Підприємства з іноземними інвестиціями - це підприємства, організації, у статутному фонді яких частка іноземних інвестицій складає не менше 10%. Поняття "підприємство з іноземними інвестиціями", відповідно з діючим законодавством України, ототожнюється з поняттям "спільне підприємство". Проте підприємство з іноземними інвестиціями може розглядатися і не як спільне підприємство. Це поняття (підприємство з іноземними інвестиціями) застосовується у законодавстві України тоді, коли йдеться про підприємство де іноземний капітал складає 100% його статутного фонду.
Найбільш поширеною формою підприємства з іноземними інвестиціями є спільне підприємство.
Спільне підприємство - це організаційно-правова форма фірми в країні отримувача капіталу.
Спільне підприємство - це підприємство, яке створюється і управляється спільно іноземними і місцевими інвесторами.
Види спільного підприємництва:
1. СП створені приватними фірмами.
2. СП створені державними підприємствами.
3. СП створені приватними і державними підприємствами (змішані).
4. СП створені державними органами (міністерствами, відомствами, корпораціями).
5. СП створені іноземними компаніями в третій країні (наприклад, американо-французько-німецьке СП в Україні; німецько-українське СП в Індії).
Основні цілі підприємства з іноземними інвестиціями:
1. Вирішення проблеми виходу на світовий ринок.
2. Зниження капітальних вкладень при створенні нових виробничих потужностей.
3. Розширення джерел сировини.
4. Розширення діючих виробничих потужностей.
5. Зниження собівартості продукції.
6. Можливості усунення циклічності і нестабільності виробництва.
7. Підвищення ефективності функціонування маркетингу на підприємстві.
8. Придбання управлінського досвіду.
9. Зменшення комерційного і валютного ризику.
Характерні особливості СП (або підприємства з іноземними інвестиціями):
1. Наявність довготривалої угоди про господарське співробітництво.
2. Об'єднання і оцінка активів обох сторін, їх спільних інвестицій.
3. Реалізація погоджених завдань шляхом створення самостійних органів управління.
4. Участь партнерів у розподілі прибутку і відшкодуванні збитків, відповідно до вкладеного капіталу.
Основні переваги СП:
1. Комплексність господарського співробітництва партнерів.
2. Спільна відповідальність партерів за ефективність діяльності підприємства.
3. Стабільність і довгостроковий характер вирішення господарських завдань.
Основні орієнтири СП, які функціонують на Україні:
1. Виробництво товарів, послуг, потреба яких ще повністю не задовольняється.
2. Оперативне впровадження і виробництво наукових винаходів.
3. Випуск конкурентоспроможності продукції для внутрішнього і світового ринку.
4. Забезпечення зниження виробничих витрат в галузях, які є споживачами продукції.
5. Випуск високоякісних товарів широкого вжитку.
6. Надання послуг, які відповідають вимогам світових стандартів.
7. Створення нових робочих місць. Порядок створення СП на території України:
Відповідно з законодавством України СП створюються наступним чином:
- шляхом заснування СП партнерами;
- внаслідок придбання іноземним інвестором частини акцій діючих підприємств без іноземних інвестицій;
- внаслідок придбання юридичною або фізичною особою України частини акцій підприємства з 100% іноземним капіталом.
Етапи створення СП на Україні:
I. Вибір сфери діяльності СП.
II. Оцінка українського партнера
III. Пошук і оцінка іноземного партнера.
IV. Попередні переговори про створення СП.
V. Розробка технічно-економічного обґрунтування СП і погодження його з партнерами.
VI. Підготовка доку ментів.
VII. Остаточні переговори.
VIII. Реєстрація СП.
Особливості реєстрації СП в Україні:
1. СП реєструється, як юридична особа місцевими органами влади.
2. Реєструються іноземні інвестиції.
3. СП реєструється також в податковій інспекції.
4. СП реєструється в органах державної статистики.
5. СП реєструється як суб'єкти ЗЕД.
6. СП мають право на відкриття рахунків.
При реєстрації СП подається такий пакет документів:
1. Установчий договір про створення СП.
2. Статут СП.
3. Технічно-економічне обгрунтування СП.
Законодавство України визначає умови реалізації продукції СП. До них відносяться:
1. СП самостійно визначає ціну на продукцію, роботи та послуги.
2. Продукція підприємства з іноземними інвестиціями не підлягають ліцензуванню і квотуванню при наявності сертифікатів походження даної продукції.
3. Якщо на продукцію СП поширюється спеціальний режим експорту, та вивіз даної продукції за кордон регулюється відповідними правовими документами.
Оподаткування СП здійснюється в установленому порядку, тобто податок на прибуток, податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір.
Поряд зі створенням підприємництва з іноземними інвестиціями в Україні здійснюються і інші види іноземної інвестиційної діяльності. До них відносяться:
1. Концесія - це оренда іноземним інвестором господарських об'єктів. Іноземна інвестиційна діяльність у вигляді концесії здійснюється на основі концесійних угод.
їх умовами є:
а) надання іноземним інвесторам прав на розробку і освоєння природних ресурсів;
б) надання іноземним інвесторам прав на проведення господарської діяльності на об'єктах державної власності;
в) термін дії концесій не повинен перевищувати 99 років.
2. Спільна інвестиційна діяльність включає:
а) виробничу кооперацію;
б) спільне виробництво.
Мета спільної інвестиційної діяльності - об'єднання інвестиційних ресурсів партнерів для вирішення загальних господарських завдань.
Головна відмінність спільної інвестиційної діяльності від СП проявляється в тому, що вона здійснюється на основі контрактів і не передбачає створення юридичної особи.
3. Використання іноземних інвестицій у вільних економічних зонах здійснюється відповідно до закону України: "Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" (жовтень 1992 p.).
Зараз в Україні діє 12 вільних економічних зон (ВЕЗ) і 9 територій пріоритетного розвитку.
III. Офшорні зони та їх використання суб'єктами ЗЕД
Поряд з використанням іноземних інвестицій на території України суб'єкти ЗЕД нашої країни мають можливість прибутковіше застосовувати свій капітал за кордоном. Цьому сприяє наявність та функціонування у світовому співробітництві офшорних зон.
Офшор - дослівно перекладається "за берегом".
Офшорні зони - це держава або території окремих країн, які надають податкові пільги для фірм, що не отримують там прибуток і не здійснюють на цих територіях господарську діяльність.
До основних офшорних зон відносяться: о.Кіпр, Мальта, Монако, Люксембург, Швейцарія, Ірландія, Греція та інші.
Головні пільги, які надаються в офшорних зонах:
1. Низька ставка податку на прибуток.
2. Спрощення процедури реєстрації.
3. Низька плата за реєстрацію фірми.
4. Відсутність валютних обмежень.
5. Митні пільги.
6. Спрощення фінансової звітності.
7. Охорона таємної особи власника компанії.
Все це приваблює в офшорні зони іноземних інвесторів, їх чисельність зараз складає декілька сотень тисяч. Активно використовують офшорні зони американські фірми, їх інвестиції в офшорних зонах складають десятки млрд.дол.
Основні організаційні форми функціонування іноземних інвесторів в офшорних зонах:
1. Холдінгові компанії - це фірми, які володіють контрольним пакетом акцій в інших компаніях і контролюють їх та отримують доход, який не оподатковується податком.
2. Інвестиційні компанії - це фонди, трасти, капітал яких вкладено в цінні папери та готівку. Отриманий ними доход не оподатковується податком.
3. Банки, що здійснюють операції з евровалютами, єврооблігаціями. Вони користуються податковими пільгами (Люксембург, Швейцарія, Ірландія, Лондон, Нью-Йорк). Тут відсутні валютні обмеження.
4. Страхові компанії відкриваються для своїх потреб групами компаній, користуються низькими податковими ставками. Ця форма поширена на Бермудських островах.
5. Судноплавні компанії - надають транспортні послуги, низькі податки. Розміщені на о. Кіпр, Сан-Марено.
6. Компанії з обробної промисловості. Низькі податки.
Таким чином, суб'єкти ЗЕД України можуть використовувати переваги і основні форми вкладення свого капіталу в офшорних зонах, але для цього треба мати відповідні фінансові можливості і національне правове забезпечення.
І. Зміст та умови транспортного забезпечення ЗЕД
II. Основні види транспортних перевезень
Розділ XI. Митне регулювання ЗЕД
І. Зміст, принципи, порядок та органи митного контролю
II. Система митних податків та митних зборів
III. Єдиний митний тариф України
Розділ XII. Валютне регулювання
І. Сутність валютного регулювання та особливості його прояву на національному та міжнародному ринках
II. Інструмент валютного регулювання