Ринок праці - Волкова О.В. - Тести поточного контролю знань по темі 3

1. Комплекс галузей господарства, обслуговуючих виробництво, включаючи будівництво доріг, каналів, водосховищ, портів, мостів, аеродромів, складів, енергетичних господарств, транспорт, зв'язок, водозабезпечення та каналізацію, освіту, науку, охорону здоров'я — це:

а) інфраструктура;

б) виробнича інфраструктура;

в) соціальна інфраструктура;

г) інфраструктура ринку праці.

2. Сукупність об'єктів, що забезпечують функціонування ринку праці, сприяють ефективній зайнятості, регулюють відносини між роботодавцями і працівниками з приводу оплати праці, вирішення трудових конфліктів, управлінням міграційними процесами в країні — це:

а) інфраструктура;

б) виробнича інфраструктура;

в) соціальна інфраструктура;

г) інфраструктура ринку праці.

3. Основною задачею інфраструктури ринку праці є:

а) забезпечення підвищення гнучкості та ефективності функціонування ринку праці;

б) розповсюдження інформації, яка, по-перше, забезпечить скорочення часу пошуку вакансій безробітними і необхідних працівників підприємствами, по-друге, сприятиме найму роботодавцями працівників, що відповідають їх вимогам, по-третє, яка б до зволила працівникам знайти робоче місце з відповідними умова ми праці і задовольняючим їх рівнем заробітної плати;

в) професійне консультування і навчання безробітних новим професіям та спеціальностям;

г) розвиток і раціоналізація фінансування заходів щодо цілеспрямованого розвитку ринку праці і підвищення рівня продуктивної зайнятості населення.

4. До інфраструктури ринку праці відносять:

а) державні органи управління ринком праці країни національного, регіонального та місцевого рівня;

б) недержавні заклади сприяння зайнятості, кадрові та профспілкові служби господарюючих суб'єктів країни, громадські організації;

в) законодавчо-нормативна база функціонування ринку праці;

г) система норм та методів регулювання ринку праці.

5. За підготовку та прийняття законодавчих актів з формування та регулювання ринку праці відповідає:

а) законодавча вітка влади, представлена Верховною Радою України;

б) виконавча влада, представлена в Україні Кабінетом Міністрів України;

в) судові органи влади, до яких належать Конституційний, Верховний та Арбітражний суди, а також Міністерство юстиції;

г) регіональні ланки системи управління ринком праці.

6. Центральним органом виконавчої влади з питань регулювання ринку праці є:

а) Міністерство праці та соціальної політики України;

б) Державна служба зайнятості;

в) Кабінет Міністрів України;

г) професійні спілки.

7. Аналіз і регулювання ринку праці, розробка політики зайнятості, вивчення й прогнозування міграції населення та соціальних проблем зайнятості — одна із основних сфер діяльності:

а) Міністерства праці та соціальної політики України;

б) Державної служби зайнятості;

в) Кабінету Міністрів України;

г) професійних спілок.

8. Реалізацією державної політики зайнятості населення, професійною орієнтацію, підготовкою і перепідготовкою, працевлаштуванням та соціальною підтримкою тимчасово не працюючих громадян займається:

а) Міністерство праці та соціальної політики України;

б) Державна служба зайнятості;

в) Кабінет Міністрів України;

г) професійні спілки.

9. Завдання забезпечення надійного функціонування обласних, районних і міських систем обліку, планування і регулювання зайнятості населення, а також перерозподілу робочої сили з метою забезпечення підприємств необхідними постійними або тимчасовими кадрами, підвищення ефективності їх

використання вирішує: ,.

а) Міністерство праці та соціальної політики України;

б) Державна служба зайнятості;

в) регіональні органи влади;

г) професійні спілки.

10. Напрями політики зайнятості визначаються:

а) Конституцією України;

б) Законом України "Про зайнятість населення";

в) Державною програмою зайнятості населення;

г) нормативно-методичним забезпеченням.

11. Сукупність документів організаційного, організаційно-методичного, організаційно-розпорядчого, технічного, нормативного, техніко-економічного та економічного характеру, які встановлюють норми, правила, вимоги, характеристики, методи та інші дані, що використовуються при вирішенні завдань щодо управління трудовими ресурсами і затверджені в установленому порядку компетентними відповідними органами системи регулювання ринку праці — це:

а) нормативно-методичне забезпечення;

б) посадова інструкція;

в) трудовий договір;

г) положення про підрозділи.

12. Документ, що регламентує діяльність якогось структурного підрозділу кадрової служби, його завдання, функції, права, відповідальність, називається:

а) посадова інструкція;

б) трудовий договір;

в) положення про підрозділи;

г) колективний договір.

13. Документ, що регламентує діяльність в межах кожної управлінської посади, включає вимоги до працівників, які займають дану посаду, їхні обов'язки, права та відповідальність, що складається на підставі типових вимог до посади, які викладені в кваліфікаційному довіднику посад керівників, спеціалістів та службовців, з урахуванням змін соціально-економічних умов, називається:

а) посадова інструкція;

б) трудовий договір;

в) положення про підрозділи;

г) колективний договір.

14. Угода між працівником та власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органом або фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою, та підпорядковуватись внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства чи уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи і передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін — це:

а) посадова інструкція;

б) трудовий договір;

в) положення про підрозділи;

г) колективний договір.

15. До недержавних організацій, що забезпечують формування та розвиток ринку праці відносяться:

а) кадрові агентства;

б) трудові колективи;

в) профспілки підприємств;

г) регіональні органи управління.