Основи економіки та організації підприємництва - Тирпак І.В. - 1.3. Принципи та умови створення підприємницьких організаційних структур

Основним законодавчим актом створення організаційних структур підприємництва є "Господарський кодекс", відмінна риса якого полягає в тому, що він виступає єдиною законодавчою базою організації і діяльності всіх без виключення підприємницьких організаційних структур, незалежно від форм власності на засоби виробництва і інше майно. В цьому зв'язку Кодекс визначає всю сукупність особливостей різних форм господарювання, а саме: загальні для будь-якої форми правові, економічні і соціальні основи їх організації і діяльності.

Безпосередньо регулююче значення "Господарського кодексу" для різних форм господарювання в Україні визначається тим, що норми, які містяться в ньому, спрямовані на:

- забезпечення самостійності підприємства будь-якої форми господарювання, включаючи можливість здійснення нимдій за принципом "дозволено все, що не заборонено

- чинним Законодавством";

- встановлення прав, обов'язків і відповідальності підприємства в здійсненні ним господарської діяльності;

- регламентацію відносин підприємства з іншими підприємствами, організаціями, а також державними органами, у тому числі з радами депутатів та органами державного управління.

Необхідною умовою правильного застосування "Господарського кодексу" є те, що він діє тільки в органічному поєднанні з іншими законами, формуючими цілісні риси ринкової економіки. Отже, створення організаційних структур підприємництва в умовах переходу до ринкової економіки здійснюється на основі "Господарського кодексу". Відповідно до нього створення організаційних підприємницьких структур здійснюється на основі таких принципів:

- вільний вибір діяльності;

- залучення на добровільних засадах до здійснення бізнесової діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

- самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;

- вільний найом працівників;

- залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено Законодавством;

- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених Законодавством;

- самостійне здійснення підприємцем-юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності;

- використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Принцип свободи діяльності є основним при створенні організаційних структур бізнесу. Однак принципи створення організаційних структур не можна абсолютизувати. Вони у постійному розвитку, взаємодіють між собою і відображають відносини, що склалися у суспільстві наданий період.

Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і самостійно займатися будь-якою діяльністю, що не суперечить чинному Законодавству України, і створювати відповідну підприємницьку організаційну структуру.

Найбільш поширеними видами підприємницької діяльності є такі:

o виробництво продукції виробничо-технічного призначення;

o виготовлення товарів народного споживання;

o виробництво, заготівля, переробка і реалізація сільсько-господарскої продукції;

o збирання і переробка вторинної сировини і відходів виробницва, вторинної сировини і відходів виробництва;

o ремонт і обслуговування техніки;

o виробниче, шляхове і житлово-громадське будівництво;

o комунально-господарська діяльність;

o роздрібна торгівля і громадське харчування;

o побутове обслуговування; організація культурного дозвілля;

o медична допомога, надання правових, проектних, конструкторських, впроваджувальних, спортивно-оздоровчих та інших послуг;

o рибальство, рибництво та виробництво рибної продукції, заготівля деревини;

o видобування корисних копалин та інших природних ресурсів;

o інші галузі господарської діяльності.

Відповідно до "Господарського кодексу" деякі види діяльності здійснюються в установленому порядку лише державними підприємствами. До таких видів діяльності належать: виготовлення та реалізація наркотичних засобів, усіх видів зброї, боєприпасів і вибухових речовин, також виготовлення цінних паперів і грошових знаків. Ломбардні операції можуть здійснювати також і товариства з повною відповідальністю.

Окремі види господарської діяльності можуть виконуватися організаційними структурами бізнесу лише на основі спеціального дозволу (ліцензії), який видається Кабінетом міністрів України або уповноваженим органом. Без ліцензії не можуть здійснюватися:

o пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин;

o виготовлення і реалізація медикаментів і хімічних речовин;

o виготовлення пива і вина;

o виготовлення горілчаних, лікерних та коньячних виробів;

o медична і ветеринарна практика;

o юридична практика;

o створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор;

o торгівля алкогольними напоями.

Для створення підприємницьких організаційних структур необхідні відповідні економічні, соціальні, правові або інші умови, які в основному зводяться до наступного:

- створення законодавчої та нормативної бази;

- дотримання конкурентного режиму господарювання;

- формування ринкової інфраструктури;

- стимулювання розвитку і функціонування підприємництва.

Створення законодавчої бази продиктовано необхідністю надати всім господарюючим суб'єктам гарантії у збереженні їх власності, виключити можливості націоналізації, експропріації, створити для усіх учасників підприємництва рівні права, повну економічну свободу, не допустити втручання органів державного управління у діяльність підприємницьких організаційних структур.

Конкурентний режим господарювання передбачає вільне суперництво між учасниками підприємництва за джерела сировини, вигідні умови капіталовкладень, за одержання більшої частки прибутку.

Формування елементів ринкової інфраструктури забезпечує можливість підприємцям брати участь у системі товарних і фондових бірж, користуватися послугами комерційних банків, підприємств оптової торгівлі, відкриває доступ до ресурсів, кредитів, інформації тощо.

Стимулювання підприємництва передбачає заохочення організації і розвитку підприємницької діяльності, створення

сприятливого економічного середовища (податкові пільги, прямі державні дотації, фінансування ризикових проектів інноваційного характеру тощо).

Від підприємницької діяльності підприємець повинен отримати задоволення. Він бере участь у вирішенні соціальних питань трудової діяльності своїх співпрацівників і охорони їх здоров'я, збереження робочих місць тощо.

Класифікація критеріїв вибору пріоритетних напрямів підприємницької діяльності наведена нарис. 2.

Важливу роль у формуванні підприємницьких організаційних структур відіграє підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів. Майбутній підприємець повинен мати розвинені професійні та аналітичні здібності, знати і використовувати найновіші підходи до організації підприємницьких структур.

Будь-яка діяльність підприємницьких організаційних структур функціонує у рамках відповідного правового середовища. Тому велике значення має створення необхідних правових умов. Це, в першу чергу, наявність законів, що регулюють діяльність підприємницьких структур, створюють найбільш сприятливі умови для його розвитку:

- спрощена і прискорена процедура реєстрації підприємств;

- захист підприємця від державного бюрократизму;

- удосконалення податкового законодавства в напрямку мотивації діяльності виробничого підприємництва;

- розвиток спільної діяльності підприємців України із зарубіжними країнами.

Сюди входить і створення регіональних центрів підтримки малого підприємництва, удосконалення методів і форм статистичної звітності. Важливу роль відіграє також підготовка законодавчих ініціатив з питань правової гарантії діяльності підприємницьких структур, включаючи, в першу чергу, право на власність і дотримання договірних зобов'язань.

Рис. 2. Класифікація критеріїв вибору пріоритетних напрямів підприємницької діяльності

Економічні умови створення підприємницьких організаційних структур - це, в першу чергу, пропозиція товарів та попит на них; види товарів, які можуть придбати покупці, обсяги грошових коштів, які покупці можуть витратити на ті покупки; надлишок або нестача робочих місць, робочої сили, що впливають на рівень заробітної плати працівників, та їх можливості придбання товарів.

На економічну обстановку суттєво впливають наявність і доступність грошових ресурсів, рівень доходів на інвестований капітал, а також величина позичкових коштів, до яких готові звернутися підприємці для фінансування своїх ділових операцій і які готові надати їм кредитні установи.

Всім цим займається багато різноманітних організацій, що складають інфраструктуру ринку, за допомогою якої підприємці можуть встановлювати ділові взаємовідносини і здійснювати комерційні операції. Це банки - надання фінансових послуг; постачальники - забезпечення (постачання) сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, паливом, енергією, машинами і устаткуванням, інструментами тощо; гуртові та роздрібні постачальники - надання послуг з доведення товарів до споживача; спеціальні підприємства і установи - надання професійних юридичних, бухгалтерських, посередницьких послуг; агентства з працевлаштування - надання допомоги в підборі робочої сили; навчальні заклади - навчання робітників і спеціалістів - службовців; інші агентства - рекламні, транспортні, страхові та ін.; засоби зв'язку та передачі інформації.

Дуже близько до економічних прилягають соціальні умови формування підприємницьких організаційних структур. Перш за все, це прагнення покупців придбати товари, які відповідають їх смакам і моді. На різних етапах розвитку економіки країни ці потреби можуть змінюватися. Суттєву роль відіграють моральні і релігійні норми, які залежать від соціально-культурного середовища. Ці норми справляють прямий вплив на спосіб життя споживачів і за допомогою цього - на їх попит на товари. Соціальні умови впливають на відношення окремого індивіда до роботи, що в свою чергу, впливає на його ставлення до заробітної плати, до умов праці, передбачених бізнесовою діяльністю.