніці. Напрями досягнень, що розкривають конкретний зміст НТР:

o атомна енергія, термоядерна енергія;

o матеріали із заданими характеристиками (для освоєння космосу, землі тощо);

o нові способи одержання, перетворення, збереження інформації;

o нові засоби зв'язку;

o глобальне освоєння землі.

І. Науково-технічний потенціал

Науково-технічний потенціал (НТН) характеризується:

- рівнем розвитку його структурних елементів;

- зв'язків між ними;

- форм і методів використання. НТН:

- кадри;

- інформація;

- матеріально-технічна частина;

- організація. Показники ПТП:

- витрати на науково-технічний прогрес;

- ефективність нововведень;

- кадровий потенціал;

- впровадження нової техніки;

- економія живої праці;

- чисельність зайнятих в науці;

- питома вага робітників та службовців;

- чисельність наукових робітників;

- витрати на науку.

Економічні закони та науково-технічні відносини:

1. Закон підвищення потреб.

2. Закон відповідності продуктивних сил виробничим відносинам.

3. Закон вартості.

4. Закон попиту і пропозиції.

5. Закон зростання продуктивності праці.

II. Механізм здійснення науково-технічних зв'язків

Механізм МПТЗ - це сукупність принципів, форм, методів, за допомогою яких здійснюється міжнародне науково-технічне співробітництво суб'єктів ЗЕД

Міжнародні науково-технічні зв 'язки (МПТЗ) - це відносини між суб'єктами світового господарства з приводу використання досягнень сучасної науки та техніки. Основною концентрованою формою міжнародних науково-технічних відносин (МНТВ) виступає науково-технічний та технологічний обмін між країнами-партнерами.

Цілі МНТВ полягають в:

- прискоренні технологічного переозброєння господарських об'єктів економіки;

- підвищенні конкурентоспроможності продукції;

- збільшенні експорту та зменшення імпорту;

- розвиток МНТЗ на основі спеціалізації та кооперації виробництва;

- отримання прибутку. Види МИТО:

- чистий вигляд (знання, досвід, інформація);

- уречевлений вигляд (матеріали, машини, обладнання). Сфера МНТЗ включає науку, техніку, виробництво, управління.

III. Форми реалізації НТЗ на світовому ринку

1. Передача, продаж, надання по ліцензії промислової власності. Ліцензійна угода - зовнішньоторговельна угода, за якою одна із сторін (ліцензіар) пропонує іншій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта ліцензії.

2. Надання ноу-хау, тобто технологічного досвіду. Це передача повністю або частково конфіденційних знань технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру. Різниця між ліцензією та ноу-хау полягає в тому, що перша - патентується, а остання - ні.

3. Надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу та використання машин, обладнання, напівфабрикатів та матеріалів, отриманих шляхом купівлі, оренди, лізингу тощо.

4. Науково-технологічне промислове співробітництво у зв'язку з експлуатацією машин, обладнання, напівфабрикатів, матеріалів.

5.Надання інжинірингових послуг, а саме:

o Консультації.

o Послуги.

o Технічний контроль.

o Консультації, технологічно визначені в часі.

o Проектування нової технології.

o Технічне сприяння при проведенні спеціальних робіт.

o Проведення випробувань та перевірка обладнання:

- переробка сировини замовника із використанням оригінальної технології;

- передача технології в межах науково-технічної та виробничої кооперації.

o Передача технології в межах інвестиційного співробітництва (машини, обладнання, монтажні роботи, консультації навчання спеціалістів, технологічні лінії).

o Науково-технічна кооперація.

o Спільна розробка науково-технічних тем.

o Виконання науково-технічних робіт на замовлення.

o Міжнародні науково-виробничі об'єднання.

o Міжнародні лабораторії та центри.

o Міжнародні науково-технічні інститути.

o Передача науково-технічної інформації (конференції, симпозіуми, виставки, ярмарки).

o Підготовка кадрів.

o Найом вчених, спеціалістів.

Час впровадження окремих наукових результатів у виробництво називається лагом.

Цей лаг для окремих винаходів, наприклад, такий :

- фотографія - 112 років;

- електрика - 80 років;

- телебачення - 12 років;

- транзистори - 5 років;

- інтегральні схеми - 3 роки.

Сучасний стан по окремим країнам часового лагу (наука виробництво):

o Японія - 2-3,5 роки;

o СІЛА - 5-7 років;

o Німеччина - 5-10 років;

o Франція - 8-10 років.

Торгівля ліцензіями. Питома вага економічно розвинених країн на світовому ринку ліцензій:

- 90% експорту;

- 85% імпорту.

Лідером є СІЛА, на які припадає 2/3 всього продажу ліцензій. Дохід від продажів ліцензій складає:

- СІЛА - 11-12 млрд. дол.;

- Англія - 1 млрд. дол.;

- Італія - 1,2 млрд. дол.;

- Німеччина - 0,8 млрд. дол.;

- Франція - 0,6 млрд. дол.;

- Японія - 1,3 млрд. дол.

Лідером по імпорту ліцензій є Японія (2 тис. ліцензій в рік). Темпи зростання світового обороту ліцензій:

- 1960-1980 роки - більше 12разів;

- 1980-2000 роки - більше 10 разів.

Ціна на ліцензію повинна покрити витрати покупця. 1. Ціна на науково-технічну продукцію:

а) Ц л.дог. = _ П х К, де:

Ц лдог - ціна ліцензії договірна; П - прибуток;

К - частка (%) власника розробки.

б) Ц ,."". = Е х К, де:

Е - ефект від реалізації науково-технічної продукції.

в) Ц л.дог. = С нтп + (Р х 3)/100, де:

С нтп - собівартість науково-технічної продукції;

Р - рентабельність у %;

З - затрати на науково-технічну продукцію.

2. Ціна ліцензії.

И = ((10/30)/100) х (А^ х 100), де:

И - розмір роялті. Роялті - це процент, який отримує ліцензіар продажу ліцензії;

А - додатковий прибуток від ліцензії, який очікується від одиниці продукції;

Z - світова ціна одиниці ліцензованої продукції. Або

И8= (К/8) х 100, де:

Яз - ставка роялті; К - річна сума роялті;

Б - річна вартість чистих продажів за мінусом податків. Ціна ліцензії:

СР = ХУх х ^ х р, де:

Ср - ціна ліцензії;

УІ - об'єм продукції і-року;

2, - ціна одиниці продукції і-року;

Р - розмір роялті у %.

Особливості міжнародного продажу ліцензій та ноу-хау

Відмінність ліцензій від ноу-хау:

а) об'єкт ліцензійних операцій - винаходи, науково-технічний досвід;

б) зацікавленість ліцензіара полягає в збільшенні володіння ринком;

в) немає повного відчуження товару від виробника (зберігається титул власності);

г) передача прав на господарювання (ліцензіар отримує технологічну ренту).

Види ліцензійних угод:

- проста - право продавати ліцензію іншим особам, самостійно використовувати;

- виключна - виключне право на використання патенту ліцензіа-том та ліцензіаром;

- повна - повна передача прав на винахід на певний проміжок часу ліцензіату.

Доцільність продажу ліцензій (технологій):

- великий об'єм внутрішнього ринку;

- неможливість використання в своїй країні;

- неможливість експорту продукції, виготовленої на цій технології.

Доцільність купівлі ліцензій:

- передбачається висока конкурентоспроможність товару, що буде випускатися;

- отримання додаткового прибутку від реалізації товару.

Терміни ліцензійних угод:

- 3-7 років - для безпатентної ліцензії (більші капітальні затрати, більший термін освоєння);

- 5-7 років - для патентної ліцензії (менший термін морального старіння (електроніки, приладобудування);

- 7-10 років - для безкоштовних ліцензій (більші капітальні вкладення, термін освоєння продукції - більше 2 років);

- 8 та більше років - патентні ліцензії (залежність від терміну дії патенту).

Види оплати ліцензійних угод:

1. Роялті - періодичні процентні відрахування (частка собівартості), які становлять 2-10%, а частіше - 3-5%. Справедливі роялті встановлюються на основі статистичних даних. Роялті в окремих галузях:

- фармацевтична промисловість - 10-15%;

- хімічна - 2-5%;

- товари народного споживання - 2-3%.

2. Участь ліцензіара в прибутку ліцензіата:

- 20-30% - по виключній ліцензії;

- до 10% - по простій та повній ліцензії.

3. Паушальний платіж - виплата ліцензіару твердо фіксованої суми в 2-3 прийоми. Наприклад, 50% - після підписання договору, 40% - після поставки обладнання та технології (документації), 10% - після пуску обладнання. Чисті паушальні платежі є рідким явищем. Частіше використовується комбінована оплата: 10-13% - паушальна оплата, залишок - по роялті.

4. Початкова оплата готівкою (10-50% ліцензій).

5. Передача цінних паперів (акцій, облігацій) - 15% ліцензій.

6. Передача технічної документації як форма оплати (має місце в Японії).

Умови оплати ліцензій:

- валюта оплати;

- форма розрахунку;

- порядок розрахунку;

- база нарахувань обчислення вартості ліцензії;

- дозвіл на оплату та переказ грошових сум;

- податок оплати ліцензій лежить на ліцензіаті.