Зовнішньоекономічні операції і контракти - Козик В.В. - 6.1. Завдання обґрунтування

6.1. Завдання обґрунтування

Як зазначалось у п.2.1.6. шоста стадія першого етапу підготовки ЗЕО включає техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) доцільності операції, оцінку ефекту та ефективності від її здійснення.

Техніко-економічні розрахунки, які дозволяють оцінити ефект та ефективність як окремих ЗЕО та міжнародних проектів (МП), так і всієї їх сукупності, займають важливе місце в управлінні ЗЕД на підприємстві. Фінансово-економічні показники, які розраховуються за відповідними методиками, лежать в основі проведення переговорів із закордонними контрагентами (експортерами-продавцями, імпортерами-покупцями, посередниками тощо) і є обов'язковою передумовою прийняття рішення про реалізацію ЗЕО або відмови від неї.

Повноцінне ТЕО передбачає:

• грамотне використання методів збору необхідної вихідної інформації;

• прогнозування зміни окремих параметрів проекту; врахування Інтересів закордонного партнера;

• розрахунок узагальнюючих фінансово-економічних показників;

• порівняння зовнішньоекономічних альтернатив.

Увага керівників та фахівців, які приймають рішення, повинна концентруватись не лише на стадії обміну, а й враховувати умови виробництва, оскільки жодний обмін не може здійснитись до того як відповідний товар буде вироблений. Крім того, якщо придбаний товар призначений для тривалого використання (обладнання або вироби споживчого призначення з тривалим строком служби), він буде впливати на економічні результати споживача протягом певного періоду, і тому необхідно враховувати умови застосування товару за всі ті роки, що він буде використовуватись споживачем.

Усе це ще більшою мірою стосується міжнародного кооперування виробництва, спільного спорудження великих об'єктів, діяльності спільних підприємств з іноземними інвестиціями, і тому кожну ЗЕО доцільно розглядати як певний довготривалий проект.

У зв'язку з наведеними вище міркуваннями методики оцінки ефективності ЗЕО повинні включати як методи розрахунку зовнішньоторгової ефективності,так і методи оцінки ефективності інвестиційних проектів з урахуванням інноваційних аспектів, процесу концентрації виробництва, соціально-економічних наслідків тощо.

Слід зауважити, що успіх проведення зовнішньоекономічних операцій та реалізація міжнародних проектів залежить не лише від достовірності економічної оцінки, а й від досвіду, інтуїції, знань спеціалістів та керівників, відповідальних за їх здійснення. Важливим при цьому є використання аналогів та попереднього досвіду, володіння інформацією про партнерів, вміння вести переговори. Самі по собі економічні розрахунки не гарантують успіху, вони є лише відправною точкою при прийнятті рішень.

6.2. Принципи і методи техніко-економічної оцінки ЗЕО та міжнародних проектів

6.2.1. Врахування особливостей функціонування світових ринків

Підприємство-учасник ЗЕД здійснює її у відповідному ринковому середовищі, і тому ТЕО ЗЕО обов'язково повинно враховувати такі особливості світових ринків:

1) динамічність параметрів, які характеризують міжнародні операції та міжнародні проекти (МП);

2) невизначеність досягнення кінцевого результату,

3) суб'єктивність інтересів різних учасників кожної ЗЕО

4) множинність критеріїв оцінки будь-якої ЗЕО або МП.

Розглянемо першу особливість функціонування світових ринків - динамічність параметрів проекту. Традиційний розрахунок показників порівняльної ефективності різних варіантів практично не враховує змін параметрів МП у часі, що спрощує розрахунки, але робить результати менш вірогідними. Ринок завжди являє собою нестійку рівновагу, і тому при оцінці вигідності ЗЕО та МП необхідно враховувати такі його характеристики:

• перспективні зміни попиту на товар/послугу на світовому ринку та відповідні зміни розміру виробництва;

• можливі коливання світових цін на ресурси, які споживаються, та продукцію/ послуги, які реалізуються;

• майбутнє зниження витрат виробництва у процесі Нарощування обсягу випуску;

• майбутні зміни у технічному рівні продукту або виробництва, зумовлені реалізацією науково-технічних досягнень;

• доступність фінансових (у т.ч. валютних) джерел для майбутніх у кожному періоді інвестицій.

Наприклад, експортер, який планує різко збільшити поставки свого товару за кордон, повинен передбачити можливу реакцію ринку у вигляді зниження ціни на цей товар. Зростання попиту на певні ресурси може призвести до зростання цін на них. Науково-технічні досягнення закордонного конкурента можуть знецінити якісні характеристики перспективної продукції українських підприємств.

У зв'язку з цим для великих, тривалих МП, на відміну від разових короткострокових угод, необхідно прогнозувати усі перспективні зміни параметрів проекту та вводити їх у техніко-економічні розрахунки, які повинні охоплювати достатньо тривалий період часу.

Другою особливістю функціонування світових ринків є ризик недосягнення цілей проекту. Використання прогнозних оцінок завжди пов'язано з певним ризиком, який тим більший, чим більший МП або захід та чим триваліше період його здійснення. Світовий досвід підтверджує, що різні характеристики МП прогнозуються з різною точністю, причому помилки в оцінці майбутніх затрат здебільшого нижчі за помилки в оцінці тривалості здійснення МП. Самі прогнозні оцінки, як правило, виявляються надмірно оптимістичними, особливо стосовно майбутнього обсягу продаж.

Ступінь ризику в момент підписання ЗТК, тобто в момент прийняття рішення про початок реалізації МП або ЗЕО, може бути різним. Ступінь прийнятності ризику є важливою стратегічною характеристикою підприємства та інвестора. Проектз певним ступенем ризику може виявитись прийнятним для одного учасника ЗЕД та неприйнятним для іншого, який віддає перевагу більш надійним операціям. Загалом при здійсненні МП або ЗЕО можуть мати місце такі ризики:

• ринкові (збутові), які зв'язані зі зниженням попиту на обраних міжнародних ринках або зі зниженням світових цін;

• політичні, зв'язані з уведенням ембарго, обмежень тощо;

• комерційні, які виявляються у несумлінності або неплатоспроможності покупця;

• виробничі, які зв'язані з непереборними труднощами в організуванні виробництва, його налагодженні, підготовці кадрів тощо;

• науково-технічні, які випливають з невизначеності досягнення заданого результату при освоєнні нових технологій, ліцензійному обміні, спільних науково-дослідних роботах тощо;

• інфляційні, які зв'язані зі зростанням затрат на матеріали та комплектувальні вироби, оплату праці тощо;

• валютні, які зв'язані з можливою зміною валютних курсів.

У результаті ризик може виявитись у зниженні попередньо визначеної ефективності ЗЕО або у її повній нездійсненності (останнє можливе, наприклад, у випадку великих М П з розвідки та видобутку корисних копалин, інноваційних проектів у наукоємних галузях та інших ЗЕО).

Формальне врахування ризиків у техніко-економічних розрахунках може бути здійснене за допомогою методів теорії імовірності та математичної статистики. У розрахунки вводяться показники імовірності майбутніх економічних результатів та затрат або статистичні розподілення очікуваних доходів від інвестицій. Врахування можливих втрат від інфляції може бути здійснене введенням спеціальних поправок ("інфляційної премії") до рівня ставки відсотка, яка характеризує дохідність за беззбитковими вкладеннями.

Третьою особливістю функціонування світових ринків є суб'єктивність інтересів учасників МП. Повноцінна оцінка МП потребує врахування суб'єктивності інтересів учасників, які залучені у нього. Часто ці інтереси не збігаються, і тому необхідний компроміс при формулюванні умов ЗТК та документів, які його супроводжують. Це стосується цін на товари, послуги, технологію, ставок орендної плати, процентних ставок, розмірів дивідендів тощо.

Розрізняють інтереси:

• підприємця, який прагне досягти максимуму потенційного прибутку у довгостроковому аспекті, максимуму темпів зросту реальних активів підприємства, підтримати престиж фірми та самого підприємця, високого рівня оплати його праці тощо;

• власників капіталу, які прагнуть максимізації поточного прибутку і, в першу чергу, дивідендів;

• національної економіки, яка прагне народногосподарської ефективності. Народногосподарський підхід є правомочним, якщо МП реалізується у рамках державного замовлення та фінансується за рахунок централізованих бюджетних коштів. Для недержавних МП розрахунок народногосподарських показників має практичний зміст, якщо, наприклад, мова йде про обгрунтоване зниження ставок оподаткування для підприємства- учасника ЗЕД, яке випускає споживчі товари.

Четвертою особливістю функціонування світових ринків є множинність критеріїв оцінки будь-якої ЗЕО або МП. Складність, комплексний характер багатьох

ЗЕО призводить до того, що врахувати всі фактори реалізації ЗЕО або МП просто неможливо, тим більше у суворо формалізованому вигляді. Це призводить до необхідності використання у процесі ТЕО кількох критеріїв. Система розрахунків не обов'язково повинна підводити до однозначного рішення стосовно доцільності МП або ЗЕО. Наприклад, показники інтегрального ефекту та рентабельності при оцінці кількох ЗЕО можуть суперечити один одному.

Остаточне рішення приймається керівником відповідного рангу (або колегіально) не тільки на підставі факторів та характеристик, формально відображених у розрахунках, але також з урахуванням інтуїції, знань та досвіду фахівців та керівників, з використанням аналогій, оцінкою непрямих показників тощо. На майбутній ефективності МП або ЗЕО позначається вміння керівника вести переговори з партнерами, володіння інформацією про цих партнерів, довіра з боку потенційних споживачів та здобу вачів, престиж фірми тощо. Недостатньо пасивно використовувати результати ТЕО. Самі по собі вони не гарантують успіху. Уважне вивчення результатів ТЕО - самостійний важливий етап у процесі підготовки та прийняття рішення про ЗЕО або МП.